WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Виконання зобов'язань в сучасних умовах господарювання - Реферат

Виконання зобов'язань в сучасних умовах господарювання - Реферат

Виконання зобов'язань в сучасних умовах господарювання

Історія доводить, що швидкий економічний розвиток спостерігається в тих країнах, де було забезпечено суворе виконання законів (Німеччина, Японія, США,). Нас, правників, перш за все цікавить питання, як впливають норми законодавства та стан їх виконання на економічний розвиток країни, одна з умов якого - виконання зобов'язань. Оскільки явище невиконання договірних зобов'язань набуло дійсно вражаючих розмірів, виникає потреба внесення змін у законодавство України. Прийняття нового ЦК України може поліпшити економічну атмосферу та забезпечити розвиток нашої держави.

В літературі традиційно виділяють принципи виконання зобов'язань: реальне та належне виконання зобов'язань, стабільність зобов'язань, співробітництва та принцип економічності, які розглядаються як основні цивільно-правові засади виконання зобов'язань.

Проект ЦК України встановлює нові принципи. Так, згідно зі ст.550 Проекту ЦК України виконання зобов'язань має спиратися на засади добросовісності, розумності і справедливості.

Також новим для ЦК України є те, що при виконанні зобов'язання можуть застосовуватися звичаї ділового обороту. Це означає, що застосовуються спеціальні правила їх учасників, які вироблені у діловому обороті. На практиці ця умова давно застосовується.

Новим є і те, що серед підстав виникнення зобов'язань більше немає актів планування. Замість них цивільні права та обов'язки виникають з актів державних органів та органів місцевого самоврядування.

За загальним правилом, суб'єктами зобов'язання є кредитор і боржник.

Згідно зі ст.151 ЦК України одна особа (боржник) повинна вчинити на користь іншої особи (кредитора) відповідну дію. Перший зобов'язаний вчинити зобов'язання на користь кредитора (активний обов'язок) або утриматись від певної дії (пасивний обов'язок), а другий, маючи право вимагати виконання зобов'язання боржником, зобов'язаний прийняти від нього виконане у відповідності із змістом зобов'язання. Ст.164 ЦК України встановлює можливість покладання виконання зобов'язання на третю особу, але нова ч.3 ст.553 Проекту передбачає, що третя особа, яка у разі небезпеки втратила своє право на майно боржника внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно, може задовольнити вимогу кредитора без боржника. У цьому разі третя особа стає на місце кредитора за зобов'язанням.

В тих випадках, коли сторони у зобов'язанні представлені не однією особою, а кількома, говорять про множинність осіб у зобов'язанні. При цьому множинність осіб може мати місце як з одного боку, так і з кожної із сторін зобов'язання. Відповідно до цього прийнято розрізняти активну, пасивну та змішану множинність осіб у зобов'язанні.

Під предметом виконання зобов'язання розуміються дії, які боржник у відповідності із змістом зобов'язання повинен здійснити на користь кредитора, а якщо вказані дії пов'язані із передачею якогось майна, то загальним поняттям предмету виконання охоплюється й це майно.

Інколи під предметом виконання розуміють ті блага, які отримує кредитор в результаті виконання боржником обов'язку який на нього покладений.

Ст.558 Проекту ЦК України визначає валюту виконання грошових зобов'язань - у грошовому зобов'язанні може бути передбачено, що воно підлягає оплаті у валюті України в сумі, що є еквівалентною визначеній сумі в іноземній валюті. У цьому разі сума, що підлягає сплаті у валюті України, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений законом, іншими правовими актами або домовленістю сторін.

Зобов'язання повинно бути виконане способом, що є прийнятний для сторін, який може випливати із суті самого зобов'язання, положень, що закріплені в договорі або у нормативному акті.

Якщо предмет зобов'язання пов'язаний з якоюсь єдиною річчю, що за своєю природою неподільна, виконання не може бути проведене інакше, як шляхом передачі речі боржником кредиторові відразу і в цілому вигляді. В той же час великі партії сировини, матеріалів передаються частинами, в узгоджених сторонами обсягах та в визначені строки; етапами здаються в експлуатацію окремі механізми технічно складних об'єктів тощо.

Місце виконання зобов'язання визначається нормами, які регулюють даний вид зобов'язань; може випливати із адміністративного акта, договору; в ряді випадків місце виконання визначається виходячи із суті зобов'язання; може бути визначене за звичаями, що випливають із ділового обороту.

Якщо при укладенні договору сторони не визначили місце його виконання, то застосовуються правила, які встановлені ст.167 ЦК України: місцем виконання зобов'язання визнається місце проживання боржника - громадянина або місцезнаходження боржника - юридичної особи.

Проект ЦК (ст.557) також містить доповнення щодо місця виконання зобов'язання. Так, ч.2 ст. містить положення, що місце за зобов'язанням про передання товару, що передбачає перевезення цього товару - місце здавання товару першому перевізникові для передавання його кредиторові; а ч.3 зазначає, що за іншими зобов'язаннями боржника про передачу товару або іншого майна - зобов'язання має виконуватися за місцем виготовлення або зберігання майна, якщо це місце було відомо кредиторові на момент виникнення зобов'язання.

Проект ЦК України (ст.569) встановлює новелу - посвідчення виконання зобов'язання, а саме: приймаючи виконання зобов'язання, кредитор зобов'язаний на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання повністю або частково. Якщо на посвідчення зобов'язання боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання, повинен повернути документ боржникові

Як ми бачимо, необхідність швидшого прийняття Проекту ЦК України очевидна. Неможливість застосовувати у практичному житті деякі застарілі норми ЦК України призводить до того, що багато відносин регулюються підзаконними нормативними актами: Указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, Національного Банку України, міністерств та відомств, постановами Пленуму Верховного Суду України тощо. Цей стан є неприпустимим для правової країни, яку ми намагаємось побудувати.

Література

ВІСНИКХмельницького інституту регіонального управління та права

Loading...

 
 

Цікаве