WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Компенсація моральної шкоди як загальний спосіб захисту цивільних прав - Реферат

Компенсація моральної шкоди як загальний спосіб захисту цивільних прав - Реферат

Компенсація моральної шкоди як загальний спосіб захисту цивільних прав

В сучасних умовах, коли в Україні відбуваються процеси формування основ правової, соціальної держави і громадянського суспільства, необхідною ознакою яких є забезпечення захисту прав і свобод людини та громадянина, закономірним є підвищений інтерес до одного з найефективніших способів цивільно-правового захисту при порушенні прав, свобод та законних інтересів особи- компенсації моральної шкоди.

Відповідно до чинного законодавства компенсація моральної шкоди віднесена до способів захисту цивільних прав, перелік яких передбачений ст.6 Цивільного кодексу Української РСР 1963 р.(далі - ЦК України). Під захистом цивільних прав в науці здебільшого розуміють "застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав"1.

В науці розрізняють загальні і спеціальні способи захисту цивільних прав. Загальні способи захисту, перераховані в ст.6 ЦК України, застосовуються в тих випадках, коли інше не передбачене законом чи договором. До їх числа відноситься компенсація моральної шкоди і стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків. Спеціальні способи захисту, такі як неустойка (штраф, пеня), застосовуються в особливих випадках, вказаних у законі або договорі.

Всі способи захисту цивільних прав в юридичній літературі поділяються на дві групи - заходи захисту і заходи відповідальності, які відрізняються за підставами їх застосування, функціями та деякими іншими моментами.2 Заходи відповідальності застосовуються щодо осіб, чия протиправна і винна (за винятками, встановленими законом) поведінка обумовила настання шкоди і виражаються у покладенні на правопорушників додаткових обтяжливих для нього наслідків (позбавлення певних прав або покладення додаткових обов'язків). Заходи захисту застосовуються незалежно від вини порушника та протиправності його поведінки. Враховуючи те, що обов'язок компенсувати втрати немайнового характеру має додатковий характер і може бути покладений лише на особу, яка, як правило, винно і протиправно порушила суб'єктивні права, блага іншої особи, компенсацію моральної шкоди слід віднести до заходів цивільно-правової відповідальності.

Одним з найбільш спірних в науці вважається питання, чи можливо взагалі компенсувати моральну шкоду. Дійсно, втрати немайнового характеру внаслідок моральних і фізичних страждань, які визнаються моральною шкодою, не мають економічного змісту і тому не можуть мати грошового вираження. Але чи може йти у випадку заподіяння немайнової шкоди мова про реституцію, тобто про приведення порушеного блага у той стан, у якому воно перебувало до порушення? Зрозуміло, що ні. Йдеться саме про компенсацію, під якою розуміється певне задоволення, яке могло б вважатись більш-менш достатньою винагородою потерпілому за завдані моральні, фізичні страждання.

О.М. Ерделевський цілком правильно вказує, що у випадку заподіяння моральної шкоди принцип еквівалентності, який властивий цивільному праву, не спрацьовує, що передбачає застосування стосовно компенсації моральної шкоди як особливого способу захисту порушених прав принципу більш "низького" рівня порівняно з принципом еквівалентності - принципу адекватності (відповідності)3. На практиці це означає, що більш значній моральній шкоді має відповідати більш значна компенсація, ніж у разі заподіяння шкоди менш серйозної, і навпаки. На нашу думку, суд спроможний, враховуючи конкретні обставини справи, призначити потерпілій особі винагороду (компенсацію), яка відповідатиме вимогам розумності та справедливості. Така компенсація не спроможна в повному обсязі відновити втрачене, пошкоджене благо, але здатна певним чином пом'якшити, згладити негативні наслідки його порушення.

На нашу думку, в науці і на практиці недостатньо чітко розмежовуються два самостійні способи захисту цивільних прав, передбачених ст.6 ЦК України - компенсація моральної шкоди і стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків. Під "збитками" розуміються "витрати, зроблені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не одержані кредитором доходи"(ст.203 ЦК України). Отже, під стягненням завданих збитків слід розуміти спосіб відшкодування майнової шкоди, яке відповідно до закону може здійснюватись двома шляхами - в натурі (надання речі того ж роду і якості, виправлення пошкодженої речі і т. ін.) і у вигляді повного відшкодування заподіяних збитків (ст.453 ЦК України). На відміну від майнової шкоди, єдиним способом відшкодування втрат немайнового характеру є компенсація моральної шкоди.

