WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Договір франчайзингу - Реферат

Договір франчайзингу - Реферат

Договір франчайзингу

Франчайзинг є прогресивною формою ведення бізнесу. Його стрімке поширення в багатьох країнах світу викликане зміною системи управління торгівлею, процесом виробництва, збільшенням кількості малих підприємств, а також осіб, які мають намір займатися індивідуальною підприємницькою діяльністю.

В багатьох країнах визнано, що франчайзинг - це безпечна і ефективна форма форма підприємницької діяльності, яка існує для того, щоб: допомагати особі вести бізнес самостійно, відчуваючи при цьому сторонню підтримку; допомагати компаніям ефективно розширювати свою діяльність, не роблячи при цьому великих затрат на утримання адміністративного персоналу і не відчуваючи незручностей, що виникають при управлінні широкою мережею підприємств; надати можливість компаніям перетворити мережу власних підприємств у ефективно функціонуючий, сильний бізнес, в якому працюють віддані справі люди.

Хоча на українському ринку за системою франчайзингу вже працюють деякі відомі компанії, для багатьох ця діяльність є новим і незрозумілим методом ведення бізнесу. Причиною є недостатня поінформованість підприємців про можливості й особливості такого способу ведення бізнесу, а також відсутність чітких законодавчих механізмів, що регулюють дані відносини. Саме це зумовлює практичну актуальність і теоретичну новизну даного дослідження.

З точки зору його організаційно-правової форми, франчайзинг розглядають як один із способів ведення бізнесу, пільгове підприємництво, форму тривалого ділового співробітництва. Зустрічається також визначення, відповідно до якого франчайзинг - це певне поєднання великого і малого бізнесу. Він розглядається і як союз, в який велика компанія вносить свої ресурси, комерційні можливості і досвід, а її партнер - кадровий потенціал, енергійність, ініціативність. Відповідно до методичних вказівок Всесвітньої організації інтелектуальної власності, за договором франчайзингу (в літературі його також називають договором комерційної концесії) одна сторона (франчайзер), яка має розроблену систему ведення бізнесу, надає дозвіл іншій стороні (франчайзі) використовувати цю систему відповідно до умов договору.

Незважаючи на широке застосування франчайзингу в усьому світі, лише в чотирнадцяти країнах прийняті спеціальні законодавчі акти, що регулюють ці відносини. До них належать, зокрема, США, Канада, Мексика, Франція, Іспанія, Китай, Бразилія, Індонезія, Південна Корея.

В законодавстві України договір франчайзингу поки що не знайшов свого відображення. Однак, оскільки Конституція України (ст 42) гарантує кожному громадянину право здійснювати підприємницьку діяльність, не заборонену законом, а в ч.2 ст.4 Цивільного кодексу України передбачено, що права і обов'язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать, то не буде помилковим твердити про правомірність укладення зазначеного договору. Тому на сьогодні при підписанні договору франчайзингу застосовуються загальні положення договірного права. Більш детальна регламентація передбачається в Проекті Цивільного кодексу України (далі - Проект). Відповідно до ст. 1178 Проекту, за договором франчайзингу одна сторона (правоволоділець) зобов'язується надати іншій стороні (користувачеві) за винагороду на строк або без визначення строку право використовувати в підприємницькій діяльності користувача комплекс виключних прав, належних правоволодільцеві, в тому числі право на фірмове найменування і(або) комерційне позначення правоволодільця, на комерційну інформацію, що охороняється, а також інші передбачені договором об'єкти виключних прав - знак для товарів і послуг тощо. Договір франчайзингу передбачає використання комплексу виключних прав, ділової репутації і комерційного досвіду правоволодільця в певному обсязі (зокрема, з визначенням мінімального чи максимального обсягу використання) із зазначенням або без зазначення території використання, стосовно певної сфери підприємницької діяльності (продаж товарів, одержаних від правоволодільця або вироблених користувачем, здійснення іншої торгової діяльності, виконання робіт, надання послуг). Сторонами в договорі франчайзингу можуть бути комерційні організації та фізичні особи, зареєстровані як індивідуальні підприємці.

