WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості правового статусу неповнолітніх - Реферат

Особливості правового статусу неповнолітніх - Реферат

Особливості правового статусу неповнолітніх

в майнових відносинах

Протягом життя кожна людина вступає в безліч суспільних відносин і так чи інакше вносить у них частку своєї індивідуальності. Але і в своїй діяльності, і в поведінці та чи інша особа не може не рахуватися з уже існуючими, виробленими в суспільстві соціальними нормами, до яких належать і правові норми. Суспільство з допомогою цих норм регламентує становище особи в суспільстві, а також її взаємовідносини з суспільством. Існує певний правовий статус особи, закріплений в правових нормах, основою якого є конституційні норми. Він так само визначає становище неповнолітнього, як і будь - якого іншого громадянина нашої держави.

Правове становище особи характеризується не тільки можливістю мати певний обсяг прав і обов'язків, але й можливістю здійснювати ці права і відповідати за виконання обов'язків у конкретних павовідносинах. Щодо цього правове становище неповнолітніх відзначається певними особливостями, бо деякі права і обов'язки вони не можуть здійснювати самостійно або у здійсненні їх самостійні відносно.

Слід відмітити ще одну особливість правового становища неповнолітніх - обсяг їх прав та обов'язків змінюється в залежності від віку. Ми зустрічаємося з кількома такими рубежами - 14, 15, 16, 17 і, нарешті, 18 років - вік повноліття.

"Постійною якістю громадян, як передумовою їх участі в різних правовідносинах, є правоздатність або надана законом загальна можливість (право) особи мати конкретні права і обов'язки в різних правовідносинах", - відзначає Б.В. Пхаладзе.1 Цивільна правоздатність виникає з моменту народження громадянина. Зміст її полягає в здатності мати майно в особистій власності, мати право користуватися житловими приміщеннями та іншим майном, право на спадкування і заповіт майна, вибір роду занять і місця проживання та інші права. Отже, весь обсяг прав, що становить зміст цивільної правоздатності, повністю стосується неповнолітніх. Проте здійснювати ці права власними силами неповнолітні або зовсім не можуть, або можуть після досягнення певного віку, або можуть, але з певними обмеженнями, під контролем батьків або опікунів (піклувальників).

Особа опікуна (такими ,насамперед, є батьки неповнолітнього) має вагоме значення у здійсненні неповнолітніми їх прав, бо до 15 років вони визначаються здатними вчиняти самостійно лише дрібні побутові угоди - купувати в магазинах їжу канцприладдя. Здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов'язки -дієздатність - настає в повному обсязі лише після досягнення особами 18- річного віку. Тому діяльність опікунів або (з 15 років) піклувальників по здобуттю прав і прийняттю обов'язків від імені неповнолітнього фактично є тим фактором, що суттєво впливає на здійснення належної неповнолітнім цивільної правоздатності, на те, яким реально є становище неповнолітніх у суспільстві завдяки участі у конкретних правовідносинах.

Необхідність батьківського (чи осіб, що заміняють батьків) піклування і опіки до досягнення дітьми повноліття обумовлює певну обмеженість неповнолітніх в розпорядженні належними їм правам, оскільки здійснення значної кількості таких прав і обов'язків перекладається на батьків.

Проте обмеження в здійсненні своїх прав ще не означає обмеження цивільної правоздатності неповнолітніх, бо в Кодексі законів про шлюб та сім'ю УРСР (ст 61) вказується, що батьківські права не можуть здійснюватися в суперечності з інтересами дітей. Основною метою при цьому є допомога неповнолітнім у належному здійсненні їх прав, а не передача частини правоздатності дітей батькам. Ця обставина дуже істотна. Вона визначає сутність відносин, що складаються в суспільстві між неповнолітніми і батьками, та напрямок їх розвитку, який відбиває зростання з віком все більшої самостійності неповнолітніх і поступове зникнення у них потреби у допомозі батьків.

Такою повинна бути і орієнтація дальшого розвитку законодавства щодо неповнолітніх, і спрямування тенденцій соціального розвитку їх особистості.

Розвиток суспільних відносин вимагає більш активного втручання неповнолітніх у життя суспільства та їх участі у цих відносинах. Так, неповнолітні, що працюють, мають можливість самостійно купувати товари в кредит.

Питання розширення обсягу дієздатності стосується головним чином участі неповнолітніх у цивільних правовідносинах, бо в інших випадках моменти настання правоздатності і дієздатності збігаються, і якщо немає правоздатності, то відсутня і дієздатність. Так, зокрема, виникнення трудової правоздатності неможливе без визнання за неповнолітніми одночасно і здатності власними діями набувати трудових прав, брати на себе певні обов'язки. 2

Отже, можна сказати, що комплекс належних неповнолітнім прав надійно охороняється за допомогою правових норм.

Проте слід відмітити, що в даний час виникла необхідність певної зміни правового становища неповнолітніх з урахуванням тих соціально - економічних зрушень, що намітилися в останні 10 - 15 років. Неповнолітні останніх десятиліть значно відрізняються від неповнолітніх попередніх поколінь за своїм фізичним і духовним розвитком. "Якщо в 30-ті роки закінчення 10 класів до певної міри,можливо, і збігалося із закінченням отроцтва і початком юнацтва, - відзначає педагог Ю. Піхело, - то тепер юність скоріше всього починається ще до закінчення середньої школи...3

Таке більш раннє формування і становлення особистості неповнолітнього повинно, безумовно, позначитися на його правовому становищі. Відповідно мають змінитись і тенденції розвитку законодавства в напрямку визначення більшої самостійності неповнолітніх у всіх правовідносинах, зокрема, підвищитись вимоги до неповнолітніх щодо відповідності їх поведінки соціальним нормам і їх відповідальності за протиправні вчинки.

Література

1. Кодекс про шлюб і сім'ю Української ССР від 1 січня 1970р. Із змінами та доповненнями станом на 1 червня 1996р. //ВВР України, 1996. №7.

2. Барило Т.С., Шевченко ЯМ. Радянський закон про відповідальність неповнолітніх. К, Наукова думка., 1972. - 100с.

3. Піхело Ю. Де "поріг" дорослості. - "Комсомольська правда" від 20 січня 1971р.

4. Пхаладзе Б.В. Співвідношення правоздатності і основних прав радянських громадян. Автореферат кандидатської дисертації. М., 1969. - 22с.

Loading...

 
 

Цікаве