WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Застосування непрямих методів перевірок у роботі податкової служби - Реферат

Застосування непрямих методів перевірок у роботі податкової служби - Реферат

Таблиця 5

Розрахунковий баланс даних, які необхідні для визначення показників "прихованого" обсягу виробництва

з/п

Показник

Кількість, т, кВт

Форма звітності

Джерело інформації

1

Обсяг виробленої продукції

20 тон

Ф.1-П

Районне управління статистики

2

Обсяг електроенергії, витраченої на виробництво (за вирахуванням втрат та використання на невиробничі цілі)

212000 кВт

Ф.1-ПЕР,

рахунки-фактури енергопостачальної компанії

Районне управління статистики, дані енергопостачальної компанії, показники спеціальних приладів вимірювання

3

Потужність електричного двигуна

1000 кВт/год

Звіти головного енергетика, дані технічних паспортів

Дані технічних паспортів

4

Норма виробітку за одну годину в тонах

1,65-1,7

Звіти інженера-технолога

Дані технологічних паспортів

Вибіркові зустрічні перевірки дрібнооптових покупців (магазини, кафе, бари тощо)

підтвердили обгрунтованість ціни реалізації (30,0 тис. грн. за тону), визначеної за даними

податкової декларації. На підставі цього сума прихованого податку на додану вартість склала

1702,34 тис. грн. (30000x340,4x0,1667) та податку наприбуток- 2393,9 тис. грн. [(30000x340,4 – 1702340) x 0,3].

На практиці можлива також ситуація, коли не вдається встановити основні показники підприємства. Звісно, що тоді без даних уповноважених організацій не обійтись.

Так, за даними енергопостачальної компанії встановлено, що на виробництво підприємством витрачено 212,0 тис. кВт електроенергії. Для підрахунку також використовуємо галузеві нормативи витрат ресурсів на 1 тонну хлібопродуктів, розроблених відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві" від 15. 07. 97 р. № 786. Тоді кількість витраченої електроенергії на виробництво повинна була складати за даними підприємства 12,6 тис. кВт (20 x 630), де 630 кВт / 1 т - галузевий норматив витрат електроенергії, необхідної на виробництво 1 тонни хлібопродуктів. На підставі даних про використання понаднормативної електроенергії визначаємо розрахунковий (прихований) вихід продукції, який не був відображений у фінансовій звітності підприємства. Він дорівнює 336,5 тонн [(212000 – 12600) / 630], що практично відповідає показнику прихованого виходу продукції, визначеного, виходячи з характеристики виробничих потужностей підприємства.

З наведеного вище очевидно, що непрямі методи спрямовані, в основному, на визначення доходу юридичних осіб. Однак, на нашу думку, це ні в якому разі не заперечує їх використання для фізичних осіб. Зокрема, це стосується і того випадку, коли підприємство перебуває у власності декількох фізичних осіб, включаючи й нерезидентів. Особливо характерним це залишається для тих нерезидентів, які не в змозі підтвердити постійне місцезнаходження або країну реєстрації підприємства. Як правило, такі іноземні компанії, що здійснюють незаконну діяльність без реєстрації постійного представництва в Україні, користуючись прогалинами вітчизняного законодавства, отримують значні прибутки3. Безумовно, що жодних декларацій вищенаведені нерезиденти не подають. Податковою службою України вживаються відповідні заходи. Однак, як свідчить практика, у більшості випадків вони малоефективні. До специфічних заходів слід віднести й співпрацю з податковими службами інших країн. Однак відповіді, що надходять на запити податкової служби України, підтверджують факт відсутності місцезнаходження фірми-нерезидента або її реєстрації у країні резиденції. В свою чергу, держава недоотримує значну суму податків. І це при тому, що вітчизняний виробник відчуває на собі підвищений рівень оподаткування.

Виходячи із вищенаведеного, вважаємо, що до резидентів-податкових агентів, реально не існуючих іноземних фірм, доцільно також передбачити застосування непрямих методів. На нашу думку, їх доцільно застосовувати у разі виявлення фактів перерахування на адресу реально не існуючих іноземних фірм коштів чи поставки товару. У цьому випадку цілком виправданим було б застосування методу оцінки валових витрат шляхом їх зменшення на суми, які перераховані на адресу неіснуючих фірм.

Однак для запровадження непрямих методів потрібно мати достатньо досконалу законодавчу та нормативну базу. Причому вона повинна мати переважне значення над іншими актами законодавства, якщо справа стосується навмисного приховування об'єктів оподаткування. Особливо це стосується накопичення інформації від різних фінансово-кредитних установ і, в першу чергу, від комерційних банків.

Ця аксіома із міжнародної теорії права (вимоги спеціального законодавства мають перевагу над нормами загального законодавства) знайшла підтримку у розвинутих країнах, зокрема у країнах-членах ОЕСР. Законодавством цих країн визначено різні шляхи отримання податковими органами банківської інформації (необмежений доступ податкових органів до банківської інформації, автоматизований механізм надання інформації за спеціальними запитами, обов'язкове інформування податківців щодо виплачених доходів та боргових вимог тощо). Усі країни цієї організації (крім Австрії, Люксембургу, Швейцарії, Бельгії та Португалії) вперше визнали за податковими службами право на прямий або опосередкований доступ до банківської інформації для чітко підтверджених цілей оподаткування. Більш того, Комітет з фіскальних справ ОЕСР в офіційному звіті "Поліпшення доступу до банківської інформації з метою оподаткування" від 12. 04. 2000 року закликав країни, які мають намір набути членство в цій організації, переглянути власні закони та нормативні акти з питань недоторканності банківської таємниці.

Таким чином, світовий досвід та незначна вітчизняна практика доводять доцільність застосування непрямих методів при визначенні податкових зобов'язань платників податків. Застосування непрямих методів у роботі податкової служби дозволить збільшити бюджетні надходження, в першу чергу, за рахунок "тіньового" сектора економіки. Разом із цим, у більшості платників відпаде бажання приховувати об'єкти оподаткування. В кінцевому результаті, у виграші залишиться як держава, так і суспільство в цілому.

Література

1 Суторміна В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава - податки - бізнес: (Із світового досвіду фіскального регулювання ринкової економіки). - К.: Либідь, 1992. - С 313.

2 Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 року № 2181-111 // Вісник податкової служби. - 2001. - № 9. - C. 19-20.

3 Єрмоленко Ю. Деякі проблеми відпливу капіталу з України в офшорні зони в умовах лібералізації зовнішньоекономічної діяльності // Науковий збірник Подільської державної аграрно-технічної академії: Збірник наукових праць. Вип. 9. - Кам'янець-Подільський, 2001. - С 385-390.

4 Ніколаєва Г. Деякі аспекти світового підходу до розкриття банківської інформації органам, які ведуть боротьбу зі злочинністю // Вісник Національного банку України. - 2001. - № 6. - С 28-33.

Loading...

 
 

Цікаве