Перед тим, як укладати договір, майбутній франчайзі повинен чітко ознайомитися з усіма умовами майбутньої співпраці, з'ясувати для себе, наскільки вона буде перспективною і який дохід принесе йому. Для цього потрібно, насамперед, наполягати на тому, щоб франчайзер перед початком переговорів надав повну інформацію стосовно умов майбутнього договору. В Україні дане питання, як і інші питання стосовно договору франчайзингу, не врегульоване. На мій погляд, нам доцільно було б використати досвід США, де на федеральному рівні діють "Правила про вимоги розкриття і заборон стосовно франчайзингу і підприємств", (відомі в США як "FTC Rule") прийняті Федеральною торговою комісією.

Від ліцензійного договору, відповідно до якого також здійснюється передача прав на використання об'єктів інтелектуальної власності, договір франчайзингу відрізняється рядом ознак. Основна відмінність полягає в тому, що договір франчайзингу, на відміну від ліцензійного договору, завжди укладається з метою створення нових підприємств. Крім того, договір франчайзингу має більш комплексний характер, оскільки він поєднує в собі елементи договорів про надання послуг, купівлі-продажу поставки. Ліцензіар діє на ринку від свого імені, тоді як франчайзі, що використовує фірмове найменування, знаки для товарів і послуг франчайзера, асоціюється споживачами з останнім.

Договір франчайзингу є оплатним, двостороннім та консенсуальним. В Проекті Цивільного кодексу України (ст.1179) передбачається, що договір франчайзингу має бути укладений в письмовій формі, недодержання якої тягне за собою недійсність договору. Такий договір вважається нікчемним. Договір франчайзингу реєструється органом, який здійснює реєстрацію юридичної особи або індивідуального підприємця, що виступає за договором як правоволоділець.

Сторони в договорі пов'язані взаємними правами та обов'язками. Так, відповідно до статті 1182 Проекту, франчайзер зобов'язаний передати франчайзі технічну та комерційну документацію і надати іншу інформацію, необхідну йому для здійснення прав, наданих за договором, а також проінструктувати франчайзі і його працівників з питань, пов'язаних зі здійсненням цих прав; видати йому передбачені договором ліцензії, забезпечивши їх оформлення у встановленому порядку. В договорі можуть бути передбачені й інші обов'язки.

З урахуванням характеру та особливостей діяльності, що здійснюється франчайзі за договором, він зобов'язаний: використовувати при здійсненні передбаченої договором діяльності фірмове найменування і(або) комерційне позначення франчайзера зазначеним у договорі способом; забезпечити відповідність якості товарів, що виробляються ним на основі договору, виконуваних робіт, послуг, що надаються, якості аналогічних товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються або надаються безпосередньо франчайзером; додержуватися інструкцій і вказівок франчайзера, спрямованих на забезпечення відповідності характеру, способів та умов використання комплексу виключних прав тому, як вони використовуються франчайзером.

На мою думку, для України франчайзинг є перспективною формою ведення бізнесу. Враховуючи інвестиційний клімат в нашій державі, він має більше переваг порівняно зі створенням спільних підприємств, оскільки при використанні франчайзингу інвестиційного ризику майже не існує. Проте, для того, аби дана система належним чином функціонувала і розвивалася, необхідно прийняти спеціальний закон, який би детально регламентував всі питання стосовно договору франчайзингу.

Література

1. Г. Андрощук, В. Денисюк. Франчайзинг: преимущества, принятия решения по франшизе.//Предпринимательство, хазяйство и право. - № 1. - 1997.

2. А. Герасименко. Договор франчайзинга. Перспективы применения. //Юридическая практика. -2002. - 9 января

3. Franchising Guide. WIPO publication No 480 (E) WIPO 1994.

4. Hoffman R.C., Preble J.F. Franchising: selecting a strategy for rapid growth// Long range planning. - Oxford etc., 1991. - Vol. 24, N 4.

5. Луць В. В. Контракти в підприємницькій діяльності. - К.:Юрінком Інтер, 2001.

6. Мендельсон М. Руководство по франчайзингу: Пер. С англ. - М.: Соваминко, 1995.


 
 

Цікаве

Загрузка...