WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративна реформа в Україні як важливий фактор підвищення ефективності державного управління - Реферат

Адміністративна реформа в Україні як важливий фактор підвищення ефективності державного управління - Реферат

Принципи реформування класика управління американського вченого Емерсона Харрингтона, які сформульовано ним у праці "Дванадцять принципів ефективності" у 1913 році10, можна розглядати через призму адміністративної реформи.

Перший принцип - визначення місця реформування в системі цілей вищого порядку (принципи відповідності цілей та методів). Другий - взаємопов'язаність реформ (програм дій). Третій принцип - наявність соціально-економічного ефекту. І наступні принципи такі: невтручання держави в економічні процеси; ефективність управління; антибюрократизм; антикорупція та духовність11.

Розглянемо більш детально ті, які, на наш погляд, є основними у проведенні адміністративної реформи в Україні. Що стосується першого принципу, то сама адміністративна реформа не є основною метою держави, а лише способом виконання основних задач. Основною метою реформи є забезпечення основних прав і свобод людини і громадянина і, як наслідок, вдосконалення взаємовідносин самої влади і громадян в країні.

Другий принцип, як ми вважаємо, дуже важливий для держави взагалі, оскільки, від нього буде залежати, послідовність всіх виважених кроків у гармонізації нашого законодавства до відповідних норм Європейського Союзу. Якщо тільки "відбудеться" адміністративнареформа в Україні, й вона буде, наприклад, схожа на таку ж систему органів виконавчої влади, яка існує у Франції, а інші реформи, податкова, пенсійна будуть реформуватись в напрямку Російської Федерації, то можна вважати, що основна задача держави до приведення у відповідність нашого законодавства до країн ЄС буде не виконана. Отже, необхідно, щоб всі реформи були скоординовані одна з одною, як це передбачено у Постанові Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2001 року за № 345, в якій затверджено план дій щодо реалізації пріоритетних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу у 2001 році12.

Четвертим є принцип невтручання держави в економічні процеси, ще Адам Сміт сформулював так зване правило "невидимої руки". А звучить це правило наступним чином: коли держава перестає втручатися в економічні процеси та починає виконувати лише роль нічного сторожа - приходить добробут, розквіт нації.

Висока ефективність управлінської праці не завжди пов'язана з великими матеріальними затратами, як і значні кошти на управління не завжди дають бажаний результат. Сьогодні Україна витрачає великі кошти на утримання управлінських структур, а соціальна віддача управління незначна в усіх сферах суспільного життя.

Обсяг затверджених витрат на функціонування виконавчої влади в 1999 році порівняно з 1996 роком збільшився в 2,2 рази і становив 967,5 мільйонів гривень, у тому числі апарату міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх місцевих органів відповідно на 18,6 % і становив 212,3 мільйонів гривень.

Поряд з цим, бюджетні призначення на утримання фінансових і фіскальних органів збільшилися порівняно з 1996 роком і становили у 1999 році 515,4 мільйонів гривень. Це в 2,4 рази перевищує видатки на утримання апарату міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх місцевих органів, а їх питома вага у загальному обсязі видатків на функціонування органів державного управління становить 48,5 %13.

Протягом 1994 - 1999 років прийнято понад 100 Указів Президента України та300 постанов Кабінету Міністрів України щодо упорядкування кількості органів виконавчої влади та чисельності їх працівників. Але і ці завдання в більшості своїй не були вирішені. Загальна кількість органів виконавчої влади за цей період збільшилася на 21 одиницю; чисельність працівників у зазначених органах порівняно з 1994 роком збільшилася на 34,8 тисяч осіб, або на 23,9 % (без врахування місцевих державних адміністрацій, які переведені на фінансування з державного бюджету з 1997 року).

Питома вага затверджених видатків на утримання органів державного управління в загальному обсязі видатків Державного бюджету України збільшилася з 1,9 % у 1996 році (без урахування видатків Пенсійного фонду - 2,5 %) до 4,2 % у 1999 році, у тому числі на утримання органів виконавчої влади відповідно з 1,5 % (2,1 %) до 3,8 %.

