WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Удосконалення фінансово - податкового контролю за використанням податку на додану вартість у сільськогосподарських підприємствах - Реферат

Удосконалення фінансово - податкового контролю за використанням податку на додану вартість у сільськогосподарських підприємствах - Реферат

Отже, з вимог зазначених постанов цілком очевидно, що сільськогосподарські товаровиробники мають забезпечити як цільове використання коштів на зазначені вище цілі, так і в обов'язковому порядку перераховувати їх на окремий рахунок. В іншому випадку, сума ПДВ, що нарахована, але не перерахована на окремий рахунок або використана з нього не за цільовим призначенням, підлягає вилученню до Державного бюджету.

Тому запровадження досконалого фінансового контролю з боку контролюючих органів за цільовим використанням сум ПДВ з окремих рахунків сільськогосподарськими товаровиробниками є необхідною умовою успішного функціонування Порядку акумуляції і використання цих коштів.

Окремо слід зазначити, що проблему з перерахування коштів на окремий рахунок сільськогосподарськими товаровиробниками частково вдалось вирішити. Так, якщо в 2001 році сільськогосподарськими товаровиробниками Кам'янець-Подільського району Хмельницької області на окремі рахунки перераховувалось лише 1,8-14,3% від нарахованих сум, то на 1 листопада 2002 року рівень сплати уже склав відповідно 164,7-62,6 відсотків.

Безперечно, що позитивну роль у перерахуванні коштів на окремі рахунки відіграла ПКМУ №488. Хоча цілком очевидно, що її вимога про вилучення коштів до Державного бюджету у разі неперерахування сум ПДВ на окремий рахунок не враховує деякі особливості. В першу чергу це стосується загальновідомої проблеми, пов'язаної з відсутністю коштів у сільськогосподарських товаровиробників. Зрозуміло, що при їх відсутності господарства просто не зможуть виконати зазначену вимогу. Тоді виникає ймовірне запитання: а чи можливо вилучити те чого немає?

Отже, цю проблему необхідно вирішувати спільно. По-перше, плануючи надходження та витрачання фінансових ресурсів на звітний місяць, сільськогосподарські товаровиробники повинні резервувати суми коштів для перерахування їх на окремий рахунок у встановлений термін. Тобто в цьому випадку вирішення питання покладається на самих сільськогосподарських товаровиробників. Проте на практиці досягти цього не завжди вдається. Особливо, якщо врахувати платіжну кризу, що характерна для цієї галузі.

По-друге, враховуючи практичні ситуації, що склалися в сільському господарстві з розрахунками в грошовій формі, було б доцільно тимчасово передбачити протокольну форму заліку між ДШ, сільськогосподарським товаровиробником, постачальником матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення із залученням до цієї схеми фінансових органів та управлінь АПК райдержадміністрацій. Розрахунки між постачальником матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення та сільськогосподарським товаровиробником можуть проводитись за взаємозаліком, що в більшості випадків і відбувається. Підписані та скріплені печаткою протоколи даватимуть підставу ДШ відображати в особових рахунках платників сплату сум ПДВ. Відповідно фінансові органи, на основі цього ж таки протоколу, в обліку та звітності відображатимуть суму ПДВ, що використана сільськогосподарським товаровиробником на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.

Перевага такого механізму для ситуації, що склалась в даний час, очевидна. Адже, по суті, сільськогосподарські підприємства зможуть реально вивільнити фінансові ресурси та направити їх на виплату заробітної плати, надання соціальних допомог тощо. В свою чергу, при проведенні протокольної форми заліку контролюючі органи (ДШ, фінансові органи), які підписуватимуть протоколи, зможуть проконтролювати витрачання бюджетних коштів за цільовим призначенням.

Із зазначеного вище простежується ще одна перевага, не помітити якої неможливо. Зокрема, це стосується оперативності в обліку щодо витрачання бюджетних коштів. По суті, їх рух простежуватиметься щоденно. Якраз цього не вистачає існуючому порядку.

Тому вважаємо, що запропонований порядок зарахування сум ПДВ на окремі рахунки та встановлення контролю за їх використанням необхідно впроваджувати якнайшвидше. Питання це складне, але вирішувати його необхідно терміново, мабуть за допомогою Міністерства агропромислової політики України, Державної податкової адміністрації та Міністерства фінансів України. Певну практику в проведенні протокольної форми заліку платежів до бюджету зазначені органи вже мають. Причому розцінювати це як крок назад не потрібно. При такій схемі, взаємозаліки використовуються тільки сільськогосподарськими товаровиробниками та лише по розрахунках за їх окремими рахунками, відкритими ними в установах банків. Тобто тут ні в якому разі не порушуються вимоги Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік" щодо заборони здійснення в 2002 році розрахунків з бюджетом у негрошовій формі. Адже за третьою податковою декларацією, яка призначена для розрахунків з бюджетом, сільськогосподарські товаровиробники й надалі продовжуватимуть розраховуватись у грошовій формі. Інша справа, яким буде цей рівень сплати, але це вже окреме питання, яке, до речі, також залежить від того, наскільки ефективно діятиме запропонований механізм взаємозаліку ПДВ на зазначених рахунках.

Узагальнюючи все вищезазначене та незважаючи на деякі розбіжності, які існують між Законом України "Про податок на додану вартість" і ПКМУ № 488 (тут свої висновки мають зробити юристи) щодо стягнення до Державного бюджету коштів не перерахованих на окремий рахунок, треба відмітити, що вказаний механізм стосується оподатковуваних операцій, які включаються до декларації № 2, що передбачена ПКМУ №271. Але, як відомо, постановою Кабінету Міністрів України "Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі" від 12 травня 1999 року № 805 (далі ПКМУ № 805) передбачено подання сільгоспвиробниками ще однієї декларації. В нашому випадку, це спеціальна декларація № 1. Як уже зазначалось, суми ПДВ, нараховані за такою декларацією, також зараховуються на окремий рахунок. Однак, на відміну від ПКМУ № 271 та № 488 в ПКМУ №805, відсутній належний механізм контролю за своєчасним перерахуванням сум ПДВ сільськогосподарськими товаровиробниками на окремий рахунок. В реальних умовах господарювання реалізувати практично механізм перерахування коштів на окремий рахунок важко. По суті, вони можуть сплачуватись за добровільним бажанням сільськогосподарського товаровиробника, а то й взагалі не перераховуватись. Причому в контролюючих органів, що цілком очевидно, відсутні важелі впливу, за допомогою яких можна сприяти стягненню коштів. Всі ці моменти та фактори негативно впливають на кінцеві результати розвитку тваринництва в сільськогосподарських підприємствах, зводять нанівець сам механізм підтримки цієї галузі. І дійсно, якщо спрощено розробити тазапровадити такий механізм, то на практиці подібні ситуації цілком можливі.

Тому, на наш погляд, існуючий механізм контролю щодо перерахування та витрачання коштів з двох окремих рахунків потрібно суттєво вдосконалювати. Зокрема це стосується змін щодо механізму стягнення сум ПДВ на окремі рахунки сільгоспвиробників та контролю за їх використанням, які необхідно передбачити в законодавчих та нормативних актах.

Література

ВІСНИК Хмельницького інституту регіонального управління та права.

Loading...

 
 

Цікаве