WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Нормативно-правове забезпечення транскордонного співробітництва в Європі та Україні - Реферат

Нормативно-правове забезпечення транскордонного співробітництва в Європі та Україні - Реферат

Типові договори, статути та контракти між місцевими владами (II) складаються з таких документів:

2.1 Outline agreement on the setting up of a consultation group between local authorities / 2.1 Рамкова угода з визначення режимів діяльності консультаційних груп між місцевими владами.

2.2 Outline agreement on co-ordination in the management of transfrontier local public affairs/ 2.2 Рамкова угода по координації управління транскордонних локальних суспільних справ.

2.3 Outline agreement on the setting up of private law transfrontier associations/2.3 Рамкова угода по визначенню режимів приватного законодавства щодо транскордонних об'єднань.

2.4 Outline contract for the provision of supplies or services between local authorities in frontier areas (private law type)/ 2.4 Рамковий контракт щодо поставок товарів або послуг між місцевими владами у прикордонних районах (приватне право).

2.5 Outline contract for the provision of supplies or services between local authorities in frontier areas (public-law type) /2.5 Рамковий контракт щодо поставок товарів або послуг між місцевими владами у прикордонних районах (публічне право).

2.6 Outline agreement on the setting up of organs of transfrontier co-operation between local authorities / 2.6 Рамкова угода по визначенню органів транскордонного співробітництва між місцевими владами.

2.7 Model agreement in interregional and/or intermunicipal economic and social co-operation / 2.7 Типова угода щодо міжрегіонального та /або міжмуніципального економічного та соціального співробітництва.

2.8 Model agreement in interregional and/or intermunicipal transfrontier co-operation in the field of spatial planning /2.8 Типова угода щодо міжрегіонального та/або міжмуніципального транскордонного співробітництва із ландшафтного планування.

2.9 Model agreement on the creation and management of transfrontier parks /2.9 Типова угода із створення та управління транскордонних парків.

2.10 Model agreement on the creation and management of transfrontier rural parks /2.10 Типова угода із створення та управління транскордонних сільських парків.

2.11 Model agreement on the creation and management of transfrontier parks between private law associations/ 2.11 Типова угода зі створення та управління транскордонних парків між приватними асоціаціями /об'єднаннями.

2.12 Model agreement between local and regional authorities on the development of transfrontier cooperation in civil protection and mutual aid in the event of disasters occuring in frontier areas / 2.12 Типова угода між місцевими та регіональними владами із розвитку транскордонного співробітництва у цивільній обороні і взаємодопомозі у випадку стихійних лих у прикордонних районах.

2.13 Model agreement on transnational co-operation between schools and local communities /2.13 Типова угода з міжнаціонального співробітництва між школами та місцевими общинами.

2.14 Model agreement on the institution of a transfrontier school curriculum / 2.14 Типова угода з формування транскордонної шкільної програми.

2.15 Model agreement on transfrontier or interterritorial co-operation concerning land use along transfrontier rivers / 2.15 Типова угода із транскордонного або міжтериторіального співробітництва з питань землекористування вздовж транскордонних річок.

2.16 Model agreement on transfrontier co-operation establishing the statutes of a transfrontier co-operation grouping having legal personality /2.16 Типова угода із транскордонного співробітництва, що визначає статути транскордонних угруповань, які мають правосуб'єктність.

Цим набором документів, що є фактично методичним забезпеченням Європейської рамкової конвенції про ТКС, місцевим органам самоврядування пропонується певні типові (заздалегідь опрацьовані із урахуванням законодавства та досвіду Європейського співтовариства) угоди та контракти.

Система таких рамкових угод та контрактів забезпечує різні рівні та форми транскордонного співробітництва документами, що з відповідною адаптацією до повноважень місцевих влад окремих країн та чинного національного законодавства можуть застосовуватись у дво- та багатосторонньому транскордонному співробітництві на локальному рівні.

Але, оскільки передбачити всі проблеми, які можуть виникнути в кожному конкретному випадку транскордонного співробітництва неможливо, названі документи мають схематичний характер.

Взагалі, типові та рамкові угоди, які є додатком до Конвенції про транскордонне співробітництво, носять рекомендаційний характер, вони не мають сили договору, що чітко сформульовано у статті 3.

