WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Аспекти офіційного правотлумачення європейським судом з прав людини: до постановки проблеми - Реферат

Аспекти офіційного правотлумачення європейським судом з прав людини: до постановки проблеми - Реферат

Аспекти офіційного правотлумачення європейським судом з прав людини:до постановки проблеми

Питання правотлумачної діяльності офіційних інтерпретаторів мають як науково-теоретичне, так і суто прикладне значення, оскільки результати цієї діяльності безпосередньо передують правозастосуванню та реалізації права. Разом з тим такий процес притаманний всім видам правової діяльності - правотворчості, правореалізації, правозастосуванню, систематизації, правовому вихованню, пропаганді права тощо, оскільки у правовому суспільстві тлумачення юридичних норм є стабілізуючим чинником процесу регулювання суспільних відносин, сприяє підвищенню ефективності правових норм, зміцненню законності, захисту прав людини і громадянина. Окрім цього правоінтерпретаційний процес здійснює опосередкований зв'язок між волею законодавця, суддівським розсудом, державою, суспільством, окремою особою та інтересами цих груп.

Правоінтерпретаційний процес складається з двох стадій: тлумачення-з'ясування та тлумачення-роз'яснення. Сам процес з'ясування здійснюється певними способами та прийомами. Кожен спосіб зумовлений особливостями, тому пропонується передусім виходити із завдань та об'єкта тлумачення права (як об'єкта спеціального пізнання).

У наукових дослідженнях останніх років звернено увагу на невирішеність проблеми визначення прийомів і правил з'ясування норм права та їх подальшого об'єднання у способи тлумачення. Важливо зауважити, що деякі автори взагалі не вбачають різниці між способами та прийомами, у теорії права і на сьогодні немає єдності поглядів щодо кількості способів тлумачення.

У ході аналізу науково-теоретичних джерел стосовно процесу тлумачення-з'ясування доходимо висновку, що в його перебігу використовується комплекс способів з'ясування та їхніх структурних компонентів, які своєю чергою треба розглядати не відокремлено, а в єдності та взаємозв'язку. У процесі тлумачення, як нам видається, інтерпретатор не задумується над послідовністю використовуваних ним тих чи інших способів (способу) з'ясування чи їхньої конкретної назви - адже у цьому процесі він реалізує свої потенційні внутрішні інтелектуальні можливості.

На сучасний період важливо дослідити способи тлумачення-з'ясування та особливості їх використання стосовно інтерпретації положень Європейської конвенції та інших юридичних норм щодо прав і свобод людини. Відомо, що у правовому полі Ради Європи найвищою інстанцією такого тлумачення виступає Європейський суд з прав людини, а в Україні - Конституційний Суд. Конституційний Суд України вперше в історії нашої держави почав здійснювати правотлумачення з урахуванням міжнародних стандартів, тому порівняно з досвідом інтерпретаційної діяльності Європейського суду він має відносно не тривалу практику тлумачення юридичних норм стосовно прав і свобод людини. Проте, як його правотлумачувальна діяльність, так і ця ж діяльність Європейського суду в українській теорії та практиці ще повною мірою не відображені. При цьому зазначимо, що Європейський суд у своїй діяльності активно використовує традиційні елементи західноєвропейського права, в тому числі й правило прецеденту. Його рішення обґрунтовуються не тільки відповідно до змісту норм, що захищають права і свободи людини, але й принципів справедливості, розумності, природного права, відповідності моральним критеріям суспільної необхідності.

Аналіз низки науково-теоретичних напрацювань свідчить про недостатню дослідженість питань щодо принципів, прийомів, способів тлумачення міжнародно-правових актів, зокрема тих, що стосуються захисту прав та свобод людини. У міжнародному праві немає нормативного акта, який би вичерпно перелічував загальновизнані принципи і норми, а наукові джерела не подають чіткого розмежування правил та принципів, більше того - вказують різну кількість принципів тлумачення міжнародно-правових актів - 7, 10, навіть 62. Як правило, тлумачення міжнародно-правових актів на практиці здійснюється з дотриманням загальних принципів міжнародного права - справедливості, розумності, природного права, відповідності моральним критеріям суспільної необхідності та інших, вихідні положення яких закріплені у Статуті ООН, Декларації про принципи міжнародного права, документах Нарад по безпеці та співробітництву у Європі, а також відповідно до змісту тих правил, що кодифіковані Віденською конвенцією про право договорів. Тому визнання пріоритетів основних принципів міжнародного права потребує уточнення самих цих принципів, їх кількості, змісту або хоча б встановлення їх нормативного чи доктринального переліку, чи хоча б самого визначення.

Питання, що стосуються принципів тлумачення міжнародних договорів, зокрема норм щодо захисту прав і свобод людини, для сучасної України мають особливе значення, оскільки зміст Декларації про державний суверенітет, Закону України "Про дію міжнародних договорів на території України", Конституції України констатують пріоритетну силу міжнародно-правових актів на території України. Міжнародні та національні норми щодо прав і свобод людини у сучасній Україні повинні тлумачитись відповідно до міжнародних та національних правових приписів і принципів.

Зважаючи на такий науково-теоретичний стан у дослідженні принципів тлумачення міжнародно-правових актів взагалі і міжнародних норм щодо прав і свобод людини зокрема, нами враховано попередні здобутки у цій сфері та зроблено спробу виявити і сформулювати (не претендуючи на вичерпність та беззаперечність висновків) ті принципи тлумачення, що застосовуються Європейським судом з прав людини у процесі інтерпретації ним Конвенції та інших юридичних норм, що торкаються прав і свобод людини. Разом з тим вважаємо, що виявлені нами у ході цього дослідження характерні принципі/ правотлумачної практики Європейського суду можуть і повинні використовуватись Конституційним Судом України у процес тлумачення ним норм щодо прав і свобод людини.

Спираючись на узагальнення правотлумачної практики Європейського суду та низки правоположень, сформульована у його рішеннях, нами встановлено, що процес тлумачення Конвенції та інших зазначених норм підпорядкований комплексній і взаємозалежній системі принципів, які є визначальними в інтерпретації цих норм, управляють (керують) цим процесом. Цс принципи забезпечення ефективності, пропорційності, автономності, певної свободи національного угляду в процесі тлумачення Конвенції та інших юридичних норм щодо прав і свобод людини. Поняття зазначених принципів виведені нами зі змісту положень Конвенції та правоінтерпретаційної діяльності Європейського суду стосовно тлумачення ним юридичних норм ; прав та основних свобод людини і, головно, стосуються тлумачення норм Конвенції, однак повною мірою можуть застосовуватись і при тлумаченні, що здійснюється Конституційним Судом України. Забезпеченню таких принципів підпорядкований будь-який спосіб чи вид тлумачення, зокрема тлумачення-з'ясування, спрямований на інтерпретацію Конвенцї та інших норм щодо прав і свобод людини. Виявлені та сформульовані принципи інтерпретаційної діяльності найтісніше взаємодіють з оцінною групою способів тлумачення-з'ясування юридичних норм у галузі прав і свобод людини. Підпорядкованість правотлумачення цим принципам дає можливість забезпечувати безпомилкову та ефективну інтерпретацію юридична норм. Разом з тим принципи інтерпретації зумовлюють і особливості застосовуваних способів тлумачення.

Література

В1СНИК. Хмельницького інститути регіонального управління та права

Loading...

 
 

Цікаве