WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблема кваліфікації дій за “створення злочинної організації" - Реферат

Проблема кваліфікації дій за “створення злочинної організації" - Реферат

Проблема кваліфікації дій за "створення злочинної організації"

Перехід України до ринкових відносин, приватизація державної та колективної власності, що проводиться в державі, реорганізації адміністративного контрольно-ревізійного апарату і слабкість економічного та податкового контролю значно збільшили можливості організованої злочинності, а перш за все економічної, і вона не забарилась цим скористатись [1].

Саме тому в вітчизняному кримінальному законодавстві вперше з'явилась норма, що передбачає відповідальність за "створення злочинної організації". Вона є правовою основою для формування захисного механізму суспільства від такого небезпечного явища, як організована злочинність. Однією з умов виділення злочинної організації в якості окремої кримінально-правової категорії є потреба в притягненні до кримінальної відповідальності осіб, безпосередньо здійснюючих організацію та загальне керівництво злочинною діяльністю, не пов'язане з підготовкою та вчиненням конкретних злочинів.

Головним питанням встановлення відповідальності за організаційну діяльність по вчиненню злочинів є чітке, виключаюче подвійне тлумачення, визначення поняття і ознак злочинної організації.

Назва "Організація" (фр.organization - будова, структура чогось) - дія за значенням організовувати, організувати і організуватися, організовуватися: 1) об'єднання людей, суспільних груп, держав на базі спільності інтересів, мети, програми дій і т. ін.; 2) особливості будови чого-небудь, структура.[2].

Кримінальний кодекс формулює основні ознаки злочинної організації, як-то спрямованість на вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину, згуртованість, стійкість, ієрархічна побудова об'єднання тощо.

Кримінально-правове визначення поняття злочинної організації базується на розкритті змісту ознак організованої групи, сформульованому в ч.3 ст.28 Нового КК України, де вказано, що "злочин вважається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчинені брали участь декілька осіб (три або більше), які попередньо зорганізувались у стійке об'єднання для вчинення цього та інших (іншого) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи".

Виходячи з викладеного безпосереднього тлумачення частин ст.28 КК, відмінність між поняттями групи за попередньою змовою, організованою групою та злочинною організацією є участь у злочині трьох або більше осіб та стійке об'єднання, а між організованою групою та злочинною організацією - ієрархічна побудова організації.

На відміну від групи осіб за попередньою змовою ознакою організованої групи та злочинної організації, у всякому разі на початок їх утворення, є наявність організатора - особи, яка створила чи принаймні, ініціювала створення групи (організації). Співучасть за попереднім зговором може характеризуватися наявністю організатора конкретного злочину, а не групи.

Тут необхідно визначитись з поняттям стійкості. В якості критерію стійкості ААГерцензон, В.Д.Меншагін, А.Л.Ошерович, А.А.ПІонтковський пропонували розглядати кількість запланованих та вчинених злочинів [3]. Російський вчений-юрист Л.Д.Гаухман одним з елементів стійкості групи вказує наявність організатора групи. "Саме організатор, пише він, - включаючи керівника, розробляє план злочинних дій, розподіляє ролі між членами групи, направляє та коректує їх дії підтримує дисципліну в групі та інше" [4].

Таким чином, до ознак стійкості слід віднести: наявність в групі двох чи більше осіб; єдиний умисел на здійснення злочинів, відносна сталість форм та методів злочинної діяльності; тривалість існування; наявність певного рівня організації (планування та ретельна підготовка до вчинення злочинів, розподілення ролей між членами групи та ін.), сталий склад групи; наявність організатора.

Основною обов'язковою ознакою злочинної організації, яка відокремлює її від інших форм співучасті є ієрархічна структура. Слово "ієрархія" означає принцип розташування частин та елементів цілого в певному порядку від вищого до нижчого [5], що за аналізованою нормою може складатися мінімум з трьох осіб, так як, на нашу думку, ієрархічною є тільки така структура, в якій не менше одної ланки входить в водночас у відносини як єдиноначальності, так і підпорядкованості

