WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Військові повноваження кабінету міністрів України - Реферат

Військові повноваження кабінету міністрів України - Реферат

Повноваження Кабінету Міністрів України відповідно Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" передбачають нормотворчу діяльність з багатьох питань, наприклад, визначення порядку щодо утворення, регламентації функцій, прав й обов'язків мобілізаційних органів, виконання військово-транспортного обов'язку, а також відшкодування державою збитків, яких зазнають центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, а також громадяни внаслідок відчуження транспортних засобів у разі мобілізації та у воєнний час; регламентації порядку фінансування заходів мобілізаційної підготовки та мобілізації; визначення і затвердження основних показників функціонування галузей національної економіки України та мобілізаційних завдань центральним і місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, іншим державним органам на особливий період; затвердження довготермінових та річних програм мобілізаційної підготовки галузей національної економіки та адміністративно-територіальних одиниць України; встановлення порядку надання статистичної звітності у сфері мобілізаційної підготовки; визначення порядку проведення перевірок стану і оцінки мобілізаційної готовності галузей національної економіки та регіонів України, підприємств, установ і організацій [4].

Крім того, до даної групи повноважень Кабінету Міністрів слід віднести нормопроектну роботу щодо організації розробки проекту мобілізаційного плану України на особливий період, розробки проектів актів, які мають бути введені в дію під час мобілізації та у воєнний час.

Щодо керівництва діяльністю органів державної влади, підприємств, установ і організацій, працівників мобілізаційних органів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, то повноваження Кабінету Міністрів зводяться до: забезпечення виконання нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації; під час оголошення мобілізації контролю за здійсненням заходів щодо переведення Збройних Сил України, інших військових формувань на організацію і штати воєнного часу; планування та проведення військово-економічних мобілізаційних навчань та тренувань; організації підвищення кваліфікації керівників органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, працівників мобілізаційних органів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.

У відповідності з ч. ст. 9 Закону України "Про оборону України" па. Кабінет Міністрів покладається обов'язок щодо створення державного матеріального резерву, резервного фонду грошових коштів, інших резервів для забезпечення потреб оборони держави. Зазначені положення конкретизуються в ст. 13 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію". Так Кабінет Міністрів: створює мобілізаційний резерв матеріально-технічних і сировинних ресурсів та визначає організацію його формування, зберігання і обслуговування; визначає завдання центральним і місцевим органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, іншим державним органам на створення мобілізаційних резервів; встановлює порядок розбронювання матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а також порядок відпуску матеріальних цінностей мобілізаційного резерву в особливий період. Крім того, уряд організовує роботу, пов'язану із створенням страхового фонду конструкторської, технологічної та проектної документації для забезпечення виробництва озброєння, військової техніки, важливої продукції матеріально-технічного призначення, будівництва та відновлення об'єктів галузей національної економіки [4].

У воєнній сфері Кабінет Міністрів згідно ст. 9 п. 16 Закону України "Про оборону України" забезпечує здійснення заходів щодо цивільної оборони України [3]. В основі даного повноваження Кабінету Міністрів лежать положення ст. 3 та 4 Закону України "Про цивільну оборону України" від 3 лютого 1993 року (із змінами станом на 24.03.1999р.) [5].

Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України, а його заступником - керівник центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту від наслідків Чорнобильської катастрофи. Кабінет Міністрів здійснює керівництво цивільною обороною через відповідних керівників міністерств, інших органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій, а також Голову Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голів місцевих державних адміністрацій, які є начальниками цивільної оборони відповідних інституцій. Безпосереднє виконання завдань цивільної оборони здійснюється постійно діючими органами управління у справах цивільної оборони. Завдання, функції та повноваження органів управління у справах цивільної оборони визначаються Положенням про органи управління у справах цивільної оборони, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім цього Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення охорони Державного кордону України, що також може бути віднесено, за певних обставин, до його воєнних повноважень.

