WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Адміністративна реформа в Україні як важливий фактор підвищення ефективності державного управління - Реферат

Адміністративна реформа в Україні як важливий фактор підвищення ефективності державного управління - Реферат

Адміністративна реформа в Україні як важливий фактор підвищення ефективності державного управління

На даному етапі розвитку нашої держави та гармонізації нашого законодавства до відповідних норм Європейського Союзу Україна повинна, насамперед, побудувати ефективну систему державного управління на наукових засадах, глибокому аналізі сучасних і прогностичних процесах суспільного розвитку. Одним із елементів такого процесу є державно-правова реформа та її складова - адміністративна реформа.

Адміністративна реформа, в першу чергу, повинна завершити перехід від тоталітарно-авторитарної до демократичної системи в країні, сформувати таку систему державного управління, яка стане на новий етап взаємовідносин між громадянами і органами влади, сформувати ефективну організацію виконавчої влади на центральному рівні управління.

Державна комісія з проведення в Україні адміністративної реформи (яку утворено 7 липня 1997 року Указом П"езидента України, № 620/97)1 розробила "Концепцію адміністративної реформи в Україні (яку затверджено Указом Президента України "Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративноїреформи в Україні")2. Основні засади цієї Концепції покладено в основу здійснення реформування системи державного управління. Зміст адміністративної реформи полягає, з одного боку, у комплексній перебудові існуючої в Україні системи державного управління сферами суспільного життя. З іншого - у розбудові деяких інститутів державного управління.

Проведення адміністративної реформи передбачалося здійснити в три етапи. У ході підготовчого етапу реформи були розроблені та офіційно схвалені Концепція адміністративної реформи та Програма здійснення адміністративної реформи. На другому етапі запроваджу-вались організаційно-правові засади реформування ключових елементів системи державного управління. На третьому етапі поглиблюються трансформаційні процеси, формуються нові інститути, організаційні структури та інструменти державного управління.

У вищезгаданій Концепції окремо виділений розділ, присвячений системі органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України очолює цю систему, спрямовує і координує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади.

Концептуальними засадами реформування центральних органів виконавчої влади є:

• зниження втручання держави, а зокрема органів виконавчої влади в життя суспільства;

• переорієнтація адміністративно-розпорядчих функцій цих органів на надання державних управлінських послуг громадянам та юридичним особам, забезпечення дії принципу верховенства права;

• збереження важелів управління соціально важливими процесами за виконавчою владою, які потребують втручання з боку держави.

Відповідний комплекс заходів реформування центральних органів виконавчої влади був спрямований, насамперед, на:

. оптимізацію кількісного складу центральних органів виконавчої влади;

. підвищення ролі міністрів як політичних діячів;

. забезпечення провідної ролі міністерств;

. запровадження нових форм і процедур діяльності центральних органів виконавчої влади.

На сьогоднішній день більш ефективній діяльності центральних органів виконавчої влади перешкоджають такі чинники, як: неефективна система державного управління; невизначеність у розмежуванні статусу міністерств, державних комітетів "інших центральних органів виконавчої влади" та дублювання їх функцій та повноважень.

Основною метою будь-якої реформи є підвищення ефективності державної, економічної чи суспільної структури. Це досягається тоді, коли реформи здійснюються комплексно. Реформа системи державного управління може дати ефект за умови одночасного реформування всіх гілок державної влади, створення авторитетних і дійових органів місцевого самоврядування, впровадження раціонального адміністративно-територіального устрою в Україні3.

Формування ефективної якісно нової системи державного управління поки що не відбулося. Витрати на утримання центральних органів виконавчої влади з року в рік збільшуються, а ефективність діяльності цих органів, в свою чергу, тільки знижується.

