WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості правового регулювання створення та функціонування селянських (фермерських) господарств - Реферат

Особливості правового регулювання створення та функціонування селянських (фермерських) господарств - Реферат

Як вище зазначалось, сучасне законодавство про фермерські господарства є досить об'ємним, не завжди чітким та послідовним і тому на практиці чимало допускається фактів його порушень. Це пояснюється неналежною організацією юридичного обслуговування фермерських господарств. Тому в цій статті звертається увага не лише на недоліки чинного законодавства України, а й вносяться пропозиції щодо його удосконалення.

Ця стаття не претендує на повне і всебічне висвітлення всіх правових моментів регулювання утворення та діяльності фермерського господарства. Але відсутність спеціальних правових досліджень цього нового правового інституту аграрного права України, крім науково-практичних праць доктора юридичних наук, професора Н.І.ТІтової21 та неоднакова практика застосування законодавства про фермерство, зумовила необхідність аналізу фермерського законодавства.

Створення умов для розвитку фермерства на Україні носить складний характер. Аналіз чинного законодавства та практики його застосування дає нам можливість виокремити цілу низку проблем та перешкод, що не сприяють продуктивності господарювання, до яких, зокрема, слід відносити такі:

- складний і нестабільний правовий механізм отримання земельних ділянок для створення фермерського господарства, який необхідно спростити;

- невизначеність суб'єктного складу правовідносин приватної власності на землю;

- відсутність спеціалізованої юридичної служби на селі, яка б належним чином надавала правову допомогу фермерським господарствам та сприяла їх правовому і економічному захисту;

- незнання чинного законодавства про фермерські господарства громадянами, особливо селянами, які мають намір створити селянські (фермерські) господарства;

- деякі представники органів влади та самоврядування нерідко допускають порушення його при вирішенні питань щодо виділення земельних ділянок для створення таких господарств;

- порушення вимог Закону України "Про інформацію" в частині пропаганди норм аграрного, земельного, господарського та іншого діючого законодавства;

- порушення принципу рівноправності форм власності з боку місцевих органів виконавчої влади та самоврядування, які не мають змоги його реалізовувати на практиці;

- відсутність у Конституції України правової норми, яка би закріпила принцип пріоритетності сільського господарства, який діє у ряді таких розвинутих країн світу, як СІЛА, Німеччина тощо;

- відсутність конституційного принципу пріоритетності розвитку села негативно позначається на вдосконаленні чинного законодавства та його практичному застосуванні у діяльності органів державної влади та управління всіх рівнів, починаючи із верхів;

- відсутність єдиного кодифікаційного акту, який би уніфікував аграрне законодавство, наприклад, Аграрного кодексу України.

З огляду на це, бажано було б у новому Цивільному кодексі України закріпити такі правові норми, які б регулювали не лише спільну сумісну власність членів фермерських господарств, а й приватну власність членів фермерського господарства.

Практика застосування законодавства фермерськими господарствами підказує, що необхідно детальніше врегулювати майнові відносини членів фермерського господарства, їх право власності, договірні та трудові відносини, які виникають при укладенні відповідних договорів.

В статутах фермерських господарств та інших локальних актах необхідно більш детально врегулювати як членські трудові і майнові відносини членів фермерського господарства.

Отже, хоча спеціальний Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" є позитивним, але з дня його прийняття пройшло майже 11 років і практика застосування свідчить, що ряд його положень, на нашу думку, вимагають вдосконалення шляхом ліквідації суперечностей та узгодження його правових норм із земельним, аграрним, цивільним, господарським, трудовим, кримінальним, адміністративним та іншими галузями законодавства України.

Оскільки в Земельному кодексі України від 25 жовтня 2001 року поряд з фермерським господарством запроваджено таку окрему організаційно-правову форму господарювання, як селянське господарство, то слід в назві Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" виключити слово "селянське".

Фермерське господарство не зовсім підпадає під існуючі у цивільному законодавстві ознаки юридичної особи, удосконалення такої норми в Законі України "Про селянське (фермерське) господарство" було б позитивним моментом в нормотворчій діяльності.

Відповідно до вимог цивільного законодавства юридичні особи діють на підставі своїх статутів, згідно з якими визначається цивільна правоздатність. Також необхідно врахувати і те, що фермерське господарство - це новий і особливо складний суб'єкт майнових, трудових, земельних та інших правовідносин. Як свідчить практика, діяльність таких фермерських господарств без статуту ускладнює його як внутрішні, так і зовнішні правовідносини. Це зобов'язує кожне фермерське господарство мати свій статут. В зв'язку з цим було б бажано, щоб Міністерство агропромислової політики України спільно з Асоціацією фермерів України за участю юристів-практиків та науковців-аграрників розробили Примірний статут фермерського господарства і винесла його на затвердження уряду України. Такий примірний статут полегшив би фермерам розробку власних статутів з урахуванням специфіки та практики діяльності. Адже Статут є основним локально-правовим актом в фермерському господарстві. На нашу думку, він повинен прийматися членами фермерського господарства, а там, де відсутні відносини членства, повинен затверджуватись одноособово головою фермерського господарства. Статут повинен реєструватись державним органом, а не затверджуватись, разом з реєстрацією фермерського господарства.

