WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Кримінально-правова характеристика стадій вчинення контрабанди - Реферат

Кримінально-правова характеристика стадій вчинення контрабанди - Реферат

Кримінально-правова характеристика стадій вчинення контрабанди

Процес вчинення контрабанди до свого повного завершення, як і в більшості умисних злочинів, проходить усі три стадії злочинної діяльності: готування, замах і закінчений злочин. Характерною особливістю перших двох стадій контрабанди є та обставина, що в результаті дій винних конкретний злочинний результат - незаконне переміщення предметів контрабанди через митний кордон, не настає в силу того, що винні не зі своєї волі зуміли виконати тільки ті умисні дії, котрі створили умови для вчинення цього злочину (готування), або зробили все, що вважали за необхідне для досягнення злочинного результату, але він не настав з причин, незалежних від їх волі (замах).

Готування до контрабанди, виходячи зі змісту ст. 14 Кримінального кодексу (далі - КК) України, може полягати у підшукуванні або пристосуванні засобів чи знарядь злочину, підшукуванні співучасників або змові на вчинення злочину, усуненні перешкод, а також іншому умисному створенні умов для вчинення злочину (наприклад: придбання товарів для незаконного переміщення через кордон, обладнання з цією метою схованок, тайників на транспортних засобах, у багажі, одязі та приховування у них предметів контрабанди; у виготовленні підроблених митних та інших документів; підмовлювання іншої особи на участь у контрабанді; розроблення плану незаконного переміщення товарів або інших предметів через кордон; розподіл ролей між учасниками злочинного угруповання у вчиненні контрабанди; підбір джерел придбання та місць збуту контрабандних товарів і под.).

Замахом на контрабанду, як випливає зі змісту ст. 15 КК України, повинно визнаватися вчинення з прямим умислом дій, направлених на незаконне переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, коли створюється безпосередня загроза порушення встановленого порядку переміщення предметів через кордон, але цей порядок не було порушено, оскільки незаконного переміщення не відбулося через причини, що не залежали від волі винного.1 Так, замахом на контрабанду є пред'явлення ручної поклажі та багажу з прихованими у тайниках товарами і цінностями митному контролю перед безпосереднім виїздом (вильотом) за кордон, а також інші дії, направлені на переміщення предметів з приховуванням їх від митного контролю (наприклад, пред'явлення митної декларації із невказуванням у ній предметів, що підлягають декларуванню, пред'явлення митних та інших документів із внесеними до них завідомо неправдивими відомостями про кількість та характер переміщуваних вантажів і под.). Так, наприклад, громадянин К 21.11.95 p., маючи намір незаконно перемістити фенілацетон (який є прекурсором) в особливо великому розмірі через митний кордон, при заповненні митної декларації дав вказівку Є., щоб та не вносила в декларацію хімічну речовину, тим самим завідомо не повідомив митному контролю про наявність даної речовини, а коли змушений був пред'явити її на вимогу митника, назвав речовину ядохімікатом для парників, хоча усвідомлював, що везе фенілацетон.

З приводу готування та замаху на вчинення контрабанди існує спеціальне роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, у якому сказано про те, що створення умов для контрабанди (підшукання клієнтів, визначення шляхів переміщення предметів, надання їм іншого вигляду підроблення документів чи залучення осіб з метою забезпечення безперешкодного переміщення предметів контрабанди, приготування відповідних знарядь і засобів тощо) потрібно розглядати як готування до цього злочину, а дії, пов'язані зі спробою незаконного переміщення предметів через митний кордон і не доведені до кінця з причин, що не залежали від волі винного, – як замах на його вчинення.3

Слід мати на увазі, що про готування або замах на контрабанду мова може йти лише в тих випадках, коли невдала спроба незаконного переміщення товарів та інших предметів через митний кордон супроводжувалась наявністю хоча б однієї з ознак контрабанди, перерахованих у статті 201 КК України, що охоплювалися умислом винних.