Значно зросла за 1994 - 1999 роки чисельність і фіскальних органів, питома вага якої у загальному обсязі чисельності органів державного управління становила на 1 жовтня 1999 року 43,6 %. Обсяг видатків на їх утримання у 1999 році в 2,4 рази перевищив видатки на утримання всіх міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх місцевих органів державного управління і становив 48,5 %14.

Жак Зіллер нагадує, що адміністративна реформа і модернізація адміністрації в Європі є постійною темою в європейських країнах, принаймні, від початку XIX ст.: свідченням цьому є реформи барона Штайна у Прусії та Наполеона у Франції, проведені тоді; реформи, яким передувала доповідь Норткоута–Тревельяна в другій половині XIX ст. у Великій Британії; реформа Луї Камю 1937 року в Бельгії15.

Модернізація кінця XX століття відрізняється від попередніх в тому, що вони відбуваються в контексті скорочення та стабілізації штатів. Найбільш показовим в цьому є приклад Великої Британії, де кількісний склад функціонерів держави у вузькому розумінні (civil service) скоротився на 25 % з 1979-го по 1990 роки, тоді як загальна кількість службовців адміністративного державного сектора залишалася відносно стабільною. В інших країнах Європейського Союзу цей процес був не досить помітним, але він виражався в тому що набір державних службовців був повністю припинений протягом кількох років у Ірландії від 1988 року та Італії від 1991 року16. Але необхідно сказати, що кожна країна Європейського Союзу розвивається у власному адміністративному контексті. Тому було б доцільним розглянути ті країни Європейського Союзу, які безпосередньо можуть бути взірковими прикладами для України - це Франція та Велика Британія.

У Великій Британії виявляється два аспекти. В першу чергу, це скорочення штатів адміністрації і, по друге, у сфері відносин центр-периферія загальний рух спрямовується до централізації, тоді як в інших країнах Європейського Союзу проводиться децентралізація.

У 1980-х роках у Франції завдяки децентралізації відбулася адміністративна революція. До початку 1960-х років Франція була унітарною централізованої країною, вже потім вона стає державою, де проводиться випробування адміністративного федералізму в унітарних політичних рамках.

Успіх здійснення радикальної реформи, якою є адміністративна реформа, визначається її комплексним характером, що вимагає розробки єдиної узгодженої концепції її одночасного впровадження: адміністративної, парламентської, судово-правової, муніципальної й адміністративно-територіальної реформ. Комплексність передбачає застосування при здійсненні цих реформ органічної сукупності політичних, організаційних, економічних, ідеологічних і соціально-психологічних методів.

На сьогоднішній день незавершеність адміністративної реформи є основним гальмом у проведенні соціально-економічних і політичних перетворень. Головним завданням нового етапу адміністративної реформи є створення ефективної системи державного управління, яка повинна відповідати стандартам демократичної правової держави з соціально орієнтованою ринковою економікою17.

Однак, як відзначає Рахункова палата України у своєму аналізі використання коштів Державного бюджету України у 2000 році на утримання органів виконавчої влади в процесі проведення адміністративної реформи, утворення урядових органів державного управління, по суті, є зміною статусу окремих центральних органів виконавчої влади без істотних змін у системі державного управління та зменшення витрат на їх утримання.

Затверджена гранична чисельність працівників в органах виконавчої влади, що утримується за розділом видатків "Державне управління", яка на кінець 1999 року становила 244 491 одиниці, станом на 1 вересня 2000 року зменшилася на 14 532 одиниці (6 %) і становить 229 959 одиниць. Однак реального скорочення чисельності працівників в органах виконавчої влади не відбулось, оскільки затверджена гранична чисельність станом на 1 вересня 2000 року (229 959 одиниць) перевищила на 4 416 одиниць (2 %) штатну чисельність працівників (225 543 одиниці), яка була в органах виконавчої влади наприкінці 1999 року18.

Loading...

 
 

Цікаве