WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Теоретичні аспекти регулювання міських ринків праці в регіоні - Реферат

Теоретичні аспекти регулювання міських ринків праці в регіоні - Реферат

Теоретичні аспекти регулювання міських ринків праці в регіоні

Проблема зайнятості населення і регулювання ринків праці різного ієрархічного рівня в перехідний період економіки - виключно актуальна і разом з тим недостатньо досліджена в регіональній економіці. Можна виділити декілька основних причин підвищення актуальності подібних досліджень:

по-перше, об'єктивні закономірності регіонального розвитку кардинальні зміни в соціально-економічних відносинах, що відбуваються в Україні в останні роки, зумовили необхідність наукового розуміння нових реалій, в тому числі на рівні системи міст регіону. В наукових розробках все більше виділяється той факт, що нова міська політика з включенням зайнятості не може бути обгрунтованою та дієвою без сучасного наукового фундаменту;

по-друге, потреби формування нового економічного простору країни при істотному посиленні комплексоутворюючої ролі системи міських поселень виділяють проблему їх комплексного соціально-економічного розвитку в ранг пріоритетної.

Об'єктивною основою такого посилення стає також зростаюча економічна самостійність міст, перенесення центру ваги у вирішенні великої сукупності соціальних задач з центрального на регіональний і, особливо, місцевий (міський) рівень. Одночасно стало набирати силу відродження місцевого самоврядування, принципово поновились форми, методи і функції міського управління. Внутріміські економічні, соціальні, демографічні, політичні та інші процеси стають все більш складними і багатокомпонентними;

по-третє, зважаючи, що в соціально-економічному розвитку системи міст регіону визначальним регуляторним фактором виступають населення, трудові ресурси, то досить актуальним стає формування ринку праці в системі міст регіону на наукових засадах.

Наявна структура зайнятості і динаміка її змін, що зумовлені переважно переходом до нових економічних відносин, визначають зростання низки негативних тенденцій. Вони проявляються, насамперед, у зростанні безробіття, в соціально-економічній і демографічній незбалансованості між робочою силою і потребою в ній господарства міст регіону, в посиленні трудового навантаження на окремі соціально-демографічні групи населення, в погіршенні соціальної захищеності багатьох категорій населення (особливо при зниженні їх працездатності), в зменшенні професіональної і внутріміської мобільності робочої сили.

Отже, розробка науково обгрунтованої стратегії організації і регулювання ринку праці системи міст регіону набуває досить важливого практичного значення.

Реформування національної економіки на принципах ринкових відносин породжує необхідність перегляду і уточнення базових категорій і понять, що склалися в сфері зайнятості населення в умовах повної державної власності на знаряддя і засоби виробництва. За таких умов була офіційно визнана теза про невідторгнення робітника від засобів виробництва, а отже, про відсутність об'єктивних умов для перетворення робочої сили в специфічний товар.

Перехідний період до ринкової економіки в Україні характеризується закріпленням і розгортанням нових економічних відносин, наповненням новим змістом сфери зайнятості населення. Ця сфера об'єктивно нині відображає рівень і якість життя населення, визначає ефективність функціонування наявних міст регіону і країни в цілому.

Аналіз різних підходів до дефініції "зайнятість населення" дає змогу встановити, що зайнятість з точки зору теперішніх уявлень - це будь-яка, що не суперечить Конституції, діяльність громадян, пов'язана з задоволенням особистих і громадських потреб і, як правило, приносить їм заробіток або дохід. Не менш важливого значення набуває уточнення суті таких вихідних і взаємопов 'язаних понять, як "трудові ресурси", "робоча сила", "економічно активне населення", "повна зайнятість населення", "неповна зайнятість населення", "безробіття", "ринок праці".

Поняття "ринок праці" визначається як складна система відносин стосовно узгодження сукупної пропозиції (уся найнята робоча сила із числа економічно активного населення) і сукупного попиту на наявну робочу силу.

За територіальними ознаками можна виділити три рівні ринку праці: національний (макрорівень), регіональний (мезорівень) і локальний, місцевий (мікрорівень).