Наступною ознакою "злочинної організації" є наявність спеціальної мети. Відповідно до диспозиції ч.1 ст.255 злочинна організація повинна створюватись з метою вчинення тяжкого чи особливо тяжкого злочину (злочинів). Однак це не означає, що в процесі своєї діяльності злочинна організація не може робити й інші, не віднесені до цієї категорії класифікації, злочини. Разом з тим, слід зазначити, що дана ознака не бездоганна, так як з погляду традиційної організованої злочинності основними прибутковими промислами є незаконний обіг наркотиків і зброї, які відносяться до числа тяжких злочинів, що не можна сказати про злочини в сфері ігорного та шоу-бізнесу, а також про контроль за проституцією та порнографією, тобто перелік питань, що являють інтерес для організованої злочинності досить великий, але створення організації з метою вчинення саме нетяжких злочинів, відповідно до прямої вимоги закону, не може кваліфікуватись по ст.255 КК, що природно зменшує можливості правоохоронних органів. Це є обставиною, що викликає сумнів у достатній ефективності аналізованої норми.

На наш погляд, більш обґрунтованим було б виділення обов'язковою ознакою злочинної організації прагнення членів співтовариства, в підсумку, до отримання незаконних доходів. Тим паче, що це, власне кажучи, більш відповідає характеристиці злочинної організації.

Привертає до себе увагу деяка недосконалість побудови норми Особливої частини кодексу, де назва статті "створення злочинної організації" не відповідає її диспозиції, яка несе в собі значно ширший зміст, ніж саме "створення". Адже "створення" - дія за значенням створити, створювати, і виражається в наступному: 1) давати життя, існування чому-небудь; 2) почати існування, з'являтися, 3) організуватися, заснуватися, 4) складатися, підготовлюватися, забезпечуватися, 5) виникати, ставати наявним, відбутися [6]. У законі підкреслюється, що відповідальність настає за "створення" організації. В зв'язку з цим виникає дуже принципове питання: чи слідує з цього формулювання, що організація може створитися з абстрактними цілями злочинної діяльності? Ми вважаємо, що в силу принципів кримінального права відповідальність за організацію злочинної організації може бути тільки при обов'язковій умові, що вона створюється для здійснення конкретно визначених злочинів: вбивств, зґвалтувань, розкрадань, вимагання, заволодіння транспортними засобами і т.д. В зв'язку з цим, на наш погляд, більш доцільно було б назвати дану статтю "об'єднання в злочинну організацію", що більше відповідає об'єктивній стороні злочину, так як термін "об'єднання" - це дія за значенням об'єднати та об'єднатися, тобто з'єднувати в одне ціле; робити єдиним, цілим; згуртовувати, єднати на ґрунті спільності мети, поглядів, інтересів; групуватися за певним принципом або спільною ознакою, становлячи систему чого-небудь [7].

Таким чином, своєю новизною, теоретичною нерозробленістю, відсутністю слідчо-судової практики кваліфікації за вчинення даного злочину, розглядувана нами норма торкається багатьох дискусійних питань, оскільки діяння, які вона криміналізує, багатогранні, потребують прискіпливого вивчення, притому, в найкоротший термін, оскільки злочинність має властивість поширюватись та еволюціонувати, що потребує вчасної та ефективної протидії з боку суспільства та держави.

Література

1. Див., наприклад.: Потебенько М.О. Координація боротьби з організованою злочинністю і корупцією в Україні та за кордоном. // Науково-практичний журнал Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України. - 2001. - № 4.- С.7-8; Азаров М.Я. Обмеження корупції та тіньової економічної діяльності: проблеми та перспективи. Там же: С.76-82 тощо.

2. Див.: Словник Української мови // Гол. ред. кол. І.К Білодід. - К: Наукова думка, 1974. - Т.5 - С.739.

3. Див.: Герцензон А.А., Меньшагин В.Д., Ошерович А.Л., Пионтковский А.А. Государственные преступления. - М., 1938. - С.128.

4. Див.: Уголовное право. Часть общая. Часть Особенная. Учебник//Под общей редакцией проф. Л.Д.Гаухмана, проф. Л.М.Колодкина, проф. С.В.Максимова - М.: Юриспруденция, 1999. - С.154.

5. Див.: Українська Радянська енциклопедія / Під. Ред. О.С. Мельничука. - К, 1979. - 1.4. - С.340

6. Див.: Словник Української мови//Гол. ред. кол. І.К Білодід. - К: Наукова думка, 1978. - Т.9 - С.675-676

7. Див.: Там само. - 1974.- Т. 5. - С.494-495.

Loading...

 
 

Цікаве