WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості правового регулювання створення та функціонування селянських (фермерських) господарств - Реферат

Особливості правового регулювання створення та функціонування селянських (фермерських) господарств - Реферат

Особливості правового регулювання створення та функціонування селянських (фермерських) господарств

Відповідно до законодавства України, зокрема Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки"1 правовою основою аграрної реформи є формування приватних суб'єктів господарювання, що створюються на базі сільськогосподарських підприємств - фермерських господарств, у відповідності до законів України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України"2, "Про селянське (фермерське) господарство"3, "Про колективне сільськогосподарське підприємство"4, Земельного кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Слід підкреслити, що лише в фермерському господарстві в повній мірі реалізовується право приватноївласностіназемлю та засоби виробництва, а також діє принцип відповідальності за наслідки господарської і фінансової діяльності.

Провідну роль у чинному законодавстві України насьогодні відіграє Конституція України від 28.06.1996 року. З прийняттям Основного закону створено правовий фундамент для розвитку галузевого та спеціального, зокрема, фермерського законодавства. Проте, на жаль, у Конституції України5 не закріплений основоположний принцип пріоритетності розвитку аграрних суб'єктів сільського господарства, який притаманний законодавству інших аграрно-промислових країн світу.

Національне законодавство про фермерські господарства вчені-аграрники (Н.І. Тітова) умовно поділяють на три групи:

1) загальне законодавство, що діє стосовно до всіх суб'єктів господарювання аграрного сектора економіки;

2) галузеве законодавство, до якого відноситься цивільне, аграрне, земельне, трудове, фінансове, сімейне, адміністративне, кримінальне та інше. Воно регулює певні однорідні правові суспільні відносини і стосується лише фермерських господарств;

3) фермерське законодавство, яке регулює діяльність лише фермерських господарств. Важливе значення для правового регулювання діяльності фермерських господарств мають закони України "Про власність"6, "Про підприємництво" , "Про внесення змін до закону України "Про банкрутство".

На фермерські господарства також поширюється Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"10, Водний кодекс України11 Кодекс України про надра, Кодекс законів України про працю13. Особливостями правового регулювання діяльності фермерських господарств є також їх регламентації локальними нормами, зокрема їх статутами. На членів фермерського господарства також поширюється ряд правових норм адміністра-тивного, фінансового, сімейного, житлового, кримінального та інших галузей чинного законодавства України.

Але найбільше значення в правовому регулюванні діяльності фермерських господарств відіграє аграрне право. Зокрема ст. 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" передбачено можливості виходу з колективного сільськогосподарського підприємства з метою створення селянського (фермерського) господарства та одержання майнового і земельного паїв. Також важливе місце займають Укази Президента України: "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва", "Про заходи щодо реформування аграрних відносин", "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності", "Про захист прав учасників земельних часток (паїв)", а також згадуваний вже Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки", який спрямований не лише на забезпечення реалізації державної аграрної політики, а й на прискорення реформування та розвитку аграрного сектора економіки на засадах приватної власності.

20 грудня 1991 р. вперше було прийнято спеціальний закон України "Про селянське (фермерське) господарство" (в новій редакції від 22.06.1993 p.). Він поширюється лише на фермерське господарство і не стосується громадян, які ведуть особисте підсобне господарство, займаються садівництвом, також його норми не застосовуються до неселянських господарств. Окрім цього базового фермерського закону, до групи спеціальнофермерського законодавства відносяться і інші нормативно-правові акти. Це, наприклад, постанови Кабінету Міністрів України "Про деякі питання розвитку селянських (фермерських) господарств"19, "Про порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення селянського (фермерського) або особистого підсобного господарства" 20.

Певні особливості притаманні і порядку створення фермерських господарств. Так, органи виконавчої влади (управління сільського господарства і продовольства районної державної адміністрації) повинні мати на увазі наступні особливості:

1. Громадянин, який має намір утворити фермерське господарство, повинен відповідати наступним умовам:

- бути повністю дієздатним, тобто здатним власними діями набувати права та нести обов'язки;

- досягнути 18-річного віку;

- мати добровільне бажання на створення фермерського господарства.

2. Першочергове право стати фермером може мати громадянин, який володіє спеціальними знаннями або навичками з ведення сільськогосподарського виробництва. Здатність громадянина займатись фермерством повинна бути підтверджена документально (документ про освіту чи витяг з трудової книжки про стаж роботи в сільському господарстві тощо).

