WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Механізм реалізації свободи від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів в кримінальному процесі України - Реферат

Механізм реалізації свободи від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів в кримінальному процесі України - Реферат

Механізм реалізації свободи від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів в кримінальному процесі України

1. Завданням кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Проведення досудового розслідування, судового розгляду відбувається на основі визначених в законодавстві принципів. Одним з принципів кримінального судочинства є свобода від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів. Проте закріплення в законодавстві даної свободи саме по собі не гарантує особі можливість нею скористатись. Для того, щоб кожен міг скористатись даним правом, слід визначити механізм реалізації та захисту даного права. Елементами механізму можна назвати: наявність норми, де закріплено право (свобода), органи, які покликані забезпечувати дане право, та при виконанні покладених на них обов'язків сприяти особам в реалізації свого права, гарантії забезпечення свободи від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів, процедури реалізації права (свободи), відповідальність службових осіб за порушення гарантованого права (свободи).

2. В чинному законодавстві закріплена свобода від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів. Так, в статті 63 Конституції закріплено: "Особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом". В Постанові Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" від 1.11.1996р. №9 говориться, що з урахуванням зазначеного конституційного положення члени сім'ї чи близькі родичі обвинуваченого, цивільного позивача чи відповідача не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за відмову від дачі показань.

Протягом тривалого часу конституційна норма не знаходила свого закріплення ні в Кримінальному кодексі, ні в Кримінально-процесуальному кодексі України (далі - КПК України).

З прийняттям нового Кримінального кодексу України, в статті 385 з'явилась норма: "Не підлягає кримінальній відповідальності особа за відмову давати показання під час провадження досудового слідства або в суді щодо себе, а також членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом."

Також це конституційне положення нещодавно знайшло своє закріплення і в КПК України. Так, в статті 69 КПК (в редакції Закону України від 21.06.2001 р.) закріплено, що "Відмовитися давати показання як свідки мають право:

1) члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;

2) особа, яка своїми показаннями викрила б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні злочину". Серед прав свідка, закріплених в статті 69-1 КПК України, є право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї

та близьких родичів.

Як бачимо, відмовитись давати показання як свідки можуть і усиновителі, проте, коли вони вже почали давати показання як свідки, то не зможуть формально скористатись імунітетом свідка: це право їм не надано, бо до категорії близьких родичів (батьки, дружина, діти, рідні брати і сестри, дід, баба, внуки) усиновителі не віднесені.

На нашу думку, причиною цьому є те, що КПК України був доповнений статтею 69-1 Законом від 13.01.2000 p., а стаття, яка надала право взагалі відмовитись давати показання як свідок, викладена в редакції від 21.06.2001 р. Приймаючи новий закон, законодавець не узгодив свої проекти з уже існуючим законодавством.

Тому було б доцільно внести зміни до чинного КПК України та викласти пункт 6 частини 1 статті 69 в наступній редакції "відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновлених та усиновителів".

Дещо обмежено права свідка в проекті КПК України, який зареєстрований у Верховній Раді України 23.06.2001р. та внесений народними депутатами - членами Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Так, в статті 142 проекту закріплено, що відмовитись давати показання як свідки мають право:

1) члени сім'ї, близькі родичі, усиновлені, усиновителі підозрюваного, обвинуваченого, підсудного;

2) особа, яка своїми показаннями викривала б себе, членів сім'ї, близьких родичів, усиновленого, усиновителя у вчиненні злочину.

Проте, якщо такі особи мають намір дати показання як свідки в частині, що не стосується викриття близьких родичів чи членів сім'ї, то вони, формально, не мають такого права. Іншим недоліком даного проекту є те, що серед понять, які розроблені для даного кодексу, не має терміну "члени сім'ї", хоча наведено термін "близькі родичі - батьки, один із подружжя, діти, рідні брати і сестри, дід, бабка, внуки".

Цікавим є в порівняльному аспекті модельний кримінально-процесуальний кодекс для країн-учасниць СНД, підготовлений робочою групою Програмного комітету по підготовці модельних кримінальних та кримінально-процесуальних кодексів для країн-учасниць СНД. Серед принципів кримінального судочинства в зазначеному кодексі зафіксована свобода від самовикриття, яка полягає в тому що ніхто не зобов'язаний свідчити проти себе та своїх близьких родичів. Особа, якій орган кримінального переслідування пропонує повідомити чи надати відомості, що викривають її чи близьких родичів у вчиненні злочину, має право відмовитись віддачі показань і не може бути піддана за це будь-якій відповідальності. На нашу думку, таке формулювання є більш вдалим, бо уточнює, яку інформацію може "приховати" такий свідок (лише щодо вчинення злочину).

Слід сказати, що особи, яких викликано для дачі показань як свідків, повинні з'явитись до органу чи посадової особи для заявления відмови від дачі показань та пояснити причину. Неявка ж таких осіб повинна вважатись порушенням особою обов'язків свідка. На такого свідка повинні накладатись відповідні стягнення, передбачені чинним законодавством.

3. Як чинний, так і проект КПК України, зобов'язують дізнавача, слідчого, прокурора і суддю перед допитом членів сім'ї чи близьких родичів роз'яснити їм право відмовитись давати показання, про що зазначається в протоколі допиту чи в протоколі судового засідання. Саме ці службові особи повинні виступати гарантами забезпечення свободи від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів.

Гарантією захисту порушеної свободи від самовикриття, викриття членів сім'ї чи близьких родичів повинна стати можливість зацікавлених осіб вимагати виключення доказу, одержаного з порушення вимог кримінально-процесуального законодавства. У випадку ж, коли суд послався на доказ, одержаний з порушенням вимог чинного законодавства при винесенні вироку, то ця обставина повинна бути підставою для скасування чи зміни судового вироку, оскільки таке порушення повинно визнаватись істотним.

Література

Р. Марчук,ад'юнкт Національної академії внутрішніх справ України, м. Київ

Loading...

 
 

Цікаве