WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблеми реформування та кодифікації сімейного законодавствав Україні - Реферат

Проблеми реформування та кодифікації сімейного законодавствав Україні - Реферат

Певна неузгодженість морально-етичного характеру просліджується також і при аналізі норм, якими врегульовується укладення шлюбу. Так, при визначенні права на шлюб встановлюється окрім шлюбного віку також і нижня межа в 14 років, при досягненні якої особа наділена правом на шлюб за певних обставин (п.2 ст.23 СК). Сутність проблеми полягає в тому, що встановлення цього мінімуму в нормах СК може збільшити кількість шлюбів, які будуть укладатись не в межах встановленого ст.22 СК шлюбного віку (17 - для жінок та 18 - для чоловіків), а саме в межах, що встановлені в п.2 ст.23 СК. Тому більш вдалою видається нам норма попереднього Кодексу про шлюб та сім'ю, в якій законодавець допускав кваліфіковане умовчання щодо нижньої межі віку укладення шлюбу. Це питання є доволі важливим, оскільки на сьогодні воно вирішувалось також і в Російській Федерації, де нижня палата Думи запропонувала аналогічний законопроект, проте він був відхилений верхньою палатою російського парламенту, оскільки дозвільна регулятивна політика держави в цьому питанні може суттєво спонукати збільшенню саме таких "незрілих" шлюбів.

Деякі питання породжує також і узаконення в СК такого звичаю, який з давніх-давен притаманний українському народу, як заручини. Насамперед, хотілося б висловити загальне зауваження щодо тенденції законодавця останнім часом узаконювати в нормативно-правових актах ті чи інші народні традиції та звичаї. На нашу думку, такий феномен як традиції та звичаї народу повинні віднаходити своє місце лише у випадку їх загальновживаності, але не у випадку, коли вони носять локальний характер. По-друге, що вже взагалі стосується поняття заручин, то слід зауважити, що ідея забезпечення майнових інтересів осіб, які висловили наміри вступити в шлюб, може мати певне зловживання. Так, наприклад, коли одна сторона дізнається про те, що інша не бажає вступати в шлюб, то задля помсти чи інших корисливих мотивів може провести надмірні затрати ніби на підготовку до реєстрації шлюбу і весілля та вимагати з іншої сторони відшкодування здійснених витрат. Тому мабуть слід було б передбачити, що їх розмір повинен бути передбачений (зафіксований) у відповідному договорі чи внаслідок іншої домовленості між сторонами.

Попри те, що СК пройшов експертизу на тендерну рівність, однак в ньому віднаходять місце окремі норми, які суттєво обмежують права осіб залежно від статі. Так, наприклад, у п.2 ст.143 СК встановлено обов'язок матері, яка не перебуває в шлюбі, забрати дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я. При цьому нічого не говориться не те що про обов'язок, а навіть про право батьказабрати дитину за певних обставин, наприклад, у випадку смерті матері. Обмеження батьком права забрати дитину з пологового будинку чи іншого закладу охорони здоров'я встановлено також і в п.4 ст.143 СК.

Деякі зауваження викликають також і регулювання та охорона майнових прав учасників сімейних відносин. Так, встановлення у СК особистої приватної власності (глава 7), на нашу думку, глибоко суперечить не лише Конституції України, яка встановлює три форми власності (приватну, комунальну та державну), але й самій сутності права власності. Оскільки власність - це є відношення між особами щодо речі, до якої один з них відноситься як до своєї, то і будь-яка власність є особистою, оскільки належить особі (фізичній чи юридичній). Окрім цього, введення цього терміну може стати поганим прецедентом для введення в подальшому на нормативному рівні індивідуальної, персональної та інших форм власності.

Отже, беззаперечно, що кодифікація сімейного законодавства є нагальною проблемою сьогодення. Однак новий СК, окрім великої кількості позитивних моментів, містить також цілу низку неузгодженостей та суперечностей. Тому усі конструктивні пропозиції повинні бути враховані при внесені подальших змін та доповнень до СК, що і зробить його більш довершеним та юридично якіснішим. Адже як і будь-який нормативно-правовий акт, СК повинен, насамперед, бути спрямований на покращання правового регулювання та охорони відповідної сфери суспільних відносин.

Література

1 Верховна Рада України 26 грудня 2002 року прийняла Закон України "Про внесення змін до Сімейного кодексу України", згідно з яким Сімейний кодекс набирає чинності одночасно з набранням чинності Цивільного кодексу України.

2 Ромовська 3. Сімейний кодекс України: погляд в майбутнє // Право України. - 2002. - №2. - С 63-69.) до вкрай негативних (Див.: Шевченко Я.М., Шевченко О.А. Проблеми нового Сімейного кодексу України // Правова держава. - 2002. - Випуск тринадцятий. - С 146-153).

3 Шевченко Я.М., Шевченко О.А. Вказана праця. - С 148-149.

4 Новий тлумачний словник української мови / Укладачі В.Яременко, О.Сліпушко. Т.3: Обе-Роб. - К.: Аконіт, 1998. - С 453.

Loading...

 
 

Цікаве