WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Експертиза у справах про недобросовісну конкуренцію - Реферат

Експертиза у справах про недобросовісну конкуренцію - Реферат

. чи не призведе це до недобросовісної конкуренції на ринку (ст. 4 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції");

. чи не будуть введені в оману споживачі стосовно справжнього виробника товару (ст.12 Закону України "Про захист прав споживачів");

. чи не будуть порушені норми міжнародних актів (зокрема Паризької конвенції про охорону промислової власності).

Завершальним етапом експертного дослідження є оцінка його результатів, коли підводяться підсумки і формулюються висновки, які повинні логічно випливати з проведених досліджень. За результатами проведеної експертизи експерт готує письмовий висновок або повідомлення про неможливість дачі висновку (якщо наданих матеріалів недостатньо або якщо експерт не має необхідних знань для виконання покладеного на нього обов'язку). Висновок експерта являє собою письмове викладення даних про обставини, що мають значення для справи, які встановлені ним на підставі спеціальних знань і одержані в результаті проведеного експертного дослідження матеріалів справи. Слід зазначити, що чинне конкурентне законодавство не містить жодних вимог щодо висновку експерта та форми його подання. Вважаємо, що ця прогалина повинна бути ліквідована Конкуренційним процесуальним кодексом шляхом передбачення відповідної статті, як це є в господарсько-процесуальному (ГПК України, ст.42), цивільно-процесуальному (ЦПК України, ст.60) та кримінально-процесуальному (КПК України, ст.75) законодавстві. Орієнтовний зміст статті "Висновок експерта" може бути таким:

"Експерт дає у письмовій формі свій мотивований висновок. Висновок експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в їх результаті висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені органом Антимонопольного комітету України питання. Висновок подається у письмовій формі і приєднується до справи. Копії висновку надсилаються сторонам. Якщо під час проведення експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, з приводу яких експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин".

Відносно змісту самого експертного висновку, то, як свідчить практика роботи антимонопольних органів, він складається з декількох частин. У вступній частині зазначається правова підстава для призначення експертизи (розпорядження органу Антимонопольного комітету України) та найменування експертної установи, в якій проводилась експертиза. Далі наводяться питання, винесені на розгляд експерта, причому без будь-яких змін їх формулювання. Якщо експерт вважає, що деякі з питань виходять частково або повністю за межі його спеціальних знань чи для відповіді на ці питання спеціальні знання взагалі не потрібні, він відмічає це у заключній частині висновку. Потім перераховуються документи (їх копії) та матеріали по справі, які були надані у розпорядження експерта. Далі зазначаються вихідні дані про особу (осіб) яка проводила експертизу. Така особа, як правило, є патентним повіреним, тому після наведення її прізвища та ініціалів, обов'язково зазначається реєстраційний номер патентного повіреного та дату його присвоєння. Потім може бути наведено перелік нормативно-правових джерел, використаних при проведенні експертизи. Далі слідує дослідницька частина експертного висновку, в якій дається детальна відповідь на кожне з поставлених питань. При цьому викладається сам процес дослідження з описом його методики, дається наукове пояснення виявлених ознак, факторів. Відповідь на кожне питання повинна бути достатньо обгрунтованою і може складатися з декількох логічно взаємозв'язаних частин (наприклад,

порівняльний аналіз позначень складається, як зазначалось вище, з аналізів на схожість за звуковим, графічним та смисловим факторами). У кінці відповіді повинен міститися висновок по даному питанню. Завершальна частина експертного висновку складається з загальних висновків проведеного дослідження. Тут же наводяться висновки щодо обставин, з приводу яких експерту не були поставлені питання, але які, на його думку, мають значення для правильного вирішення справи. Якщо експертиза проводилась кількома експертами і вони не дійшли до одного висновку, то експерт, який не погоджується з іншими експертами, складає окремий висновок.

Процесуальний порядок дослідження висновку експерта забезпечується шляхом безпосереднього сприймання висновку працівниками антимонопольного органу. Якщо висновок буде визнано повним та обгрунтованим, то його буде покладено в основу рішення по справі. Щодо наслідків негативної оцінки експертного висновку, то згідно з п.6 ст.43 Закону України "Про захист економічної конкуренції" " у разі необхідності проведення додаткових досліджень, а також у разі суперечливості висновків кількох експертів орган Антимонопольного комітету України може призначити додаткову або повторну експертизу"7. На нашу думку таке формулювання, по-перше, не зовсім чітко визначає підстави призначення додаткової або повторної експертиз; по-друге, не передбачає можливості виклику експерта для дачі роз'яснень щодо поданого висновку або можливості подання додаткового мотивованого висновку без призначення додаткової експертизи; по-третє, не встановлює коло осіб, яким може бути доручено проведення додаткової або повторної експертиз.