Узагальнення роботи фермерських господарств Хмельниччини (Теофіпольського -"Кузьминці", Городоцького - "Хлібодар", Ярмолинецького - "Трембіта", Хмельницького -"Пролісок", "Фельштин" та інших районів), окремих управлінь сільського господарства і продовольства районних державних адміністрацій, які діють у відповідності до пунктів 8 та 9 пункту 4 Типового положення про управління сільського господарства і продовольства районної державної адміністрації, свідчить, що фермерським господарствам, окрім статутів, необхідно мати такі локально-правові акти: Правила внутрішнього розпорядку, Положення про оплату праці та матеріальне стимулювання, Положення про дисциплінарну і матеріальну відповідальність, Функціональні положення членів фермерського господарства, Контракт про роботу в фермерському господарстві та інші. Ці акти повинні обов'язково узгоджуватись між собою і не суперечити нормам чинного національного законодавства. Вищеназвані локальні акти як зразки розроблені авторами статті і впроваджені в ряді фермерських господарств області.

У відповідності до вимог типового положення управління сільського господарства і продовольства райдержадміністрації повинні брати активну участь у реалізації державної аграрної політики, здійснювати заходи по підтримці і захисту сільськогосподарських підприємств, в тому числі фермерських господарств і здійснювати сприяння їх правовому захисту за допомогою юридичної служби. Ці управління в межах наділеної компетенції зобов'язані забезпечувати рівні умови для розвитку всіх форм власності та господарювання в галузі сільськогосподарського виробництва. Вони повинні сприяти розвитку аграрного підприємства на селі, зокрема фермерських господарств, узагальнювати практику реформування сільського господарства та вносити у відповідні органи рекомендації з цих питань. До таких управлінь сільського господарства і продовольства, які активно впроваджують в життя аграрну політику держави в Хмельницькій області, відносяться управління Теофіпольського, Чемеровецького, Дунаєвецького районів. Вони активно сприяють розвитку аграрних правовідносин в сільському господарстві, приділяють належну увагу діяльності приватних підприємств і особливо фермерських господарств, створюючи належне правове і організаційне поле для їх заснування та діяльності.

Література

1 Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки: Указ Президента України від 13.12.1999 p., № 2097 // УК. - 1999. - № 235. - 15 грудня.

2 Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві: Закон України від 17.10.1990 р. // Закони України. - Том 1. - С.17.

3 Про селянське (фермерське) господарство: Закон України від 20.12.1991 р. // ВВР. - 1992. - № 14. - Ст. 186.

4 Про колективне сільськогосподарське підприємство: Закон України від 14.02.1992 р. // ВВР. - 1992. -№ 20. - Ст. 272.

5 Конституція України // ГУ. - 1996. - № 128. - 13 липня.

6 Про власність: Закон України від 07.02.1991р. // ВВР. - 1991. - № 20.

7 Про підприємництво: Закон України від 07.02.1991р. // ВВР. - 1991. - № 14.

8 Про внесення змін до Закону України "Про банкрутство" в редакції закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом": Закон України від 30.06.1999р., №784/XIV // ГУ. - 1999. - № 159. - 31 серпня.

9 Земельний кодекс України: Закон України від 25.10.2001р. - К., 2001.

10 Про охорону навколишнього середовища: Закон України від 25.06.1991р., № 1264-12 - К.: Закони України, 1996. - Т. 2. - О 42.

11 Водний кодекс України: Закон України від 06.06.1995 р. - К.: Закони України, 1997. - Т. 9. - О 25.

12 Кодекс України про надра: Закон України від 27.07.1994 р. - К.: Закони України, 1997. - Т. 7. - О 317.

13 Кодекс законів про працю України. - К.: Парламентське видавництво, 1998.

14 Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва: Закон України від 10.11.1994 р. // УК. - 1995. - 4 квітня.

15 Про заходи щодо реформування аграрних відносин: Закон України від 18.01.1995 р. //УК, 1995. - 21 квітня.

16 Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям: Закон України від 08.08.1995 р. // ГУ. - 1995. - 12 серпня.

17 Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності: Закон України від 03.02.1998р. // Офіційний вісник України, 1998. - № 5.

18 Про захист прав учасників земельних часток (паїв): Закон України від 21.04.1998р. // Офіційний вісник України. - 1998. - № 16.

19 Про деякі питання розвитку селянських (фермерських) господарств: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.1992р. //УК. - 1992. - № 14.

20 Про порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, що приватизується безкоштовно) для ведення селянського (фермерського) особистого підсобного господарства: Закон України від 24.01.2000 р. // ОВУ. - 2000. - № 4.

21 Тітова Н.І. Фермер і закон. - Львів, 1996.

Loading...

 
 

Цікаве