WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Розірвання та визнання недійсними договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації - Реферат

Розірвання та визнання недійсними договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації - Реферат

Розірвання та визнання недійсними договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації

Економічне зростання роздержавлених підприємств є одним із найважливіших завдань приватизації. Саме тому від того, як нові власники виконують умови договорів купівлі-продажу, часто залежить поточні й майбутні економічні здобутки підприємства. Як свідчить судова практика протягом 2000 року господарськими судами вирішено 401 спір за участю Фонду державного майна України та його регіональних відділень, з яких більше половини (215 справ) складають спори, що виникають у зв'язку з укладанням, зміною та розірванням договорів, а також з визнанням їх недійсними.

Порівняння наведених показників з попереднім 1999 роком свідчить, що у минулому році зменшилась кількість спорів названих категорій у середньому на 20 відсотків, з чого можна зробити висновок про позитивні зрушення у роботі, пов'язаній з укладанням органами приватизації договорів купівлі-продажу державного майна, забезпеченням відповідності їх умов чинному законодавству.

Більшість спорів за участю органів приватизації пов'язана з вимогами щодо розірвання договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації (33 відсотка) та з визнанням їх недійсними (55 відсотків), у тому числі договорів, укладених Фондом державного майна України. Із 118 спорів про визнання недійсними угод позови про визнання недійсними договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації за участю Фонду державного майна України заявлялися у 12 випадках (визнано недійсними 10).

Основною причиною виникнення згаданих спорів є невиконання покупцями передбачених у договорах зобов'язань та порушення вимог законодавства про приватизацію. Особливо це стосується зобов'язань щодо внесення інвестицій у розвиток приватизованих підприємств.

Судова практика переконливо засвідчує наявність певних проблем у реалізації комерційних конкурсів з продажу пакетів акцій привабливих державних підприємств чи тих, які мають стратегічне значення для економічної безпеки держави. Подекуди складається ситуація, коли у протоколі засідання конкурсної комісії зазначається лише переможець, але не строки внесення інвестицій. Відповідні терміни сторони не завжди визначають у договорі купівлі-продажу пакета акцій, що дає можливість додатковими угодами до договору купівлі-продажу встановлювати терміни внесення інвестицій, відкладаючи їх реальне надходження на віддалену перспективу. Державні інтереси у таких випадках захищаються в господарському суді шляхом подання прокурорами позовів про визнання недійсними таких угод. Проте відновити первісний стан у подібних випадках майже завжди неможливо у зв'язку з перебігом часу зношеністю засобів виробництва тощо.

Істотним недоліком приватизаційного законодавства є відсутність приписів, які передбачали б стимулювання покупців за договором купівлі-продажу державного майна до виконання ним інвестиційних зобов'язань за договором. Внесення інвестицій у підприємство, акції якого придбані за конкурсом (навіть на суму що перевищує вартість пакета акцій), не дає інвестору будь-яких переваг, не тягне за собою, наприклад, збільшення його частки у статутному фонді підприємства чи передачі такому інвестору певної частини акцій. Інвестор, здійснюючи інвестиції у підприємство (грошові кошти, технології, устаткування тощо), фактично робить це на користь усіх співвласників (акціонерів) підприємства, у тому числі й тих, чия частка у статутному фонді порівняно більша і до того ж не обтяжена інвестиційними зобов'язаннями. Єдине, що спонукає інвестора до виконання ним своїх зобов'язань, - це загроза розірвання договору купівлі-продажу пакету акцій.

Аналіз судової практики дає підстави вважати за доцільне обов'язкове закріплення у договорах купівлі-продажу умов стосовно "соціальних" зобов'язань інвестора. Мається на увазі тимчасове збереження профілю діяльності підприємства, наявної кількості робочих місць, організації перепідготовки та навчання працівників з їх подальшим працевлаштуванням на приватизованому підприємстві. В іншому разі поставатиме питання, чи належать ці зобов'язання до фіксованих умов конкурсу та істотних умов договору купівлі-продажу, і, як наслідок, чи може бути їх недотримання достатньою підставою для розірвання договору.