У відповідності до Закону України "Про Прикордонні війська України" від 4 листопада 1991 року Кабінет Міністрів України встановлює порядок використання для забезпечення виконання службово-бойових завдань Прикордонними військами України водного і повітряного простору України, морських та річкових портів, аеропортів та аеродромів (посадочних майданчиків), розташованих на території України, незалежно від їх відомчої належності і призначення; одержання навігаційної, метеорологічної, гідрографічної та іншої інформації, необхідної для забезпечення польотів і кораблеводіння. Крім того, Кабінетом Міністрів визначається порядок застосовування Прикордонними військами при необхідності зброї і бойової техніки Військово-Морських Сил України та інших видів Збройних Сил України, а також застосування під час охорони державного кордону України і виключної (морської) економічної зони України зброї, бойової техніки та спеціальних засобів [6].

Кабінет Міністрів України здійснює інші повноваження в сфері оборони відповідно до законів України й указів Президента України.

Таким чином, у даний час законодавство щодо воєнних повноважень Кабінету Міністрів України у структурному відношенні дуже складне, складається з актів різної юридичної сили, що саме по собі вимагає упорядкування й удосконалювання цієї системи. Вирішення даної проблеми вбачається у закріпленні вищеперерахованих повноважень Кабінету Міністрів в сфері оборони у відповідному законі "Про Кабінет Міністрів України", нагальна потреба у прийнятті якого сьогодні відчувається гостро як ніколи.

Аналіз вищевикладених військових повноважень Кабінету Міністрів свідчить про досить обмежене коло воєнних повноважень в сфері оборони.

Разом з тим, як показує сучасний вітчизняний і закордонний досвід, особливу значимість в організації і здійсненні заходів в сфері оборони набувають саме органи виконавчої влади і безпосередньо уряд. На нього, як на вищий орган виконавчої влади, покладено обов'язок здійснювати координацію діяльності всіх міністерств і інших центральних органів виконавчої влади, які беруть участь у реалізації заходів щодо організації оборони.

У цьому плані, на думку автора, існує потреба у перегляді воєнних повноважень органів державної влади в сфері оборони, що закріплені у Законі України "Про оборону України" з метою їх перерозподілу, усунення зайвої концентрації військових повноважень у одних державних органів і, відповідно, нестатку даних повноважень в уряду. Такий підхід, підкріплений ґрунтовними науковими розробками, повинен бути врахованим при розробці концептуальних політичних документів.

Література

1. Конституція України//Відомості Верховної Ради. - 1996. - N 30. - Cm. 141.

2. Про правовий режим воєнного стану: Закон України, від 6 квітня 2000 року//Відомості Верховної Ради . - 2000. - N 28. - Cm. 224.

3. Про оборону України: Закон України в редакції від 5 жовтня 2000 року // Відомості Верховної Ради. - 2000. - N 49. - Ст.420.

4. Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію: Закон України в редакції від 13 травня 1999року //Відомості Верховної Ради. - 1999. - N27. - Ст.221.

5. Про цивільну оборону України: Закон України від 3 лютого 1993 року (із змінами станом на 24.03.1999р.) //Відомості Верховної Ради. - 1999. - N 19. - Cm.171.

6. Про Прикордонні війська України: Закон України від 4 листопада 1991 року //Відомості Верховної Ради - 1992. - N 2. - Cm.7.

7. Абу-Салех Асаад Камол. Международно-правовые аспекты создания и использования вооруженных сил в соответствии с Уставом ООН: :Дис... канд. юрид. наук: 12. 00. 11 /Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка. Институт международных отношений -К., 1998. - 162 с.

8. Радченко В. Основні аспекти нової Воєнної Доктрини України в контексті концепції національної безпеки//Військо України. -№9-12. - 1997. - С 14-15

9. Грубое В.М. Воєнная политика Украины: сущность и механизм реализации в современных условиях: Дис... канд. полит. наук: 23.00.02 / ПАПУ Институт национальных отношений и политологии. - К., 1996. - 221с.

10. Феденко О.В. Військово-політичні аспекти становлення системи національної безпеки України: Автореф. дис. ... канд.політ. наук: 23.00.02 /Львівський нац.ун-т ім. І. Франка. -Л, 2002. - 16с.

11. Шамрай В. О. Державне управління військовими формуваннями Воєнної організації: стан та тенденції розвитку в сучасній Україні: Дис... доктора наук з державного управління: 25.00.03 / Українська Академія державного управління при Президентові України. - К, 1999. - 432 є.

Loading...

 
 

Цікаве