WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Нормативно-правове забезпечення транскордонного співробітництва в Європі та Україні - Реферат

Нормативно-правове забезпечення транскордонного співробітництва в Європі та Україні - Реферат

Національна ноpмативна база в частині регламентації тpанскоpдонного та міжтерито-ріального співpобітництва ще остаточно не сформована.

До нормативних актів, які безпосередньо стосуються розвитку в Україні ТКС, відносяться:

Постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання розвитку транскордонного співробітництва та єврорегіонів" № 587 від 29 квітня 2002 p.;

Угода про партнерство і співробітництво між Європейськими співтовариствами, їхніми державами-членами та Україною (Закон України №237/94-ВР від 10.11.94);

Указ Президента України "Про забезпечення виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) і вдосконалення механізму співробітництва з Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом)"№148/98 від24.02.98.;

Указ Президента України "Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу" №615/98 від 11.06.98.;

Указ Президента України "Про програму інтеграції України до Європейського Союзу" №1072/2000 від 14.09.00.;

Указ Президента України "Про Концепцію державної регіональної політики" №341/2001 від 25.05.01.;

а також

Розпорядження Кабінету Міністрів України "Деякі питання розвитку транскордонного співробітництва у межах єврорегіону "Верхній Прут" № 59-р від 14.02.2002.

На сьогоднішній день прийняття Постанови Уряду № 587 дозволило сформувати інституціональну структуру вищого рівня із сприяння ТКС: створено Міжвідомчу комісію з питань розвитку транскордонного співробітництва та єврорегіонів, а на Міністерство економіки та з питань європейської інтеграції покладено координацію робіт, пов'язаних з розвитком ТКС.

Крім того, цією постановою держава фактично визначила політику у сфері транскордонного співробітництва ТКС та єврорегіонів, що проявилось у затвердженні відповідної Програми. Названа вище програма розроблена з метою створення належних умов для активізації участі регіонів України у транскордонному співробітництві. Відповідно до цього основними напрямами політики держави щодо ТКС названі1:

розроблення і реалізація регіональних та місцевих програм розвитку єврорегіонів;

координація виконання державних галузевих, регіональних та цільових програм, з метою ефективного використання ресурсів державного та місцевих бюджетів;

удосконалення законодавства України у сфері транскордонного співробітництва та розвитку єврорегіонів;

створення системи моніторингу, контролю, інформаційного забезпечення розвитку єврорегіонів;

створення умов для розвитку транспортної, митної, прикордонної інфраструктури тощо.

Важливим постулатом програми є визначення фінансових джерел та форм державної підтримки розвитку єврорегіонів:

"Фінансування окремих регіональних проектів та програм співробітництва в рамках єврорегіонів здійснюватиметься за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Державна підтримка розвитку єврорегіонів може здійснюватися шляхом:

надання правової, інформаційної, методичної та організаційної допомоги місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування щодо участі в транскордонному співробітництві та розвитку єврорегіонів;

фінансування в установленому порядку відповідних заходів за рахунок коштів державного бюджету;

участі у реалізації проектів, які підтримуються іноземними державами та міжнародними організаціями;

сприяння в залученні міжнародної технічної допомоги та коштів спеціалізованих фондів міжнародних організацій"2.

Слід звернути увагу, що викладені вище положення знайшли відображення та подальший розвиток у законопроекті "Про транскордонне співробітництво", який зараз опрацьовується. Цей документ, на нашу думку, повинен зайняти важливе місце в системі національних нормативно-правових актів, виданих у сфері ТКС. Необхідність його прийняття може бути мотивована наступним чином.

По-перше, чинне законодавство нашої держави безпосередньо не регламентує питань транскордонного співробітництва. На практиці ТКС розвивається в рамках внутрішнього законодавства, що стосується загальних питань функціонування держави, суспільства, органів управління та місцевого самоврядування, підприємницької діяльності. Це створює певні незручності (в першу чергу - організаційного характеру) при запровадженні ТКС.

По-друге, на сьогоднішній день в Україні сформувалось певне нормативно-правове підґрунтя для розвитку ТКС: це стосується нормативних актів і угод загального характеру про торговельно-економічне та прикордонне співробітництво.

