WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища: регіональний аспект - Реферат

Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища: регіональний аспект - Реферат

Планування раціонального природокористування та охорони навколишнього природного середовища: регіональний аспект

Перед суспільством в усі часи виникала проблема ефективного використання природних ресурсів або проблема управління ними, вирішення якої давало б змогу максимально задовольнити матеріальні і духовні потреби людини. Така проблема виникає і на сучасному етапі розвитку на будь-якому рівні - державному, регіональному і локальному.

В основі економічної політики будь-якої держави об'єктивно лежить план дій, послідовність певних заходів. Це стосується і соціально-екологічної політики, яка є важливою складовою політики країни. Проте має існувати інструмент реалізації останньої, в протилежному випадку прийняті закони, законодавчі та інструктивні матеріали не діятимуть. Таким інструментом має бути система прогнозування, планування та розробка програм, розрахованих на різні за тривалістю періоди та різні рівні управління.

Ринкові перетворення в Україні та проведені реформи відкинули директивне планування як центральну ланку управління в системі командно-адміністративної економіки та, разом з тим, зумовили відхід від економічного планування взагалі. Протягом останніх років зроблено декілька спроб підготувати проект закону про прогнозування і планування, які не увінчалися успіхом. Нещодавно прозвучало повідомлення Президента України про створення цілісної системи прогнозування і планування. До цього Верховною Радою був прийнятий Закон України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного та соціального розвитку України". Проте він визначає лише деякі правові, економічні та організаційні засади реформування цілісної системи прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць як складової частини загальної системи державного регулювання економічного і соціального розвитку держави. Проте він недостатньо обґрунтовує методи досягнення на рівні держави, регіонів, галузей, територіальних громад і суб'єктів підприємницької діяльності визначених цілей і пріоритетів, спрямованих на зростання економіки, поліпшення конкурентоспроможності продукції, підвищення ефективності підприємств і ні слова про план дій щодо заходів поліпшення навколишнього природного середовища і раціонального природокористування.

На рівні регіонів замість системи прогнозів та планів нині розробляються лише короткострокові програми соціально-економічного розвитку зі складовою екологічного напрямку. "Головною метою програми на сучасному етапі реформування економіки, - зазначено у затверджених колегією Міністерства економіки України Методичних рекомендаціях, є - вирішення поточних проблем, а саме: призупинення спаду виробництва, його стабілізація, поступове нарощування обсягів виробництва продукції та послуг". Програма не зорієнтована на досягнення стратегічних цілей, одними з яких є покращання стану всіх компонентів природних ландшафтів та основних соціально-економічних функцій цих ландшафтів, зменшення активізації несприятливих природно-технічних процесів та відновлення ємності природних ландшафтів, збереження біологічного різноманіття, безпека життєдіяльності людини, що повинно бути чітко визначено в стратегії сталого розвитку України. Крім того серед механізму планування короткострокові програми регіонального розвитку мають відігравати роль тактичного засобу здійснення державної економічної, екологічної політики та досягнення їх мети - підвищення економічного благополуччя суспільства і покращання умов середовища життєдіяльності людини. Структура регіональної програми показує, що вона містить елементи короткострокового директивного плану, а за змістом не повною мірою відповідає цілям і принципам державного регулювання економіки регіонів - забезпечення пропорційності та збалансованості соціально-економічного розвитку, економічних та політичних прав людини, її захисту, охорони навколишнього середовища, раціонального використання природних ресурсів.

Планування як засіб управління не повинно протистояти ринковому саморегулюванню економіки. В системі планування повинні поєднуватися інтереси макро-, мезо- та мікрорівнів.

Для того, щоб процес планування був ефективним, необхідно забезпечити:

У узгодженість прогнозно-планових та програмних різних рівнів управління;

/ системність, комплексність і безперервність планування та прогнозування;

/ обов'язковість виконання планових завдань.

Ці принципи зумовлюють підходи до розвитку планування як економічного засобу управління.

Для розробки планів необхідні: прозоре і достовірне інформаційне забезпечення, аналіз варіантів економічної ситуації та можливість вибору оптимального, визначеність економічних важелів, здатних забезпечити спільність інтересів у виконанні поставлених завдань. Щодо екологічної інформації, то слід зазначити, що її одержання, на нашу думку, відрізняється складністю, широкомасштабністю, значною невпорядкованістю екологічного матеріалу. Тому поліпшення інформаційної бази має сприяти система передпланових досліджень в регіонах, розробка та уточнення територіальних схем розвитку і розміщення продуктивних сил, районних планувань, великих промислових центрів, генеральних планів розвитку великих міст, програм різного спрямування, прогнози територіальної організації та створення господарських структурних одиниць. Крім цього важливе значення має формування ефективної статистики еколого-економічних показників, що сприятимуть інтеграції екологічних і економічних рішень, які приймаються. Особлива увага повинна приділятися розгляду показників, що пов'язують екологію та економіку із питаннями стабільності і з структурними змінами у ключових галузях економіки, які впливають на природне середовище. В більшості країн нині розробляються три основні підходи: формування системи національних розрахунків для включення даних про навколишнє природне середовище, розробка допоміжних рахунків за межами системи національних рахунків, незалежні рахунки природних ресурсів, ув'язані з національними рахунками.3 На систему рахунків природних ресурсів має покладатися завдання збирання кількісної та якісної інформації як про стан природних ресурсів, так і про їх використання. Відповідну систему необхідно розробляти на регіональному рівні, що для України є дуже важливим.

Прогнози і плани розвитку регіонів охоплюють усі сфери діяльності суб'єктів різних форм власності на конкретній території (в області, місті, районі) як у єдиному народногосподарському комплексі. Вони розробляються економічними підрозділами державних адміністрацій спільно з науково-дослідними установами за методикою Міністерства економіки. їх проекти розглядаються місцевою владою, а після затвердження територіальними органами направляються Міністерству економіки і використовуються для управління економікою регіону. Прогнози і плани розвитку регіонів використовуються як засіб управління їх соціально-економічним розвитком, а також є складовими довго- і середньострокових прогнозів та індикативних планів, соціально-економічного розвитку країни. Індикативні плани розвитку регіонів, після затвердження їх основних параметрів у складі планів країни, використовуються для формування бюджету регіонів і підготовки інших економічних документів; координації взаємодії державних, галузевих і регіональних органів управління у вирішенні комплексних і регіональних проблем; залучення економічних, правових і адміністративних важелів.

Відомо, що основними причинами, які перешкоджають забезпеченню пропорційного збалансованого сталого розвитку населених пунктів, регіонів, держави в цілому є нестабільність соціально-економічних умов, відсутність науково-обгрунтованої, чітко визначеної стратегії сталого розвитку, ефективного реформування економіки та її державного регулювання, недосконалість законодавчого та нормативного забезпечення, правових, організаційних, еколого-економічних засад діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб щодо створення системи планування охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та безпеки життєдіяльності людини. Тому для досягнення компромісу між соціально-економічним розвитком і необхідністю поліпшення екологічної ситуації та відновлення природно-господарської збалансованості на території країни, регіонів, населених пунктів важливим є планування як важлива складова системи управління та регулювання раціонального природокористування, відтворення природних ресурсів і охорони довкілля. Серед інших важелів воно вирізняється насамперед роллю попередження негативних наслідків від забруднення навколишнього середовища. Розглянемо зміст планування раціонального природокористування і охорони довкілля.

Планування раціонального використання природних ресурсів передбачає:

/ забезпечення і покращання умов існування людського суспільства;

/ максимальне використання всіх необхідних природних ресурсів;

Loading...

 
 

Цікаве