Неврегульованим залишається питання щодо стягнення пені у разі невиконання чи неналежного виконання договору купівлі-продажу. За загальним правилом (стаття 213 Цивільного кодексу України), кредитор у такому разі вправі відмовитись від прийняття виконання зобов'язання та вимагати відшкодування збитків. Неустойка (штраф, пеня) є способом забезпечення виконання зобов'язань і не входить до поняття "збитки", а до порушника не може бути застосована подвійна відповідальності за одне й те ж саме порушення. Тому виникають правові проблеми у застосуванні постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.97р. № 910 "Про порядок сплати і розмір неустойки за повну або часткову несплату покупцями коштів за об'єкти приватизації" щодо нарахування пені на суму фіксованої неустойки у розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта приватизації, тому що одночасне стягнення фіксованої неустойки та нарахованої на її суму пені суперечить змісту статей 204 і 205 Цивільного кодексу України.

Значною мірою гальмується процес приватизації у разі, коли продаж об'єкта приватизації здійснюється покупцеві, який у подальшому неспроможний сплатити його вартість, водночас не даючи змоги іншому покупцеві придбати даний об'єкт. До того ж розірвання договорів купівлі-продажу у багатьох випадках потребує втручання господарського суду, отже до прийняття ним рішення зі справи відповідні об'єкти не можуть бути продані вдруге. Хоча до нормативно-правових актів Фонду державного майна України, що регулюють порядок проведення тендерів (конкурсів) з продажу об'єктів приватизації, і включено вимоги щодо надання претендентами (потенційними покупцями) документів фінансової звітності, однак чинне законодавство не визначає належного правового механізму перевірки фінансової спроможність претендентів. З урахуванням цього та з огляду на необхідність забезпечення реального виконання покупцями інвестиційних зобов'язань слід законодавче визначити як обов'язкову умову щодо перевірки тендерною (конкурсною) комісією кредитоспроможності претендентів (потенційних покупців), і з цією метою законодавче закріпити критерії і правовий механізм такої перевірки, а також визнання покупця спроможним до участі у відповідному тендері (конкурсі).

У процесі розгляду справ виявляються непоодинокі випадки блокування роботи вищого органу акціонерного товариства -загальних зборів з боку власників, що володіють акціями у розмірі 35-41 відсоток статутного фонду, тому необхідно визначити на рівні закону правовий механізм запобігання подібним ситуаціям.

З метою запобігання правопорушенням у процесі здійснення приватизації державного майна та реалізації корпоративних прав, а також вдосконалення законодавства, яке регулює відповідні питання, необхідно розробити та запровадити порядок взаємодії між державними органами, у тому числі органами приватизації та правоохоронними, який передбачав би координацію їх діяльності у цій сфері, зокрема обмін інформацією щодо процесів, які відбуваються у ході приватизації державного майна.

Вирішення названих проблем, що виникають у процесі приватизації, сприятиме, на нашу думку, однаковому і правильному застосуванню приписів законодавства, унеможливить порушення прав та законних інтересів учасників приватизаційного процесу, у тому числі держави. Важливо також, щоб покупці великих пакетів акцій усвідомлювали відповідальність за перспективу підприємства, на діяльність якого вони мають можливість і повинні впливати.

Література

1. Актова Н. О., Вачевський М.В. Аналіз приватизованих підприємств Львівського регону//Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.-2001. - №4. - С.55.

2. Грасько 66. Сприяння підвищенню ефективності діяльності підприємств після приватизації та забезпечення надходження коштів від приватизації до Державного бюджету України//Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.-2001.-№5. - С.44.

3. Селецький Ф.Ф.,Ступак Г.Й. Контроль за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації в Тернопільській області//Державний інформаційний бюлетень про приватизацію.-2001. - №12. - С 27.

Loading...

 
 

Цікаве