WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Функції та принципи цивільного права - Реферат

Функції та принципи цивільного права - Реферат

Функції та принципи цивільного права.
Ф. - це певні напрямки впливу цив.-прав. норм, обумовлені змістом суспільних відносин (власності товарно-грошових, особистих немайнових), що включені до предмета цивільно-правового регулювання.
Ф. 1) регулятивна; 2) охоронна; 3) попереджувально-виховна; 4) попередж.-но-стимулююча.
1) - забезпечує врегулювання нормами цивіл. права відносин власності, товарно-грошових а також особисто немайнових.
2) - забезпечує захист порушених суб'єктивних майнових і особистих прав.
3) - тісно пов'язана з охоронною. Може здійснюватися лиш відносно правопорушників, чия поведінка заслуговує на засудження.
4) - зміст полягає в стимулюванні різними цив.-прав. засобами; необхідної суспільству і державі поведінки громад. та організацій.
Міжнародні договори в системі цив. закон-ва Укр.
Ц. право в Україні не ізольовано від цивільного права зарубіжних країн. Воно взаємодіє з ним, зона його впливу3 і, в свою чергу, впливає на нього. Сьогодні важко обійтись без обміну досвідом. Тим більше, що правові системи різних країн виявляють все більшу спільність до зближення певної уніфікації, що, зокрема, спрощує міжнародні стосунки, дає можливість гармонізувати національні галузі права.
Міжнародна договірна уніфікація потребує вивчення зарубіжного цивільного права. Створенню уніфікованих актів передує турельна підготовча робота, порівняльні дослідження відпорного нормативного матеріалу багатьох країн з метою встановлення як схожих положень, так і відмінностей, відносно яких необхідно досягти єдності. Прикладом уніфікації цивільних норм шляхом укладення міжнародно-правових актів можна назвати Конвенцію ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р.
Наслідком взаємодії вітчизняного ц. права з іноземним є застосування останнього суб'єктами цивільних правовідносин з іноземним елементом, судовими чи арбітражними органами України.
Поняття і система зобов'язань у цивільному праві
У цивільному законодавстві так визначено поняття зобов'язання: в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Види зобов'язань:
а) часткові - кожний кредитор має право на одержання виконання в рівній частці предмета зобов'язання, кожний з боржників зобов'язаний виконати свою частку, рівну з частками інших боржників даного зобов'язання.
б) субсидіарні - при невиконанні або неналежному виконанні обов'язку одним із боржників зобов'язання виконання зобов'язання покладається на іншого боржника.
в) солідарні - кожний кредитор вправі одержати виконання в повному обсязі, а кожний боржник повинен виконати зобов'язання також повністю.
г) уступка вимоги - передача кредиторам своїх прав за зобов'язання іншій особі (кредитор, який поступився своїми правами - цемент), а особа, на користь якої право поступається - цесіонарій.
д) переведенням боргу - вибуття із зобов'язання первісного боржника і вступ у нього нового боржника.
Ц. право як наука та учбова дисципліна
Наука сучасного ц. права визначається як система знань про закономірності цивільно-правового регулювання суспільних відносин, тлумачення цивільно-правових норм, результати аналізу й узагальнення практики застосування цивільних норм, суть термінології норм. З цього випливає, що її предметом є: 1) норми; 2) с. від-ни, що становлять предмет цивільно-правового регулювання; 3) цивільні правовідносини; 4) юридичні факти; 5) судова, арбітражна, амін. практика застосування цивільно-правових норм.
В цивільному праві як навчал. дисципліні висвітлюється чимало теоретичних питань, перш за все визначаються основоположення понятт6 предмета, методу, ф-цій, системи цивільного права, сучасного цивільного законодавства, колізійних норм тощо, на основі аналізу літературного, нормативного і практичного матеріалу формуються висновки та узагальнення. Ц. закони не повинні розкривати змісту ц-правових категорій, які ними передбачаються. Це є завданням цивільного права як науки і навчальної дисципліни.
Поняття зміст та особливості ц. правовідн.
Ц.-правові відносини - це форма, завдяки якій норми ц. права реалізуються в житті.
Особливості:
1) це майнові і особисті немайнові відносини урегульовані нормами цивільного права.
2) їхні учасники характеризуються майновою відокремленістю і юридичною рівністю;
3) суб'єктивні права і суб'єктивні обов'язки учасників цивільно-правових відносин виникають, змінюються і припиняються на підставі юридичних фактів.
Таким чином ц.-п. відносини - це майнові та особисті немайнові відносини між майново відокремленими юр. рівними учасниками, що є носіями суб'єктивних цивільних прав, обов'язків, які виникають, змінюються, припиняються на підставі юридичних фактів і забезпечуються можливістю застосування засобів державного принципу.
Ц. правоздатність і дієздатність
Правозд. - це здатність мати цивільні права й обов'язки. Виникає з моменту народження до смерті.
Реальність і гарантованість правоздатності: (ст.12 ЦК).
а) ніхто не може бути позбав. цив. правоздатності;
б) можливе обмеження (до 5 р.) (позбав. права займати певні посади тощо).
Дієздатність - здатність своїми діями набувати цив. прав. і створювати для себе цив. обов'язки.
а) повна - 18 р.
б) часткова - від 15 до 18 р.
в) обмежена - 1) зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами;
2) як наслідок цього - тяжке матеріальне становище самого громадянина та його сім'ї.
Здійснюється в судовому порядку.
д) визнання громад. недієзд. лише в судовому порядку, якщо внаслідок душевної хвороби або недоумства гр.-ин не може розуміти значення своїх дій або керувати ними.
Визнання громад. безвісно відсутнім та оголошення його померлим.
Без. відсутнім:
а) протягом року відсутній в місці його постійного проживання;
б) протягом того ж строку в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування;
в) невідомість місця перебування не можна усунути за допомогою відповідних заходів.
Перебіг строку з дня одержання відомостей про відсутнього, якщо неможливо встановити день, то перше число наступного місяця, якщо невідомий місяць - то з 1 січня наступного року.
Оголош. померлим:
а) якщо громад. відсутн. в місці постійного проживання протягом 3 років;
б) якщо протягом того ж строку в місці постійного проживання громад.
Loading...

 
 

Цікаве