Необхідність проведення додаткових досліджень може виникнути у двох випадках: у разі неповноти висновку або недостатньої ясності і чіткості висновків, атакож при необґрунтованості висновку або при суперечливості висновків кількох експертів, що викликає сумнів у їх правильності. У першому випадку призначається додаткова експертиза. її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту. У другому випадку призначається повторна експертиза. З метою гарантування об'єктивності, її проведення повинно бути доручено іншому експерту або експертам. Вважаємо, що для вдосконалення правового регулювання експертизи у справах, які розглядаються органами Антимонопольного комітету України, необхідно у майбутньому Конкуренційному процесуальному кодексі передбачити чітке закріплення підстав проведення додаткової та повторної експертиз, а також визначити коло осіб, яким може бути доручено їх проведення. Для скорочення строків розгляду справ доцільно було б також передбачити можливість виклику експерта до антимонопольного органу для дачі роз'яснень щодо висновку експертизи або можливість подання додаткового мотивованого висновку щодо поставлених питань, якщо попередній висновок неповний або недостатньо ясний. Якщо ж таким шляхом усунути неповноту або неясність висновку буде неможливо, то тоді можна призначати додаткову експертизу.

І останнє, на що слід звернути увагу при дослідженні висновків експертів як доказів у справах про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції -відшкодування витрат на проведення експертизи. Згідно з п.8 ст.43 Закону України "Про захист економічної конкуренції-", витрати на проведення експертизи відшкодовуються за рахунок особи, яка вчинила порушення. У разі відмови у відшкодуванні зазначених витрат особа, яка понесла ці витрати, може звернутися до суду із заявою про їх відшкодування. Але особа може вважатися такою, що вчинила порушення, лише після прийняття антимонопольним органом рішення про визнання вчинення порушення законодавства, а це займе певний час. Також у результаті розгляду справи може бути прийнято рішення про закриття провадження у справі. У такому випадку залишається неясним питання про відшкодування експертних витрат. Якщо

справу було порушено за заявою суб'єкта господарювання, то ці витрати доцільно покласти саме на нього. А якщо за власною ініціативою антимонопольного органу? Вважаємо, що фінансування витрат на проведення експертизи повинно здійснюватися антимонопольним органом одразу ж після одержання висновку експерта за рахунок цільового позабюджетного фонду розвитку та захисту конкуренції (як це і практикується). У той же час, антимонопольний орган, приймаючи рішення у справі про порушення законодавства, повинен покласти відшкодування цих витрат на особу порушника (при визнанні вчинення порушення) або на заявника (при закритті провадження у справі з підстав недоведення вчинення порушення).

Підсумовуючи вищенаведене, вважаємо, що більш чітке законодавче регулювання порядку формулювання питань при призначенні експертизи, закріплення вимог щодо самого висновку експерта та порядку його дослідження, а також визначення підстав проведення додаткової і повторної експертиз та конкретизація шляхів фінансування витрат на проведення експертизи позитивно вплине на об'єктивність та достовірність експертного висновку.

Література

1 Справа №27-26.4/59-01 про порушення антимонопольного законодавства у вигляді використання неправомірного порівняння в рекламі у відношенні до газети "Все про бухгалтерський облік". - К.: Антимонопольний комітет України.

2 Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-111 // ОВУ. - 2001. - №7. - Ст.260.

3 Контрольне провадження по справі №27-03/22-95 про неправомірне використання знаку для товарів і послуг українсько-російським спільним підприємством у формі акціонерного товариства закритого типу "Натур - Продукт У". - К.: Антимонопольний комітет України.

4 Российская Е.Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском, арбитражном процессе. - М.: "Право и закон", 1996. - С.24.

5 Про затвердження Правил складання і подання заявки на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг: Наказ Державного патентного відомства України від 28 липня 1995 року №116 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Державного патентного відомства України від 20 серпня 1997 року №72 // Liga-Закон.

6 Див., наприклад: Справа №27-264/108-99 про недобросовісну конкуренцію з боку товариства з обмеженою відповідальністю "Зовнішньоторговельна фірма "Мономах". - К.: Антимонопольний комітет України.

7 Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01. 2001 р. №2210-111 // ОВУ. - 2001. - №7. - Ст. 260.

Loading...

 
 

Цікаве