WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Загальна аварія як підстава виникнення правовідносин - Реферат

Загальна аварія як підстава виникнення правовідносин - Реферат

Для того, щоб встановити сутність загальної аварії як підстави виникнення правовідносин, необхідно визначити приналежність загальноаварійних дій до того чи іншого виду юридичних фактів.

При цьому враховуємо, що класифікації юридичних фактів можливі за різними критеріями.

Зокрема, в залежності від характеру наслідків розрізняють правовстановлюючі, правозмінюючі і правоприпиняючі юридичні факти. З існуванням правовстановлюючих юридичних фактів пов'язане виникнення правовідносин; правозмінюючі факти тягнуть зміну вже існуючих правовідносин; із правоприпиняючими фактами закон пов'язує припинення вже існуючих правовідносин.

Залежно від наявності і характеру вольового елемента - "вольовий критерій"13 (слід зазначити, що саме ця класифікація є найбільш поширеною14) розрізняють дві великі групи юридичних фактів: дії- обставини, що залежать від волі суб'єктів права, і події - обставини, що не залежать від волі суб'єктів права.

У свою чергу, дії підрозділяються на: правомірні (ті, що дозволені чи у всякому разі не заборонені нормами права) і неправомірні (правопорушення або ж делікти).

Неправомірні дії (правопорушення, делікти), як юридичний факт, характерні тим, що можуть бути підставою виникнення правовідносин, у деяких випадках - змінювати їх, але ніколи не бувають такими, що припиняють правовідносини.

Правомірні дії, у свою чергу, можуть бути підрозділені на:

1) юридичні акти,

2)юридичні вчинки,

3)юридичні стани.

1) Юридичні акти - характеризуються здійсненням дій, спеціально спрямованих на встановлення, зміну чи припинення правовідносин.

Залежно від характеристики суб'єктів, що вчиняють дії, і значення їхнього волевиявлення, юридичні акти можуть бути підрозділені на: правочини (угоди) - дії суб'єктів цивільного права, спрямовані на встановлення, зміну, припинення цивільних правовідносин, і адміністративні акти - дії суб'єктів публічного права, спрямовані на встановлення, чи зміну припинення цивільних правовідносин.

2) Юридичні вчинки - дії, спеціально не спрямовані на встановлення юридичних наслідків, але породжують їх внаслідок прямої вказівки закону.

При цьому юридичні вчинки можуть бути диференційовані залежно від "питомої ваги" у них вольового елемента.16

Так, у деяких випадках наявність волі суб'єкта (а отже, і наявність у нього дієздатності) абсолютно не має значення; в інших - виникнення чи зміна правовідносин залежить від дієздатності особи.

З урахуванням цієї обставини М.М. Агарков, наприклад, пропонував виділяти особливий вид юридичних дій, що не є ні угодами, ні юридичними вчинками.17 Однак такий підхід, будучи принципово вірним, разом з тим, не давав відповіді на питання, яка суть згаданого "особливого виду юридичних дій".

Тому більш вдалим здається з урахуванням зазначених розходжень при характеристиці юридичних вчинків розрізняти вчинки вольові і вчинки невольові.

Вольові юридичні вчинки здійснюються суб'єктом права усвідомлено, навмисно, однак без наміру створити юридичні права й обов'язки. Разом з тим, такі дії породжують певні правовідносини, передбачені нормами права, незалежно від наявності відповідного наміру в особи, що діяла. Цей момент відрізняє вольові юридичні учинки від односторонніх правочинів.18 Характерною ознакою таких вчинків є намір особи діяти тим чи іншим способом, без чого правовідносини, передбачені нормою права, не виникають. Тому суб'єктом даних правовідносин може бути тільки дієздатна особа. Типовим прикладом вольових вчинків є діяльність у чужому інтересі без доручення.19

Невольові юридичні вчинки засновані на припущенні, що воля особи, яка діяла, взагалі не має значення: уже сам факт вчинення дій в силу прямого припису норми права тягне виникнення певних правовідносин. Прикладом невольового вчинку можна вважати знахідку, виявлення скарбу тощо.

