WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Феномен – організована злочинність - Реферат

Феномен – організована злочинність - Реферат

злочинних проектів, контролює їх виконання. Маючи в своєму розпорядженні значні фінансові можливості, злочинна конфедерація може не поспішати у виборі мети та проведенні операції (лише тоді натискає на курок, коли злочинне діяння пов'язане із мінімальним ризиком);
6) дотримання злочинною організацією своїх основних принципів (безперечналояльність всіх членів, заборона на різноманітні злочинні дії без наказу керівництва);
7) грунтування своєї діяльності на нейтралізації державного кримінального переслідування, яка досягається шляхом ізольованості керівної ланки від виконавців, а також в результаті систематичного підкупу представників влади [8].
Таким чином, організовану злочинність, на нашу думку, можна визначити як сукупність передбачених кримінальним законом суспільно небезпечних діянь, які вчиняються учасниками організованих груп на певній території чи у сфері діяльності, з метою отримання максимального прибутку чи іншої зацікавленості з мінімальним ризиком до викриття.
Зазначене визначення не є остаточним і безперечним, а є лише спробою узагальнення існуючих думок стосовно цього соціального явища.
Безперечно те, що стрижневою категорією організованої злочинності є організована група, тобто стійке об'єднання двох або більше осіб, які спеціально зорганізувалися для спільної злочинної діяльності.
Характерними ознаками такої групи можуть бути:
розробка (хоча б у загальних рисах) і схвалення учасниками групи плану злочинної діяльності або вчинення конкретного злочину;
розподіл ролей;
наявність організатора (керівника) групи;
прикриття своєї діяльності як своїми силами, так і за допомогою сторонніх осіб (у тому числі й підкупом хабарами службових осіб);
вербування нових членів;
наявність правил поведінки;
наявність матеріальної бази - транспорту, приміщень, сховищ, коштів тощо [9].
Однак виникають спірні питання, по-перше, відносно корумпованих зв'язків, по-друге, - стосовно кількісної характеристики організованої групи.
За висновками деяких науковців, організовані злочинні угруповання не можуть існувати без корупції представників державних, господарських, контролюючих органівджу1. Інші стверджують, що зв'язки злочинних груп з державними службовцями не є обов'язковою ознакою організованої злочинності, вони характеризують лише її вищий рівень - злочинну організацію мафіозного типу, яка має економічне або терористичне спрямування.
Ми поділяємо і підтримуємо думку останніх. Наявність або відсутність корумпованих зв'язків організованої злочинної групи обумовлюється передусім ступенем зорганізованості групи, напрямом і сферою протиправної діяльності. Особливо яскраво це простежується, у злочинній діяльності організованих груп рекетирського, бандитського та іншого корисливого насильницького спрямування, у протиправній діяльності представників наркобізнесу і т.ін.
Що стосується кількісної характеристики організованої групи, то важко погодитися з висновками, що навіть починаючи з тріади, виникає групова психологія і структурування групи [10]. Структурування, таким чином, виникає лише в групі із трьох осіб, але ж групова психологія формується вже там, де більше однієї особи. Крім того, якщо в основу кількісної характеристики організованої групи покласти тріаду її учасників, то поза увагою кримінально-правового впливу залишаться малочисельні злочинні групи розбійників і бандитів, найманих вбивць і т.ін. Тим більше, що про побоювання у разі концентрації уваги на складних формах організованої злочинності ведуть розмову і самі автори зазначених пропозицій.. Тому, на нашу думку, в основі кількісної характеристики організованої групи мають лежати критерії ступеня і рівнів її зорганізованості, направленості та сфери протиправної діяльності. Що, до речі, може стати основою законодавчого закріплення понять: - "група осіб", "група осіб за попередньою домовленістю", "організована група", "злочинна організація", "співтовариство мафіозного типу".
Характерними рисами організованої злочинності в Україні є:
заняття протиправною діяльністю на високому професійному рівні, на постійній основі, у вигляді промислу, при ретельному її плануванні;
концентрація, монополізація і спеціалізація окремих видів протиправної діяльності залежно від засобу і джерела одержання незаконного прибутку у певній галузі господарства, виробництва, управління або регіону;
сувора дисципліна, яка підтримується жорсткою структурною субординацією, централізацією влади в руках кількох людей - керівної "еліти", або "авторитетної" особи;
наявність у більшості випадків корумпованих зв'язків із політико-управлінськими структурами, державними відомствами, у тому числі і з правоохоронними органами;
високий рівень латентності (прихованості) і конспірації, створення системи безпеки з метою забезпечення життєдіяльності співтовариства і грошового резерву для підкупу представників влади;
широке використання наукових досягнень у кримінальних цілях, сучасних технічних засобів для підслуховування й відеозапису та наявність парку автотранспорту;
зрощування корисливо-насильницької злочинності з кримінальними діяннями, що вчиняються у сфері "тіньової" економіки;
встановлення тісних зв'язків із зовнішньоекономічними структурами, зарубіжним кримінальним світом;
політизація організованої злочинності, її прагнення активно втручатися в хід соціально-економічних реформ, спроби нав'язати суспільству свою систему цінностей.
Невтішною є і статистична інформація організованої злочинності. Відмічаючи в цілому зниження у 1999 році на 2,1% рівня групової злочинності, не можна не помітити негативної тенденції у бік зростання кількості злочинів, що вчиняються організованими групами. У 1999 році було виявлено на 0,8% більше (1166 проти 1157) організованих злочинних угруповань, а кількість злочинів, які вони вчинили зросла на 0,4% (9307 проти 9273). Зросла на 8,7% кількість фактів бандитизму, на 3,1% - розбійних нападів, на 47,2% - вимагательств [11]. Особливе непокоєння викликає злочинна діяльність озброєних організованих угруповань корисливо насильницького спрямування. Так, якщо у 1993 році виявлених фактів бандитизму в Україні було лише шість, то вже у 1997 році - 90, а у 1999 - 100. Відзначається погіршення соціальних характеристик учасників озброєних організованих угруповань. Серед них збільшується кількість осіб, які не займаються суспільно корисною працею (від 42 до 71%). Випереджаючи чоловічу, зростає жіноча злочинність (від 3 до 9%) [12].
Нині набула поширення діяльність угруповань, що займаються наркобізнесом, контрабандою, розбоями на автомобільних дорогах, крадіжками
Loading...

 
 

Цікаве