Так, приведений нижче приклад реорганізації органів виконавчої влади доводить відсутність будь-якого підвищення ефективності державного управління. Указом Президента України "Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади"4 була передбачена процедура ліквідації Державного комітету України по матеріальних резервах та створення на його базі Державної акціонерної компанії по матеріальних резервах з підпорядкуванням її Міністерству економіки України. З метою забезпечення функціонування єдиної системи державного матеріального резерву Указом Президента України "Про внесення змін до Указу Президента України від 15 грудня 1999 року № 1573/99" від 27 червня 2000 року № 827/2000 ліквідовувалась Державна акціонерна компанія по матеріальних резервах, а функції Державного комітету по матеріальних резервах покладались на реорганізоване Міністерство економіки України. В свою чергу, Постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2000 року № 1041 було утворено на базі ліквідованого Державного комітету по матеріальних резервах у складі Міністерства економіки урядовий орган державного управління - Державне агентство з управління державним матеріальним резервом. Врешті-решт останнім був Указ Президента України "Про Державний комітет з матеріального резерву" від 7 серпня 2001 року № 603/2001, враховуючи стратегічне значення державного матеріального резерву для забезпечення національної безпеки України, з метою вдосконалення державного регулювання у цій сфері було утворено Державний комітет України з державного матеріального резерву як центральний орган виконавчої влади на базі Державного агентства з управління державним матеріальним резервом. Таким чином, цей орган виконавчої влади протягом 19 місяців створювався, перетворювався в урядовий орган державного управління та знову створювався як центральний5. В подібній безрезультатній ситуації реформування були також Комітет України з монополії на виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та Державний комітет молодіжної політики, спорту і туризму України.

Як бачимо з цього прикладу та з багатьох інших, протягом процесу реформування центральних органів виконавчої влади так і не був чітко визначений механізм передачі функцій ліквідованих органів державного управління до нових створених органів. Таким чином,

реформування центральних органів виконавчої влади фактично зведено до разової акції -ліквідації певних міністерств, відомств, зміни змісту, форм і методів їх функціональної діяльності.

З метою поліпшення організації та прискорення адміністративної реформи, координації заходів, забезпечення оперативної підготовки пропозицій щодо уточнення концептуальних засад реформи та шляхів їх реалізації Указом Президента України від 29 травня 2001 року була введена посада Уповноваженого Президента України з питань адміністративної реформи6. Указом Президента України від 21 липня 2001 року у складі Адміністрації Президента створено Управління з питань адміністративної реформи, на яке покладено завдання здійснювати організаційне, інформаційне, аналітичне та інше забезпечення роботи Державної комісії з проведення в Україні адміністративної реформи7. Уповноважений з питань адміністративної реформи за посадою є першим заступником голови Державної комісії.

Завдання уповноваженого визначені Положенням про уповноваженого Президента України з питань адміністративної реформи. Відповідно до цих завдань уповноважений: забезпечує організацію та координацію здійснення заходів щодо проведення в Україні адміністративної реформи; організовує розробку цільових програм та проектів нормативно-правових актів з питань проведення реформи; здійснює моніторинг діяльності органів виконавчої влади і місцевого самоврядування, пов'язаної з проведенням адміністративної реформи; організовує вивчення іноземного досвіду; інформує громадськість щодо роботи та результатів реформи.

Виконання покладених завдань забезпечується правом уповноваженого на: одержання від органів виконавчої влади необхідних інформаційних матеріалів; утворення експертних і робочих груп із залученням вчених та фахівців; ознайомлення з проектами законів та бути присутнім при розгляді питань, пов'язаних із проведенням реформи.

Проведення адміністративної роботи вимагає постійного спостереження, аналізу і перевірки зробленого, тим більше, що зміни, які відбуваються, породжують нові проблеми, їх слід аналізувати і своєчасно коригувати. Потрібен постійний "зворотній зв`язок" між заходами впровадження адміністративної реформи і практикою їх реалізації. Такий постійний і об`єктивний контроль сьогодні не проводиться ні Верховною Радою України, ні органами виконавчої влади. В пункті 5 підпункті 4 Положення про уповноваженого Президента України з питань адміністративної реформи зазначається, що вивчення та аналіз діяльності Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, пов`язаний з проведенням адміністративної реформи, здійснює уповноважений8. Він вносить і пропозиції щодо вдосконалення діяльності з проведення адміністративної реформи. Має бути як зовнішній, так і внутрішній моніторинг і не лише самого процесу проведення реформи, а й результатів. Обговорення їх на засіданнях і самої Верховної Ради, яка має не лише знати, а й відстежувати ситуацію щодо реформування виконавчої влади. Важливим фактором успішності здійснюваних змін у системі виконавчої влади є забезпечення відкритості процесу проведення адміністративної реформи, інформування широкої громадськості (пункт 4 підпункту 6 Положення про уповноваженого). У більшості випадків в державі до громадської думки звертаються під час виборчого процесу. На думку вченого Андрійка О.Ф., постійний аналіз громадської думки щодо адміністративної реформи і її результатів, що постійно проводиться різними структурами державних органів, міг би стати важливим фактором успішності проведення адміністративної реформи в Україні9.

Loading...

 
 

Цікаве