Законодавство України, крім того, передбачає конкурсний відбір бажаючих отримати земельні ділянки з метою створення фермерського господарства. Такий конкурс проводить спеціальна конкурсна районна (міська) комісія, склад якої затверджує голова районної ради на підставі вимог ст. 4 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство". Але на правовому рівні діяльність цих конкурсних комісій не врегульовано, не визначені їхні функції, права і обов'язки.

Особливістю створення фермерського господарства, в порівнянні із заснуванням інших агроформувань, є й те, що його формування безпосередньо пов'язане з правом одержання для цієї мети земельної ділянки. Такий порядок врегульований Законом України "Про селянське (фермерське) господарство" (ст.ст.4-7).

Наступною умовою є необхідність заяви до районної ради про виділення відповідної земельної ділянки для ведення такого господарства. Заява подається особою, що має намір створити фермерське господарство, і попередньо погоджується з відповідною сільською (селищною) радою. Така заява розглядається районною радою, яка приймає конкретне рішення про надання чи відмову в наданні земельної ділянки для створення фермерського господарства. Після цього районна рада замовляє землевпорядній організації проект відведення земельної ділянки для створення фермерського господарства.

Відведення земельної ділянки на місцевості (в натурі) проводиться лише після того, як на ній зібрано врожай попереднім власником або землекористувачем.

Згідно з нормами чинного законодавства, без земельної ділянки фермерське господарство не може бути створене, так як його основна суть - це товарне сільськогосподарське виробництво.

Рішення районної ради про надання певної земельної ділянки для створення фермерського господарства фактично є рішенням про виникнення самого фермерського господарства як суб'єкта господарювання. Цим правовим актом районної ради керуються голова та члени фермерського господарства.

Державний акт про право приватної власності на землю або державний акт про право постійного користування землею видаються на ім'я голови фермерського господарства, а не на всіх членів такого господарства. В тимчасове користування землі виділяються за рішенням місцевої ради із земель запасу або резервного фонду. Але, на великий жаль, на практиці, особливо з вини голів сільських (селищних) рад, допускаються порушення законодавства при виділенні земельних ділянок для фермерів на орендних умовах. Якщо вирішується питання про оренду землі для додаткового розширення фермерського господарства, то договір оренди землі від імені фермерського господарства підписує його голова.

Певні особливості при створенні фермерських господарств, а також порядок отримання земельних ділянок для цієї мети, згідно з чинним законодавством України, передбачено для колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств. Перш за все, такі особи повинні, згідно з вимогами статті 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", вийти із членів підприємств, з отриманням майнових та земельних паїв (часток).

Право на земельну частку (пай) на землю в умовній кадастровій оцінці закріплено Земельними кодексами України (1993, 2001), указами Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" тощо.

Створити фермерське господарство може лише громадянин України. Іноземні громадяни, згідно з чинним законодавством України, наділені лише правом працювати в таких господарствах за трудовими або цивільно-правовими договорами.

Законодавство України передбачає обмеження щодо окремих осіб по створенню фермерського господарства. Зокрема ст. 5. Закону України "Про підприємництво" встановлює перелік осіб, які не мають права займатися фермерською діяльністю. Це військовослужбовці, службові особи державних органів влади та управління, особи, які мають непогашену судимість за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини. Оскільки фермерство є різновидом саме приватної підприємницької діяльності, то вищезазначені особи не мають права створювати селянське (фермерське) господарство.

На сьогодні законодавством України також передбачено, що голова і члени фермерського господарства можуть одночасно працювати в інших підприємствах, установах і організаціях.

Після виділення земельної ділянки в натурі та одержання Державного акта на право приватної власності на землю чи згідно з укладеним договором оренди господарство набуває правового статусу юридичної особи, але лише після державної реєстрації в районній раді. Селянське (фермерське) господарство як юридична особа одержує у встановленому порядку печатку, штампи, відкриває рахунки у відповідних банківських установах. Також таке фермерське господарство вступає в договірні та інші правовідносини з іншими підприємствами, установами, організаціями та господарствами як самостійний сільськогосподарський товаровиробник.

Сільська (селищна) рада заносить до спеціальної господарської книги дані про склад фермерського господарства та про виділену йому земельну ділянку. Родичі можуть набувати членства у фермерському господарстві за згодою всіх його членів. Законодавство надає право кожному члену фермерського господарства самостійно вирішувати питання про вступ та вихід з нього. Членство в фермерському господарстві може бути втрачено окремими працездатними особами в разі, якщо вони тривалий час без поважних причин не беруть участі у його веденні або матеріально йому не допомагають.

Loading...

 
 

Цікаве