WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Структура протиправної поведінки неповнолітніх в Україні: психологічний аспект - Реферат

Структура протиправної поведінки неповнолітніх в Україні: психологічний аспект - Реферат

Структура протиправної поведінки неповнолітніх в Україні: психологічний аспект

Стан сьогодення характеризує наявність складних соціально-політичних, економічних, екологічних, демографічних, правових процесів, що супроводжують становлення української державності. В даних умовах пріоритетного і важливого значення набуває становище дітей як найменш захищеної частини населення, створення сприятливих умов для їх гармонійного розвитку, адаптованості у соціумі, майбутньої повноцінної діяльності.

Специфіка і основна спрямованість соціальної політики стосовно дітей у сучасних умовах має сприяти зменшенню впливу на них негативних наслідків, що виникають під час реформування суспільства.

Згідно з міжнародними угодами України акт, датований 22 грудня 1991 року, ратифікував Конвенцію про права дитини як частину українського національного законодавства. Підписана Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту та розвитку дітей, план дій щодо виконання цієї Декларації, в якому передбачено створення державних механізмів, що забезпечать виконання основних напрямів, розроблених міжнародною співдружністю.

З метою практичної реалізації вимог зазначених міжнародних документів, координації дій, пов'язаних із виконанням Конвенції ООН про права дитини, Указом Президента України від 18 січня 1996 року № 63/69 затверджена національна програма "Діти України", основною метою якої є забезпечення права кожної дитини народитися здоровою, вижити і мати умови для всебічного розвитку, бути надійно соціально і психологічно захищеною.

Національна програма "Діти України" реалізується у комплексі з державними та галузевими програмами, затвердженими урядом, зокрема Державною національною програмою "Освіта", Національною програмою планування сім'ї, Довгостроковою програмою поліпшення становища жінок, сім'ї, охорони материнства і дитинства, Комплексною програмою розв'язання проблем інвалідності. У зазначених нормативно-правових документах зауважується, що кожна дитина не може бути позбавлена права на турботу і увагу суспільства, особливо якщо вона перебуває у складних соціально-економічних, демографічних, правових умовах.

Зазначене спричиняє фізичну і моральну руйнацію особистості підлітка, в якій поступово розвивається та формується поведінка, що виходить за межі моральних та правових норм.

Серед категорії підлітків, які в Україні сьогодні перебувають в особливо складних і надзвичайних умовах, набувають раннього досвіду девіантної, делінквентної, адиктивної поведінки, можна вирізнити наступні: неповнолітні злочинці, діти та підлітки, які використовуються в секс-бізнесі, діти-жебраки, безпритульні підлітки, підлітки-наркомани таті, які залишені наодинці зі своїми проблемами, внаслідок неспроможності їх вирішення вдаються до демонстрації самогубства або ж до здійснення останнього.

Складні соціально-економічні та морально-психологічні обставини, криміногенна ситуація у державі зумовлюють потребу активізації діяльності правових, соціальних, освітніх, виховних, медико-психологічних інституцій, спрямованої на аналіз, тлумачення суперечливого, багатофакторного характеру проблем підлітків, які особливо наражені на соціальний ризик. Зрозумілою є необхідність на цьому етапі досконалої державної статистики видів девіантної поведінки, якої на сьогоднішній день, на жаль, бракує. Так, проведений нами аналіз тенденцій здійснення неповнолітніми протиправних вчинків, свідчить про наявну розбіжність статистичних показників у різних джерелах. Дана невідповідність аналітичної інформації підтверджується недостатньою репрезентативністю зазначених вибірок.

З метою наукового вивчення теоретичних аспектів проблеми девіантної поведінки дітей та підлітків, встановлення у процесі психічного та особистісного розвитку дитини зв'язку між раннім досвідом асоціальної поведінки у дошкільному віці з подальшими етапами життєвого шляху, визначення несприятливих умов, основних детермінант, факторів, що зумовлюють виникнення, закріплення поведінкових девіацій у шкільному віці, тлумачення та обгрунтування емпіричних даних, вважаємо за необхідне систематизувати наявну статистичну інформацію щодо оцінки динаміки, характеру проявів девіантної поведінки неповнолітніх (злочинність, бродяжництво, жебракування, наркоманія, алкоголізм тощо) в Україні та Хмельницькій області.