Україна у 1993 році приєдналась до Європейської рамкової конвенції (Постанова Верховної Ради України №3384-ХІІ від 14.07.93). Це є позитивним фактом, який підтверджує готовність України співпрацювати з усіма сусідніми країнами та їх регіонами на засадах норм європейського права та використовувати для свого соціально-економічного розвитку позитивний досвід ЄС. Але, в той же час, слід звернути увагу, що методичні розробки Ради Європи, втілені у наборі типових /модельних міждержавних угод та типових договорів, статутів і контрактів між місцевими владами, які додаються до основного тексту Конвенції, - не отримали офіційного перекладу та розповсюдження. Внаслідок цього вони практично не використовуються регіонами нашої держави, хоча із 1993 р. ряд з них застосовують таку форму співробітництва, як ТКС для вирішення нагальних проблем свого розвитку.

Практика транскордонного співробітництва різних країн Європи виявила необхідність у розширенні правових засад, інституціональної структури та понятійного апарату співробітництва регіонів різних держав. В результаті були прийняті поправки (додаткові протоколи) до Європейської рамкової конвенції.

Додатковий протокол до Європейської рамкової конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або владами, був укладений у Страсбурзі 9 листопада 1995 р. Він визначає та погоджує на міждержавному рівні права територіальних общин або властей укладати та виконувати угоди про транскордонне співробітництво, регламентує у загальному вигляді порядок створення, статус, повноваження, сфери компетенції, обов'язки та підзвітність органу транскордонного співробітництва.

Таким чином, цей протокол розширює правове поле транскордонного співробітництва, визначене Європейською конвенцією 1980-го року. Це важливо для України, регіони якої вже беруть участь у ряді транскордонних об'єднань, що отримали форму єврорегіонів зі своєю специфічною структурою управління (рада єврорегіону президія, координаційний центр, секретаріат, робочі комісії/групи). Крім того, положення ряду статей додаткового протоколу 1995 р. дозволять:

по-перше, обмежити намагання регіональних влад за допомогою транскордонного співробітництва перейняти на себе функції, їм не властиві (частина 2 статті 4);

по-друге, встановити їх відповідальність за прийняті спільно рішення (частина 2 статті 5);

по-третє, більш чітко регламентувати процедури контролю за здійсненням заходів, що випливають з угоди про транскордонне співробітництво.

Протокол № 2 до Європейської конвенції про транскордонне співробітництво між територіальними общинами або владами, укладений у Страсбурзі 5 травня 1998 p., розширює можливості співробітництва територіальних общин або місцевих влад різних держав за рахунок нового виду співробітництва - міжтериторіального (interterritorial), повністю розповсюджуючи правові норми Європейської конвенції транскордонного співробітництва - на міжтериторіальне.

Актуальність для України питань правової регламентації міжгериторіального співробітництва визначається наявною практикою укладання угод між територіальними общинами або владами іноземних держав та органами місцевої державної влади і місцевого самоврядування нашої країни в галузях, що становлять їх спільний інтерес. Це стосується співробітництва несусідніх регіонів (які не мають спільного кордону) в рамках єврорегіонів (наприклад, угоди з регіонами Німеччини, Франції та Австрії, у Єврорегіоні "Верхній Прут") та поза ними.

Ратифікація протоколу №2 дозволить Україні узгодити правові питання міжтериторіального співробітництва з рядом європейських країн, які активно використовують всі види співробітництва своїх територій для вирішення спільних завдань та підвищення рівня розвитку окремих регіонів.

Крім того, приєднання України до обох додаткових протоколів важливе з огляду на здійснюване у поточному часі опрацювання в рамках заходів, розроблених на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, національного законопроекту "Про транскордонне співробітництво".

Таким чином, ми вважаємо за доцільне для України, яка обрала стратегію вступу до загальноєвропейських структур ("Європейський вибір") та всебічної підтримки транскордонного співробітництва за участю територій власних прикордонних областей, - приєднатися до першого та другого додаткового протоколів до Європейської конвенції.

Розширення Європейського Союзу та його безпосереднє наближення до кордонів України (внаслідок очікуваного вступу до ЄС Польщі та Угорщини) створює додаткові передумови для активізації її участі в євpопейських інтеграційних процесах, включаючи транскордонне співробітництво. Зважаючи на це, стосовно України транскордонне співробітництво слід розглядати з двох позицій: як механізм розв'язання проблем прикордонних областей країни та як один із засобів інтеграції держави до європейських співтовариств.

Loading...

 
 

Цікаве