WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Умови дійсності угод - Реферат

Умови дійсності угод - Реферат


Реферат на тему:
Умови дійсності угод
Для того, щоб угода мала юридичну силу, вона повинна відповідати ряду вимог, які прийнято називати умовами дійсності угоди. До них належать: законність змісту; здатність осіб, які її учиняють, до участі в угоді; відповідність внутрішньої волі волевиявленню; дотримання форми угоди.
Угода, укладена з порушенням хоча б однієї із зазначених умов, визнається законодавством недійсною. Недійсність угоди означає, що дія, учинена під виглядом угоди, не створює правових наслідків, на які юна була спрямована.
Під законністю змісту угоди слід розуміти такі дії її учасників, які не порушують вимог закону. При цьому слово "закон" вживається в широкому розумінні Кожна угода повинна не порушувати встановлених у законі приписів. Незаконною, наприклад, буде угода, спрямована на обмеження правоздатності або дієздатності громадян та юридичних осіб, якщо таке обмеження не передбачене законом.
Про форму угоди. Форма угоди - це спосіб волевиявлення. Угоди можуть укладатися усно або у письмовій формі (простій чи нотаріальній). Якщо в законі не встановлена певна форма тих чи інших угод, то сторони обирають на свій розсуд, у якій формі укласти потрібну їм угоду.
Певна група угод може укладатися лише в письмовій формі, причому деякі з них потребують нотаріального посвідчення. Цивільний кодекс, інші закони дають перелік таких угод. До них відносяться договори купівлі-продажу, застави, дарування жилих будинків, приватних квартир чи їх частин, іншого майна за перелічених в законі умов, довічного утримання. Нотаріальному посвідченню підлягають заповіти, шлюбні контракти, довіреності на укладання угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо державних, ко-оперативних та інших громадських організацій, за винятком випадків, передбачених законодавством. Крім того, за бажанням сторін нотаріально посвідчуватися можуть й інші угоди (ст. 54 Закону України "Про нотаріат"). Нотаріальному посвідченню підлягають ті угоди, які по-требують відповідного контролю з боку держави і офіційного засвідчення їх дійсності, а також угоди, які, на думку їх укладачів, можуть мати для них важливе значення. Недодержання нотаріальної форми тих угод, які повинні її мати, тягне за собою їх недійсність. По недійсній угоді кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість у грошах.
Хоча закон і не дає вичерпного переліку угод, які вимагають обов'язкової письмової форми, проте законодавець зазначає, що угоди між юридичними особами, а також між юридичною особою і громадянином потребують письмової форми. Письмової форми потребують також угоди між громадянами на певну, зазначену в законі, суму. Ці вимоги стосуються не тільки двосторонніх угод, а й односторонніх. Норми щодо письмової форми угод застосовуються в усіх випадках, якщо немає спеціального закону, який допускав би іншу форму.
Недотримання "простої письмової форми угоди позбавляє сторони права, у разі виникнення спору, посилатися для підтвердження угоди на показання свідків. Це означає, що доводити факт укладання угоди, а також те, що вона була укладена на відповідних умовах, сторони можуть тільки шляхом посилання на письмові докази (акти, документи, листи, телеграми, телетайпи і т. ін. як особистого, так і ділового характеру). Недійсність угоди наступає лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.
Крім перелічених вимог дійсності угод (їх можна назвати основними) в деяких угодах зустрічаються й інші вимоги. Так, чинному законодавству відомі угоди, що укладаються під умовою, тобто з урахуванням різних об-ставин, щодо яких не відомо, стануться вони чи ні. Для угод, пов'язаних із майном, може бути суттєвим їх строк. Саме такі вимоги, які є суттєвими не для всіх угод, а для деяких, можна назвати другорядними.
Угоди, укладені під умовою, поділяються на вілкладальні і скасувальні.
Угода визнається укладеною під відкладальною умовою, якщо сторони поставили виникнення прав і обов'язків у залежність від обставини, щодо якої не відомо, станеться вона чи не станеться (наприклад, угода найму жилого приміщення укладена за умови, що наймодавець надасть жиле приміщення наймачеві, як тільки син наймодавця переїде б інше постійне місце проживання).
Угода визнається укладеною під скасувальною умовою, якщо сторони поставили припинення прав і обов'язків за цією угодою у залежність від обставини, щодо якої не відомо, станеться вона чи не станеться. Наприклад, наймач може користуватися житлом наймодавця до того часу, доки син наймодавця не повернеться із строкової військової служби. Угоди, що укладаються під відкладальною або скасувальною умовою, називаються умовними угодами. Укладаючи умовну угоду, сторони не повинні недобросовісно сприяти чи перешкоджати настанню умов.
Якщо настанню умови недобросовісно перешкоджає сторона, якій настання умови не вигідне, то вважається, що умова настала.
Якщо настанню умови недобросовісно сприяла сторона, якій настання умови вигідно, то вважається, що умова не настала.
Важливе місце в деяких угодах займають строки. З настанням зазначеного строку певні дії можуть виникати, змінюватися або припинятися. Більше того, строки можуть визначатися не лише угодами, а й законом, судом, арбітражним судом, іншими органами. Незалежно від того, яким чином встановлено строк, відомо, що він завжди наступить. У цьому виявляється різниця між строком і умовою в умовній угоді. Умова хоча і передбачається сторонами, але не відомо, станеться вона чи ні.
Якщо угода відповідає усім вимогам закону, а також тим вимогам, що їх висунули її учасники, тоді питання про дійсність чи недійсність угоди не виникає. Вона просто породжує правові наслідки, тобто певні права і обов'язки. Якщо ж угода не відповідає цим вимогам у повному обсязі або в деякій частині, тоді ставиться гад сумнів її дійсність.
Ступінь недійсності угод може бути різною. Причому може виникнути питання, з якого моменту угоду потрібно вважати недійсною: чи з самого початку виникнення; чи деякий час вона була дійсною, а потім стала недійсною; чи вона продовжує бути дійсною до визнання її недійсності судом або арбітражним судом.
Якщо безпосередньо у правовій нормі визначено недійсність певних угод, то їх називають нікчемними або абсолютно недійсними (ст, ст. 46, 47, 49-52, 58 ЦК України). Нікчемні угоди недійсні вже в момент їх укла-дання, незалежно від пред'явлення позову і рішення суду або арбітражу, їх можна назвати мертвонародженими. Суд та арбітражний
Loading...

 
 

Цікаве