Велике практичне і теоретичне значення має правильне вирішення питання про момент визначення контрабанди закінченим злочином. В юридичній літературі з цього питання було висловлено дві протилежні, виключаючі одна одну точки зору. Так, І. А. Алексеев, MA. Єфимов та інші вчені стверджують, що контрабанда як закінчений злочин розглядається не лише тоді, коли винному вдалося провезти через митний кордон ті чи інші предмети, але і тоді, коли спроба контрабандного провозу була припинена митними органами або прикордонниками при проведенні огляду. Таким чином, вказані автори ототожнювали момент закінчення контрабанди з моментом здійснення митного огляду і виявлення у винних товарів, прихованих від митного чи прикордонного контролю, за наявності ознак, перерахованих в нормі про відповідальність за контрабанду4

М.Б. Крупкін, поділяючи цю точку зору про момент закінчення контрабанди, обґрунтовує її таким чином. Він стверджує, що при виїзді з країни не можна вважати обов'язковою ознакою закінченої контрабанди момент перетину вантажем державного кордону, оскільки у цьому випадку необхідно визнати, що переміщені товари потрапили на територію іншої держави5, тобто за межі компетенції державних органів. Про кримінальну ж відповідальність за контрабанду мова може йти лише у тому випадку, коли дії, направлені на незаконне переміщення вантажів через кордон, були вчинені на території країни, а не за її межами. Значна група вчених притримувалася абсолютно іншої точки зору6, котра полягала у тому, що контрабанду слід вважати закінченою лише з моменту перетину вантажем державного (митного) кордону поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, незалежно від того, ввозиться він на територію держави або вивозиться з неї.

Законодавець дотримується позиції про те, що контрабанда вважається закінченою з моменту фактичного незаконного переміщення предметів через митний кордон України.

Якщо предмети контрабанди виявлено під час огляду чи переогляду речей або ж особистого огляду, у тому числі й повторного, при виїзді за межі України, вчинене належить кваліфікувати як замах на контрабанду (з посиланням на ст. 15 КК України).

Незаконне переміщення на територію України предметів контрабанди, які виявлено під час митного контролю, утворює закінчений склад злочину7.

Однак таке законодавче вирішення даної проблеми не знімає усі проблемні питання, оскільки не можна ставити у нерівні умови перед законом осіб, які вчиняють незаконне переміщення товарів через митний кордон при в'їзді в країну і виїзді з неї. Також потрібно враховувати, що в контрабандній діяльності можуть бути стадії готування і замаху, при яких у суб'єкта можлива добровільна відмова від доведення злочину до кінця і перенесення моменту закінчення незаконного переміщення предметів через митний кордон при виїзді з України на стадії незакінченого замаху.

Спірним, на наш погляд, є міркування С.А. Гадойбоєва, який говорить про те, що при контрабандному ввозі в Україну питання про закінчення цього злочину вирішується просто: контрабанда вважається закінченою з моменту перетинання митного кордону і ввозу контрабандних предметів, оскільки вони фактично переміщуються через державний кордон Дещо інший підхід, вважає він, має бути при вивезенні предметів контрабанди з України, коле контрабандні дії, від початку до кінця, здійснюються на території України. Однак поняття "переміщення" тут наявне, хоча предмети контрабанди фізично ще не переміщені через митний кордон. Переміщення в розглянутому варіанті, на думку Н.І. Загородникова, потрібно розуміти як подолання трьох режимів, які встановлені державою в зонах прикордонного і митного контролю, а не як формальний момент фізичного переміщення через лінію державного кордону8. Окрім того, виявлення предметів контрабанди при митному огляді проходить при переміщенні заборонених предметів через кордон і його вже слід розглядати як закінчений злочин, а не як замах і готування до вчинення контрабанди (наприклад, виявлення предметів контрабанди при вивозі за межі України на прикордонних станціях, у портах, поблизу віл контрольно-перепускних пунктів Прикордонних військ, до моменту пред'явлення цих предметів для митного огляду)9. Такої ж позиції дотримується А.М. Яковлев, який вважає, що при ввезенні товарів переміщення має місце при фактичному перетині митного кордону, а при вивезенні товарів - при поданні митної декларації10.

Вказане в ст. 201 КК України словосполучення "переміщення через митний кордон" дозволяє чітко вирішити важливе для правильної кваліфікації даного злочину питання пре момент його закінчення, котре повинно вирішуватися диференційовано, у залежності від того, чи виразилося незаконне переміщення предметів контрабанди через митний кордон у їх ввезенні або, навпаки, вивезенні з митної території держави.

Правильне вирішення цього принципового питання, на нашу думку, можливе, якщо звернутися до такого тлумачення поняття "переміщення", котре означає - перемістившись зайняти інше місце. А оскільки в статті 201 КК України вказується на переміщення через митний кордон, тобто з однієї сторони кордону на іншу, перетинання вантажем лінії митного (державного) кордону є обов`язковою умовою для визнання контрабанди закінченим злочином

Loading...

 
 

Цікаве