WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Молодіжні громадські об'єднання хмельницької області та їх вплив на формування політичної культури сучасної молоді - Реферат

Молодіжні громадські об'єднання хмельницької області та їх вплив на формування політичної культури сучасної молоді - Реферат

Необхідна складова політичної культури як категорії - процес, механізм засвоєння та усвідомлення, на нижній сходинці якого знаходиться політичний нігілізм - із запереченням усіх цінностей набутих людством. На вершині - висока політична свідомість і обізнаність людини з політикою у широкому розумінні: про її зміст у конкретному часі та просторі, про механізми її реалізації.

Молодіжний та дитячий рух Хмельницької області представлений 19-та організаціями, які охоплюють досить незначну кількість молоді. Серед цих організацій немає багаточисельних та авторитетних (найчисельніша з них " Подільська спілка молоді", яка є правонаступнецею обласної комсомольської організації9).

Ці організації діють за різними напрямками, проте основну їх частину складають об'єднання, які сповідують певну політичну ідеологію (12 з 19).

Детальніше зупинимося на молодіжних громадських організаціях політичного спрямування.

Задоволення політичних потреб та інтересів молоді визначають як пріорітетний напрямок своєї роботи всі без виключення молодіжні об'єднання, що сповідують певну політичну ідеологію. Підтвердженням цього слугують статутні документи даних організацій. Ось лише декілька найбільш характерних прикладів: "... створення умов для реалізації громадянської ініціативи молоді.. ", "... сприяння залученню членів організації та молоді до активної участі в суспільно-політичному житті...", "... сприяння підвищенню громадянської активності молодих людей...".

Значна частина молодіжних об'єднань визначає одним з головних напрямків своєї роботи залучення молоді до відродження та розвитку української національної та сучасної культури. В статутних документах зокрема зазначається: "... залучення якнайширших верств молоді до розбудови України.. .", ".. .задоволення та захист... національно-культурних інтересів.. .",тощо.

Всі молодіжні організації мають місцевий юридичний статус (їх діяльність обмежується виключно Хмельницькою областю). Разом з тим серед них є ряд обласних структур всеукраїнських об'єднань, які намагаються силами місцевих осередків організації діяти у масштабах усієї України (Хмельницька обласна організація Соціалістичного Конгресу Молоді, Хмельницька обласна організація Народно-демократичної ліги молоді та Хмельницька обласна організація всеукраїнської громадської молодіжної організації "Молоді демократи").

Становлення молодіжного руху відбувалося паралельно з розбудовою органів державної молодіжної політики, які сприяли розвитку його громадських структур та розвитку освіти в області.

"Вироблення нового змісту освіти - справа нова і перебуває в початковому етапі... Важливим пріоритетом розвитку освіти є її гуманітаризація... Вона передбачає повернення освіти до формування цілісної картини світу, і насамперед - світу культури, світу людини, олюднення знання, впровадження моральних норм, формування гуманітарного і системного мислення".

Створення та розвиток нових закладів освіти, що ставлять перед собою завдання виховання молодої еліти незалежної України сприяє формуванню політичної культури молодого покоління.

Початок вивчення цієї проблеми поклав Платон. В його діалозі "Протагор" питання політичної культури стоїть дуже гостро: чи можна засвоїти мистецтво управління державою? Платон вкладає у вуста Сократа припущення, що цьому навчитись неможливо. За його твердженням, афіняни в кожній конкретній справі (будівництво будинку, корабля тощо) запрошують майстрів своєї справи, запитують їхньої поради. Коли ж питання стосується політики, то будь-хто дає поради, чи то столяр, медик, чоботар, багатий, бідний, благородний, безрідний; і ніхто не засуджує, що, не маючи відповідних знань, не маючи вчителя, така людина намагається виступити зі своїми порадами.

Отже, формування політичної культури необхідно розпочинати із вдосконалення змісту освіти школи та ВУЗів. Створення сприятливих умов для розвитку молоді дає позитивні результати.

Так, під час аналізу матеріалів поточного архіву Хмельницького обласного управління юстиції, було виявлено, що керівниками та активними членами молодіжних громадських організацій є студенти та випускники Хмельницького інституту регіонального управління та права (у 9 із 19 зареєстрованих). Це зумовлено, передовсім, спеціалізацією ВУЗу - підготовка юристів та спеціалістів для органів державного управління.

Адже, в органах державної влади "Особлива увага приділялась (і приділяється - авт.) визначенню особистісно-якісних норм і параметрів державного службовця, у першу чергу його політичної культури і державницької позиції, а також економічна підприємливість, прагматизм, організаторські здібності, вимоги морально-етичного характеру"19.

Проте, майбутнє молодіжного руху значною мірою, обумовлюватиметься тим, як державні органи, заклади освіти будуть ставитися до формування своїх молодіжних структур, як вони будуть підтримувати громадські об'єднання молоді та дітей, які переживають нині важкі часи ще й тому що не мають відповідної матеріальної бази для розгортання своєї діяльності.

Відродження національної політичної культури повинно проходити на добровільних засадах. Для цього необхідні сприятливі умови: доступ до інформації, доброзичлива морально-політична атмосфера, той мінімум свободи, коли людина може вільно здійснювати культурний і політичний вибір.

Реалізуючи свої політико-культурні інтереси в усіх сферах життя, молодь керується набутими знаннями, які визначають цілісність її світогляду. Тому розуміння політичної культури треба наповнити новими характеристиками і змістом, вона повинна сприйматись як культура політичного життя, як культура політичної влади, як культура політичного мислення, як культура умов і змісту політичної діяльності.

Література

1. Про об'єднання громадян: Закон України від 16червня 1992 року №2460-XII (з наступними змінами та доповненнями) //Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 34. - С 504.

2. Про загальні засади державної молодіжної політики: Декларація від 15 грудня 1992 року № 2859-XII (з наступними змінами та доповненнями) //Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№16. -С 166.

3. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 5 лютого 1993 року № 2998-XII (з наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -№16. - С 167.

4. Про молодіжні та дитячі громадські організації: Закон України від 12 січня 1998 року № 281-XIV // Офіційний вісник України. - 1998. -№ 51. - С 1870.

5. Діти України в умовах перехідного періоду. Аналіз ситуації. - К: Генеза, 1996. - 82с.

6. Олуйко В.М. Кадри в регіоні: становлення та розвиток. Монографія /За ред. Н.Р.Нижник та Г.І.Лелікова. - К: Пауков. світ, 2001.

7. Поточний архів ХОУЮ справа 6,арк.16

8. Поточний архів ХОУЮ справа 94, арк.15.

9. Поточний архів ХОУЮ справа 131, арк.12.

10. Поточний архів ХОУЮ справа 175, арк.16

11. Поточний архів ХОУЮ справа 227, арк.2

12. Поточний архів ХОУЮ справа 234, арк.11.

13. Поточний архів ХОУЮ справа 240, арк.14.

Loading...

 
 

Цікаве