WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування як форма забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина - Реферат

Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування як форма забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина - Реферат

Правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування як форма забезпечення конституційних прав і свобод людини і громадянина

Юридичною формою реалізації завдань та функцій органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб є акти, шляхом видання яких орган місцевого самоврядування (посадова особа) вирішує те чи інше питання (загальне чи індивідуальне), що виникає в процесі його діяльності в межах реалізації своїх повноважень. Під актами місцевого самоврядування розуміють прийняті відповідно до вимог законності рішення та розпорядження, інші акти його органів та посадових осіб, які встановлюють, змінюють або скасовують норми права, персонально-конкретні приписи, рекомендації з метою вирішення питань місцевого значення [1].

Особливого значення при цьому набуває забезпечення прав та свобод людини і громадянина, яке може відбуватися як в межах загального правового регулювання (нормотворення), так і в межах індивідуального правового регулювання (правозастосування) [2]. Необхідність правозастосовчої діяльності органів місцевого самоврядування обумовлена тим, що громадяни не завжди можуть самостійно реалізувати деякі свої права в межах загального правового регулювання (наприклад, самостійно нарахувати собі пенсію, реалізувати право на освіту тощо), тому запроваджуються відповідні юридичні засоби (процедури) реалізації таких прав і свобод, які впроваджуються органами місцевого самоврядування шляхом прийняття відповідних актів індивідуального характеру та шляхом їх реалізації.

Про існування двох правових форм діяльності місцевого самоврядування - правотворчості і правозастосування свідчить досить велика кількість відповідних досліджень в теорії права [3]. Відповідно, до першої форми відноситься діяльність, що вносить зміни в діючу систему норм права і породжує нові форми права, а до другої - діяльність по застосуванню діючих норм права, що породжує, змінює чи припиняє конкретні правовідносини [4].

Вказаний поділ має суттєве значення для досліджуваної нами проблеми забезпечення прав громадян органами місцевого самоврядування, оскільки поєднання загальних нормативних приписів з діяльністю суб'єктів реалізації повноважень складає стадію реалізації права в загальнотеоретичному значенні, що називається індивідуалізацією правових норм [5]. її призначення полягає в тому, щоб встановити, констатувати індивідуальні суб'єктивні права і юридичні обов'язки персонально визначених суб'єктів у відповідності з нормами права.

Щодо конкретної характеристики нормативних та ненормативних (індивідуальних) актів, то під нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування слід розуміти офіційний акт правотворчості, який містить норми права. Органами та посадовими особами місцевого самоврядування видаються місцеві підзаконні нормативно-правові акти, які базуються на основі і на виконання законів, деталізують їх суть і доводять до конкретного виконавця. До того ж їх дія обмежена конкретним простором і часом, вони в більшості випадках регулюють вузькі сфери організації місцевого життя. Закон особливо акцентує увагу на тому, що акти органів і посадових осіб місцевого самоврядування, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території (Ст.73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") [6].

Першочергове місце серед нормативних актів органів місцевого самоврядування займає Статут територіальної громади, який приймається представницьким органом, та визначає конкретні форми та порядок здійснення місцевого самоврядування відповідною територіальною громадою, порядок створення органів самоорганізації населення, інші питання, наприклад, Статут територіальної громади м. Хмельницького [7].

Важливо відмітити, що рішення та розпорядження органів та посадових осіб місцевого самоврядування можуть носити як нормативний, так і ненормативний (індивідуальний) характер. До ненормативних правових актів зокрема Р.Ф.Васильєв відносить: 1) акти застосування права, які мають індивідуальний характер; 2) акти, які мають керівні, директивні приписи і видання яких не вносить зміни в систему діючих правових норм і не викликає виникнення, зміни (припинення) конкретних правовідносин. їх юридична функція, службова роль по відношенню до правових норм полягає в тому що всі вони спрямовані на організацію виконання і забезпечення дотримання правових норм, їх реалізацію [8]. Особливо це стосується розпоряджень сільських, селищних, міських голів, голів районної у місті, районної обласної рад, які, як правило, не мають нормативного змісту, оскільки в силу своєї природи, призначення, характеру виконуваних завдань і функцій ці посадові особи здійснюють не стільки нормотворчість, скільки організаційно-виконавчу та контрольну діяльність.