По-третє, законодавством України до компетенції органів місцевої виконавчої влади віднесено досить широке коло питань, що стосуються зовнішньоекономічної діяльності та транскордонного співробітництва. Але сформульовані вони дещо узагальнено. Це дозволяє реалізувати транскордонне співробітництво в тому вигляді, який в Європейській конвенції визначений як "будь-які спільні дії". Разом з тим, національним законодавством чітко розмежовуються функції органів виконавчої влади різних рівнів.

По-четверте, незаперечна актуальність та значимість для суспільного розвитку розширення транскордонного співробітництва вимагають чіткого визначення позиції владних структур до проблем транскордонного співробітництва, а також механізмів їх вирішення.

Це свідчить про необхідність створення в Україні єдиного правового документа про загальні засади розвитку транскордонного співробітництва. Він має визначати порядок організації та механізм реалізації транскордонного співробітництва в Україні.

Завданням законопроекту, на наш погляд, має стати регулювання відносин розвитку транскордонних та міжрегіональних зв'язків у сфері навколишнього середовища, сільського господарства та просторового планування, транспорту та безпеки, економіки та зайнятості, туризму, культури, спорту, соціальної сфери, - на основі кооперації, інтеграції, спільних програм, інших сучасних форм співробітництва, законодавче розширення можливостей місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

Відповідно до концепції підтримки ТКС, викладеної у Програмі розвитку єврорегіонів, в законі пропонується також окремо врегулювати визначити питання державної підтримки розвитку транскордонного співробітництва.

Під державною підтримкою ТКС слід розуміти сукупність рішень і дій центральних органів законодавчої влади організаційного, правового та фінансового характеру для забезпечення виконання програм транскордонного співробітництва регіонів України.

Основними принципами такої підтримки можна вважати:

- об'єктивність і відкритість при відборі територій та проектів для надання їм державної цільової підтримки;

- концентрація сил і засобів на відносно невеликій кількості територій і проектів з метою досягнення максимального ефекту і недопущення розпорошення коштів державного бюджету;

- обмеженість підтримки за критеріями цілей, пріоритетів та у часі;

- неприпустимість використання цільової державної підтримки для фінансування поточних потреб соціально-економічного розвитку територій;

- максимальне використання можливостей окремих територій у розробці та реалізації системи заходів для вирішення актуальних проблем транскордонного співробітництва.

Суттєвою рисою законопроекту також має стати більш чітке розмежування прав та завдань органів влади та місцевого самоврядування в частині започаткування, нормативно-правового забезпечення і координації транскордонного співробітництва.

При опрацюванні законопроекту, спеціалістам різного профілю - економістам, юристам, фахівцям з державного управління тощо, на наш погляд, слід звернути особливу увагу на наступний комплекс суттєвих для впорядкування транскордонного і міжтериторіального співробітництва питань:

1) правові умови та організаційні процедури побудови відносин із країнами, що приєднались та не приєднались до Європейської конвенції;

2) порядок визначення на державному рівні політики щодо транскордонного та міжтериторіального співробітництва;

3) порядок укладання міждержавних угод про ТКС або інших угод, що сприяють здійсненню ТКС;

4) юридичні межі, що дозволяють органам місцевої влади та самоврядування: а) ініціювати; б) підписувати; в) реалізувати угоди або договори про дво- або багатостороннє транскордонне співробітництво;

5) адаптація європейських модельних угод (додатки І і II до Європейської конвенції) до умов України;

6) порядок контролю за здійсненням ТКС (відповідно до вимог Європейської рамкової конвенції);

7) процедури надання регіональним владам та органам місцевого самоврядування повної інформації про правові та організаційні можливості здійснення ТКС.

В цілому ж формування та удосконалення (з урахуванням стандартів ЄС) правової бази транскордонного співробітництва, на наш погляд, дозволить розкрити нові можливості для взаємодії регіональних влад з питань економічного, соціального, культурного розвитку, захисту навколишнього природного середовища тощо.

Використана література

1 Додаток до Постанови Кабінету Міністрів України № 587 від 29.04.2002.

2 Там само.

Loading...

 
 

Цікаве