"Локальний ринок праці" визначається як процес економічної взаємодії продавців і покупців робочої сили на території міст, районів та інших муніципальних утворень, завдяки якому формується попит і пропозиція робочої сили на місцевому рівні.

Ареал формування локального ринку праці можна розглядати в адміністративних межах муніципального утворення, а також у так названих соціальних межах (ареал повсякденної життєдіяльності людей, що працюють і проживають на території міста і його зони впливу).

Нові аспекти розкриваються на ринку праці при характеристиці виконуваних містами регіону функцій: інституціональних, економічних, соціальних, адміністративно-організаційних та інших. При цьому можна відстежити зростання притягальної сили великих міст у зв'язку з фактичним перетворенням їх в регіональні "столиці" і розвиток окремих елементів та функцій середніх і малих міст.

Концентруюча роль великих міст найбільш яскраво проявляється в локалізації фінансово-банківських установ, зростанні значення сфери ділових послуг, зосередження нових галузей, що зв'язані з ринковими реформами. Великі міста виявилися більш підготовленими до реформ, ніж більшість середніх і малих міст. У той же час вони зосереджують і найбільш явні риси централізованої економіки, що зумовлює суперечливість і драматизм наявних перетворень.

Багаточисельні локальні фактори і умови (економічні, демографічні, соціальні, політичні, інституційні,організаційно-управлінські, екологічні та інші), що концентровані і фокусовані в межах системи міст регіону, утворюють своєрідну взаємодію, під впливом якої відбувається зародження, функціонування і розвиток взаємодіючих міських ринків праці в регіонах. Відчутний і тривалий вплив на регулювання міських ринків праці в регіоні проявляє сукупність економічних факторів, переважно макроекономічної властивості, зокрема: спад виробництва; структурні зміни в економіці і особливо в галузях промисловості; зниження об'ємів інвестицій; жорстка фінансово-кредитна політика; розвиток малого підприємництва і активізація підприємницької діяльності та ін.).

Потенціальна пропозиція праці в системі міст регіону пов'язується з дією соціально-демографічних факторів, зокрема: динаміка за останні 10 років чисельності населення, природний і механічний рух, економічно активне населення, рівень освіти, кваліфікації і майстерності робочої сили, трудової мотивації і т.п.

Серед соціальних факторів на формування і регулювання міських ринків праці в регіоні всезростаючий вплив проявляє соціальна диференціація населення за рівнем життя, поточними доходами і затратами, а також збільшення чисельності соціальних груп, що стають неконкурентоспроможними на ринку праці і потребують соціального захисту. Специфіка використання трудового потенціалу системи міст регіону і формування ринку праці виявляється на основі аналізу і узагальнення масштабів зайнятості, параметрів безробіття (масовості, рівня, глибини, тривалості, за демографічними ознаками, освітянського цензу і т.п.), ємкості і кон'юнктури ринку праці, співвідношення попиту і пропозиції та їх структури.

До першочергових показників, що характеризують стан ринку праці системи міст регіону можна віднести: чисельність населення, чисельність економічно активного населення; загальна чисельність безробітних, які зареєстровані службами зайнятості; рівень загального безробіття; коефіцієнт напруги на ринку праці, що визначається співвідношенням чисельності незайнятих громадян (зареєстрованих службами зайнятості) до числа вакантних місць. Важливо також показати стан сфери використання жіночої праці та особливості молодіжного безробіття.

Ключовою ланкою регіонального соціально-економічного розвитку є обгрунтоване проведення міської політики з організації і регулювання ринку праці системи міст регіону. Існує назріла потреба активного організаційно-регулятивного впливу владних структур на зайнятість населення. Недостатня увага до соціальної складової реформування економіки. Це проявляється, зокрема, в розвитку і загостренні цілої низки негативних тенденцій і явиш суспільного життя, що свідчить про відсутність єдиної, координованої соціальної політики, в тому числі й політики зайнятості як в масштабі країни, так і окремих територіальних утворень.

Loading...

 
 

Цікаве