Тому, оцінюючи підстави виникнення загальноаварійних зобов'язань, слід виходити, на нашу думку, з того, що відносини загальної аварії припускають, що діюча особа має бути дієздатною. Це випливає з вимоги навмисності і розумності дій по запобіганню шкоди.

Таким чином, у даному випадку мають місце вольові, цілеспрямовані правомірні дії суб'єкта права.

У той же час дії, які були вчиненні для запобігання небезпеки і викликали загальну аварію, не є правочином (угодою), оскільки, як правило, не спрямовані спеціально на встановлення правовідносин. їх мета - запобігти небезпеці, що загрожує, можливо, зробити послугу власнику блага і, у всякому разі, - захистити інтереси не тільки свої, але й іншого учасника морської оборудки. Таким чином, хоча волевиявлення особи, що діє, тут має місце і навіть є обов'язковим, але спрямоване воно не на встановлення правовідносин, а наздійснення правомірних, суспільно корисних дій.

Правовідносини розподілу загальної аварії можуть виникати як з волі учасників морської оборудки (у випадку добровільного розподілу зроблених для усунення загальної небезпеки витрат і пожертвувань), так і незалежно від бажання сторін (у випадках виникнення обов'язок відшкодувати збитки і відповідного права вимагати їхнього відшкодування на підставі диспаши чи наступного рішення суду).

Однак характеристика дії, що потягла загальну аварію як вольового юридичного вчинку, ще не дає сама по собі відповіді на питання, чому в результаті його здійснення виникають правовідносини, сутністю яких є розподіл витрат і пожертвувань між учасниками морської оборудки. Для того, щоб відповісти на нього, необхідно торкнутися питання про юридичну при'оду загальної аварії, встановити місце загальноаварійних дій серед інших підстав виникнення субєктивних прав і обов'язків.

Приступаючи до розгляду цього питання, насамперед слід зазначити, що в публікаціях останніх років підстави виникнення субєктивних прав і обов'язків підрозділяють на дві відносно самостійні і кількісно нерівноцінн' групи, одну з яких (більшу) складають підстави, безпосередньо передбачені законом (легальні підстави), іншу (меншу) - підстави, що випливають з найбільш принципових положень закону (насамперед, цивільного).

Аналіз ст. 4 Цивільного кодексу України (ст. 11 проекту Цивільного кодексу України) дозволяє констатувати, що загальна аварія належить до другої з названих груп підстав виникнення правовідносин, тобто до тих підстав, що мають своїм базисом принципові положення законодавства (у даному випадку - цивільного).

Однак при цьому варто звернути увагу на деякі розходження у формулюваннях чинного Цивільного кодексу і Проекту Цивільного кодексу України, що мають безпосереднє відношення до визначення місця загальної аварії серед інших підстав виникнення правовідносин.

Так, ст. 4 Цивільного кодексу України передбачає, що "цивільні права й обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством..., а також з дій громадян і організац'й, що, хоча і не передбачені законом, але в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права й обов'язки". Крім того, частина 2 цієї ж статті вказує, що "Відповідно до цього цивільні права й обов'язки виникають: з угод, з адміністративних актів.., у результаті відкриттів., внаслідокзаподіяння шкоди іншій особі.,внаслідокінших дій громадяніорганізацій;..". Зіставлення переліку, наведеного в цій нормі Цивільного кодексу з ознаками загальної аварії, дозволяє зробити висновок, що мова може йти про заподіяння шкоди іншій особі чи про "інші дії громадян і організацій", що відповідають "загальним засадам і змісту цивільного законодавства".

Ст. 11 проекту Цивільного кодексу України встановлює, що "цивільніправайобов'язки виникають з тих дій осіб, які передбачені законами й іншими правовими актами, а також з тих інших дій, які не передбачені ними,алеза аналогією породжують цивільні права й обов'язки". Серед окремих підстав виникнення цивільних прав іобов'язків ця норма далі називає договори й іншіугоди, створення творів науки, літератури і т.п., заподіяння шкоди іншій особі, безпідставне збагачення тощо.

Loading...

 
 

Цікаве