Закон не вказує на такий вид правових актів, як накази керівників відділів, управлінь виконавчих комітетів ради, оскільки вони, як правило, носять організаційний характер і регулюють питання внутрішньої організації роботи цих органів. Питання природи і суті цих актів досліджувались в науці і не втратили своєї актуальності [9]. Видання цих актів може мати наслідки і для громадян, зокрема, якщо ними встановлюються графіки прийому громадян, порядок отримання певних довідок тощо. Особливого значення набувають ці акти, якщо вони встановлюють індивідуальні приписи для конкретних громадян.

Потреба у виданні правозастосовчих актів може виникнути в тих випадках, коли реалізація тих або інших прав неможлива без їх прийняття, зокрема, у випадках коли: 1) суб'єктивні права і юридичні обов'язки не випливають безпосередньо з закону чи підзаконних актів компетентних органів і не можуть виникнути у конкретних осіб (юридичних та фізичних) із односторонніх дій або укладених договорів; 2) необхідно відновити порушене право; 3) потрібно усунути перешкоди до реалізації прав і обов'язків.

Враховуючи ці та інші особливості, що обумовлюють видання органами місцевого самоврядування вказаних ненормативних (індивідуальних) актів, тобто рішень, розпоряджень та наказів, їх цілком можна віднести до групи актів застосування права. Такі акти, виступають, по-перше, в якості посередньої ланки між правовою нормою та її здійсненням в правах і обов'язках конкретних суб'єктів (фізичних або юридичних) осіб, по-друге, відіграють роль юридичних фактів - погоджують, змінюють або припиняють конкретні відносини в системі місцевого самоврядування. Відповідно не можна погодитись з думкою, що застосування норм права - це владна діяльність компетентних державних органів по реалізації правових норм відносно конкретних життєвих ситуацій та індивідуально-визначених осіб. Цілком обґрунтованим може бути твердження, що застосування норм права - це владна діяльність як державних органів, так і органів місцевого самоврядування. Відповідно, і акти застосування норм права - це офіційний правовий документ, який містить індивідуальний владний припис компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування, який виноситься в результаті розгляду конкретної юридичної справи, причому видання таких актів здійснюється, як правило, більшістю органів місцевого самоврядування.

Література

1. Воронов М.П. Види і особливості актів місцевого самоврядування // Правова держава. Міжвідомчий збірник наукових праць. - К.: Наукова думка, 1992. - Випуск 2-3. - С.69-75.

2 Див: Розбудова місцевих рад в Україні. Матеріали до навчальної програми. Упоряд. АТкачук. - К.: USAID1998. - С.30-31. Воронов ИЛ. Правовые акты местных Советов народных депутатов и их органов. - К., 1988. - 42с; Воронов Н. Нормотворческая деятельность местных Советов депутатов и трудящихся. Автореф.канд.юрид.наук. -Харьков, 1970. - С10.

3. Щекачихин П.Г. Механизм реализации компетенции в системе местных Советов народных депутатов: понятие, структура //Вопросы теории Советского государственного (конституционного) права. - Свердловск, 1986. - С.126-138; Любенко П.М. Компетенція місцевого самоврядування: організаційно-правові питання реалізації. Автореф. дисер. канд.юрид.наук. -Харків, 1998. - С.13; Грицак І.А. Форми реалізації повноважень місцевих рад //Правова держава. Міжнародний збірник наукових праць. - К.: Наукова думка, 1992. - Випуск 2-3. - С.57-63.

4. Горшенов В.М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе. - М., 1972. - С.123.

5. Теорія держави і права. За заг.ред. В.В.Копейчикова. - К.: Юрінформ, 1995. - С.130.

6. Відомості Верховної Ради України. - 1997. - №24. - Ст.170.

7. Статут територіальної громади М.Хмельницького. - Хмельницький, 1997

8. Васильєв РФ. Правовые акты местных Советов. - М., 1975. - С.105

9. Богуцкий 6.6. Правовые акты отделов и управлений исполнительных комитетов местных Советов народных депутатов: Автореф... канд.юрид.наук. - Харьков, 1983. - 14 с.

Loading...

 
 

Цікаве