WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Імперативний мандат та проблематика меж державної влади - Реферат

Імперативний мандат та проблематика меж державної влади - Реферат

Імперативний мандат та проблематика меж державної влади

Автор дослідження відмовляється від традиційного аналізу проблематики меж державної влади шляхом розкриття змісту функцій держави. Підхід автора полягає у вивченні меж державного втручання через аналіз взаємовідносин держави та елементів політичної системи (насамперед соціально-політичних спільнот), що підтверджені в тій чи іншій мірі встановленням меж їх функціонування. Політична система суспільства розуміється тут як системна сукупність політичних відносин та їх суб'єктів, серед яких в першу чергу слід виділити такі соціально-політичні спільноти, як територіальний колектив, етнос, нація, сім'я, громадянське суспільство в цілому і т. п. Проблематика імперативного мандату в аспекті меж державної влади виводить нас до аналізу взаємовідносин держави і такої специфічної соціально-політичної спільноти, як "виборці". Чи дозволяє відсутність у виборчій системі імперативного мандату уникнути тиску держави на дану групу населення? Чи дозволяє його наявність виборцям надійно зафіксувати себе як невід'ємний елемент структури громадянського суспільства, що має реально існуючі політичні права та можливості їх реалізації? Проаналізуємо дані положення.

Імперативний мандат (далі ЇМ) - це не що інше, як правовий інститут, тобто сукупність юридичних норм в такій галузі права, як державне (конституційне). А ще точніше - сукупність груп юридичних норм. Які ж групи правовідносин складають цю сукупність?

Перша група - це відносини, які виникають в процесі висунення кандидата в депутати між тими, що висувають та тими, кого висувають що пов'язані з укладенням на останніх певних обов'язків та наданням їм певних вказівок.

Друга група - це відносини, які виникають в процесі здійснення депутатської діяльності між депутатами та виборцями, що пов'язані з обов'язковою звітністю депутата перед виборцями.

Третя група - це відносини, які виникають в процесі здійснення депутатської діяльності між депутатом та виборцями, у зв'язку з можливістю здійснення або здійсненням відклику виборцями свого депутата.

Отже, виходячи з того, що ЇМ - це сукупність всіх трьох юридичних норм, ми можемо визначити, що в самому загальному розумінні це - юридичний зв'язок депутата та населення, який організаційно виражається у формі наказів, звітів, відкликів.

Прагнення критиків ЇМ відійти від наукової суперечки, від наукової полеміки, сховатися від дослідження даного явища за гучними, але малозмістовними фразами типу "ЇМ - архаїчне явище" неспроможне.

Візьмемо, наприклад, відносини, що пов'язані з наказами, тобто ЇМ в початковому розумінні цього терміну. Мова йде про мандат (доручення), що пов'язує діяльність представника народу конкретними вказівками меж повноваження, того, що він мусить виконати, на що погодитись і т. п. При визначенні ЇМ ми свідомо не використовуємо поняття "виборці", тому що воно є повністю прийнятним 2 та 3 групам відносин ЇМ (тобто звіти, та відклики), і є абсолютно неприйнятним до 1 групи (тобто наказам). Поняття "накази виборців", що є настільки звичним для нас, не зовсім вірне. В даному випадку суб'єктом висунення уповноважуючих депутата доручень є певна спільнота громадян, яку умовно можна назвати "висуваючі". І ця спільнота не співпадає зі спільнотою громадян, яку умовно можна назвати "виборцями". Згідно із ще донині діючим радянським законодавством "висуваючі" - це група громадян, партії, профспілки, трудові колективи, громадські організації. Під "виборцями" розуміється сукупність громадян, які мають право голосу. А зрозумівши це, звернемося до класичного західного досвіду взявши для спрощення пропорційну виборчу систему. Отже, що ми отримуємо?

Партія має програму і передвиборчу платформу. Вибори провадяться виключно по партійних платформах та платформах блоків. Кожен кандидат - партієць - дотримується положень платформи - інакше і він може бути виключений із списків.

Наявність партійних фракцій в органах представницької влади всіх рівнів з жорсткішою внутрішньою дисципліною. Тут неважко відмітити наявність ознак, характерних для першої групи відносин ЇМ, тобто відносин пов'язаних з наказами висуваючих. Не менш явно виявляються ознаки другої групи відносин ЇМ (так званих відносин, що пов'язані зі звітністю).

Отже, дві групи відносин ЇМ із трьох наявні в країнах Заходу. Можливі певні заперечення опонентів у багатьох статтях західноєвропейських конституцій про заборону там імперативних мандатів. На це слід відповісти, що, по-перше, вчені взагалі недоречно вводять до наукового обігу категорії реальної конституції, по-друге, навіть у такій державі, як Німеччина, а саме, в одній з палат - Бундесраті, що формується не виборцями, а урядами земель федерації, депутати зобов'язані проводити в життя інструкції своїх урядів, що свідчить про юридичну і фактичну наявність ЇМ. Можна зробити висновок, що, незважаючи на будь-які конституційні положення, ЇМ існує як політологічна категорія і як реальне соціально-політичне явище.

Але чи таким вже небезспірним є теоретичне обґрунтування необхідності заборони ЇМ? Синтез теорії народного суверенітету Руссо та поглядів Монтеск'є про нездатність народу до безпосереднього здійснення влади привів до створення домінуючої нині т.зв. теорії народного представництва, виходячи з якої депутат ототожнюється з представником усієї нації, а не будь-якого виборчого округу, тому він не може бути відкликаний, а лише обмежений наказом. Але, якщо депутат є представником всієї нації, а не певного виборчого округу, то досить логічним і послідовним було б зробити єдиний загальнодержавний виборчий округ (як, скажімо, в Ізраїлі) та з чистою совістю дозволити право відгуку в тому ж таки загальнодержавному масштабі. Але це чомусь ніде не виконується.

Ще під час становлення абсолютних монархій в європейській політико-правовій думці на зміну класичному античному поняттю про демократію як форму державного устрою приходить поняття про демократичні ідеї або начала, на яких може бути побудована будь-яка державна форма. Тому яка завгодно республіканська форма правління, що не сповнена демократичним змістом, фактично може бути авторитарною.

А чи є демократичним ЇМ?

Безумовно так, якщо надати йому повноваження і зобов'язати його звітувати населенню округу.

Безумовно ні, якщо ці функції будуть узурповані групою партійних функціонерів. А що дає нам ЇМ? Про це в 20-х роках минулого сторіччя дещо іронічно, але досить глибоко писав професор Г.Гуревич: "Якщо орган вже вибраний та сконструювався, будь-яка участь народу в державному житті скінчилася... Єдина допомога, яку виборець може і повинен надати своєму депутатові в його праці творення народної волі з нічого - це не заважати, і чим глибше їх відчуження та чим більша між ними відстань, тим, судячи з усього, краще для інтересів народу."

Література

1. Верник О.І., Куфтирєв П.В., Машков А.Д. та ін. Межі державної влади. - К.: УЦДК, 2001.

2. Сурилов А.В. Теория государства и права.-К.-Одесса, 1989.

Loading...

 
 

Цікаве