Компенсація моральної шкоди в ст. 6 ЦК України названа як загальний спосіб захисту цивільних прав. Це означає, що право на компенсацію моральної шкоди може виникнути внаслідок будь-якого неправомірного діяння, яким порушуються права та блага інших осіб: як у договірних відносинах (внаслідок невиконання чи неналежного виконання договору), так і коли особи не перебували у таких відносинах (в результаті делікту).

Але розміщення в ЦК України норми, яка встановлює правила компенсації моральної шкоди (ст.4401) у Главі 40 ("Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди") призвело до неоднозначного розуміння цього положення на практиці. Зокрема, Вищий господарський (арбітражний) суд України вважає, що компенсація моральної шкоди можлива лише у позадоговірних зобов'язаннях. Згідно з п.1 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/95 від 29 лютого 1995 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди" відповідальність особи, винної у невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання, обмежується обов'язком відшкодувати завдані цим збитки та сплатою неустойки, якщо інше не передбачено законом. Слід підт4имати думку, що цим невиправдано звужено сферу застосування цього універсального способу захисту цивільних прав . На наш погляд, в разі заподіяння моральної шкоди в договірному зобов'язанні слід керуватись правилами, встановленими ст. 4401 ЦК України, в порядку аналогії закону.

Слід розмежовувати підставу і умови відповідальності за заподіяння моральної шкоди. Підставою для компенсації моральної шкоди є правопорушення, внаслідок якого особа зазнає фізичних і душевних страждань, в результаті чого несе втрати немайнового характеру. Це правопорушення має бути спрямоване проти суб'єктивних прав, благ особистості, - як в майновій, так і в немайновій її сфері. Загальними умовами відповідальності за заподіяння моральної шкоди є: 1) протиправність поведінки заподіювача шкоди; 2) наявність моральної шкоди; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і виникненням моральної шкоди; 4) вина заподіювача шкоди.

Оскільки заподіювач моральної шкоди зобов'язаний компенсувати таку шкоду потерпілому, то можна говорити, що внаслідок заподіяння моральної шкоди виникає цивільно-правове зобов'язання.

Зміст даного зобов'язання становить право особи, якій заподіяно моральну шкоду (потерпілого) на компенсацію такої шкоди, якому кореспондує обов'язок заподіювача шкоди (делінквента) компенсувати її за рахунок свого майна.

Таким чином, компенсація моральної шкоди є заходом цивільно-правової відповідальності, що реалізується в рамках правоохоронного правовідношення - зобов'язання із заподіяння моральної шкоди. Сутність компенсації моральної шкоди як способу захисту цивільних прав полягає у покладенні на правопорушника юридичного обов'язку компенсувати потерпілому за рахунок власного майна в грошовій або іншій матеріальній формі втрати немайнового характеру внаслідок душевних і/чи фізичних страждань, спричинених порушенням його прав і благ. Головна мета такої компенсації - надання можливості потерпілій особі за її допомогою відновити втрачену душевну рівновагу, певною мірою пом'якшити, згладити заподіяні переживання. Соціальне призначення правового інституту компенсації моральної шкоди полягає в охороні недоторканності особистості, а також в здійсненні захисту її порушених прав і благ.

Література

1 Юридична енциклопедія. Том 2 / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. - К.: "Укр. енцикл.", 1999. - С.540.

2 Див.: Гражданское право: Учебник. Часть І. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. - М.: Проспект, 1998. - С.286.

3 Див.: Эрделевский A.M. Правовое регулирование возмещения морального вреда в гражданском праве: Автореф. дис.канд. юрид. наук: 12.00.03 / Моск. гос. юрид. академия. - М., 1995.- С.16-17.

4 Див.: Саніахметова Н. Відшкодування моральної шкоди суб'єктам підприємницької діяльності // Предпринимательство, хозяйство, право. - 1996. - №5. - С.3.

Loading...

 
 

Цікаве