Окреслене спрямування дослідницького інтересу дає, на нашу думку, можливість найбільш глибокого усвідомлення життєвої та суспільної значимості проблеми дослідження, визначення пріоритетних напрямків наукового пошуку, вихідних теоретичних, методологічних положень та авторських позицій, логічного усвідомлення сутності дефініції "девіантна поведінка", об'єктивної інтерпретації і встановлення кореляції між фактичними даними, прогнозування адекватних напрямків, заходів, програм, методів, прийомів превенції, корекції.

Аналітичні показники, наведені у дослідженні, грунтуються на офіційних даних Державного комітету статистики України. На регіональному рівні об'єктивність статистичних показників підтверджується даними відділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх УВС Хмельницької області, обласного управління освіти.

Оцінка структури і динаміки правопорушень та злочинів, здійснених протягом останнього часу підлітками, засвідчує, що стан справ щодо профілактики, протидії цим негативним явищам в Україні залишається надто складним.

Частка вчинених неповнолітніми злочинів за останні п'ять років зростав 1,2 рази. Поширення злочинності серед неповнолітніх випереджає її загальне зростання, а кількість підлітків, які вчинили злочини повторно, за останні п'ять років збільшилась більш, як на 20 відсотків.

Аналіз статистичних даних свідчить, що серед злочинів та правопорушень, вчинених неповнолітніми, найбільш поширеними є злочини із корисливою мотивацією. Такі правопорушення становлять близько 75 відсотків їх загальної кількості.

Щорічно біля шести тисяч підлітків вчиняють суспільно небезпечні діяння до досягнення віку, з якого передбачається кримінальна відповідальність. У два рази за останні роки зросла злочинність серед дівчат.

Суспільно актуальними є такі явища як бродяжництво і жебрацтво. У 2001 році 2,2 тис. підлітків, які бродяжили або жебракували, були затримані повторно, майже 3,7 тис. неповнолітніх були взяті на облік органами внутрішніх справ. Переважна кількість підлітків-бродяг виявляється у південно-східних та південних регіонах України.

Проведений аналіз умов розвитку та виховання дітей та підлітків констатує, що більше половини затриманих (53%) за бродяжництво - діти із неблагополучних сімей, близько 5 тис. (40%) - виховувалися у неповних сім'ях, третина - педагогічно занедбані підлітки [1].

Лише у Дніпропетровській області налічується 7700 соціально-неспроможних сімей з 2030-ма дітьми, які підлягають вилученню. У Луганській області кількість малолітніх дітей, що були підкинуті збільшилась у 2001 р. на 42% порівняно із 2000 роком. Основною причиною бездіяльності дітей у Закарпатській області є виїзди батьків у пошуках роботи за межі регіону.

Спосіб життя, загальна соціальна не влаштованість та інші чинники зумовлюють бродяжництво і жебрацтво значної кількості дітей та підлітків циганської національності. Виторг за день у таких прохачів становить у середньому 30-40 гривень.

Поширенню випадків бродяжництва і жебрацтва, правопорушень сприяє незадовільна організація дозвілля і відпочинку неповнолітніх, про що свідчать 4,2 тис. затриманих у 2001 році підлітків під час канікул.

Сучасний стан наркотизації неповнолітніх в Україні характеризується значною кількістю осіб, від зовні благополучних до важковиховуваних.

Викликає тривогу зростання кількості неповнолітніх, які систематично вживають наркотичні речовини. За останнє п'ятиріччя кількість організаційно виявлених таких осіб збільшилась на 69 відсотків.

Loading...

 
 

Цікаве