WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Формування кадрового резерву державної служби - Реферат

Формування кадрового резерву державної служби - Реферат

Формування кадрового резерву державної служби

В умовах побудови демократичної, правової, соціальної держави йде пошук ефективних шляхів кадрового забезпечення органів державної служби. Створення належного резерву кадрів1 для органів державної служби є складовою державної кадрової політики. Метою якої, з одного боку, є більш широке залучення на державну службу авторитетних, ініціативних, компетентних, енергійних, підготовлених, перспективних людей, які володіють новими знаннями у сфері державного управління, високою професійною підготовкою, покликанні захищати права й свободи людини і громадянина та відстоювати інтереси держави, а з іншого - відпрацювання чіткої системи перепідготовки, підвищення професійного рівня, самоосвіти відповідно до професійно-кваліфікаційних характеристик та програм, нинішнього складу працівників органів державної служби. Реалізація цих важливих засад вимагає наукового обґрунтування основних напрямків, принципів, стратегічних прогнозів формування кадрового резерву, розробку рекомендацій і нормативно-правових актів щодо удосконалення законодавства державної служби.

Дослідження кадрового резерву в сучасних умовах має важливе юридичне значення для визначення його місця в системі трудового права, та законодавства державної служби, адже правовідносини, що виникають під час перебування громадян у кадровому резерві передують виникненню трудових правовідносин з державними службовцями. Правове значення кадрового резерву полягає також у тому, що сучасний етап реформування трудових правовідносин вимагає адекватного оновлення механізму формування, становлення і реалізації кадрової політики держави. Ось чому поряд з реформуванням трудового законодавства та законодавства державної служби відбувається реформування всієї системи кадрового добору. Адже у правовому аспекті характерною особливістю кадрового резерву є те, що він спрямований на виникнення та забезпечення існування стабільних трудових правовідносин з державними службовцями, ефективне використання людських ресурсів України на основі всебічного розвитку особи, ефективної реалізації її здібностей та особистих інтересів у трудовій діяльності. Саме тому кадровий резерв має велике значення для становлення трудових правовідносин з державними службовцями.

Резерв управлінських кадрів - це величезна кількість керівників та спеціалістів, інженерно-технічних працівників, які позитивно зарекомендували себе на практичній роботі та проявили такі ділові та організаторські здібності, які дають підставу довірити їм управлінські посади. Перебуваючи у кадровому резерві, сучасний фахівець має набути інтегрованої міждисциплінарної підготовки, широкого професійного кругозору і багато практичного досвіду.

В різних сферах державного управління в результаті цілеспрямованого і науково обґрунтованого процесу добору працівників формується (або повинен формуватися) конкретний кадровий резерв, тобто група осіб, які здатні працювати на керівних посадах або на посадах більш високого рівня управління, ніж вони працюють. Таку групу осіб в науковій літературі і на практиці називають по-різному: висуванці, резерв на висунення, кандидати на керівні посади, резерв керівників, кадровий резерв тощо. Але незалежно від назви, а у законодавстві про державну службу це - кадровий резерв, створення такої групи переслідує одну головну мету: мати підготовлених відповідним чином, людей для заміщення, по мірі необхідності, керівних посад на всіх рівнях управління.

Таким чином, можна сказати, що кадровий резерв - це відібрана за встановленими критеріями із загального числа працівників відповідних органів група осіб, яких спеціально підготовляють (навчають) для заміщення визначених управлінських посад. Так, відповідно до ст.28 Закону України "Про державну службу", кадровий резерв для державної служби створюється для заміщення вакантних посад державних службовців, а також для просування їх по службі.

Положення про формування кадрового резерву для державної служби [5]2, який є основним нормативно-правовим актом, що регулює порядок зарахування та перебування працівників у кадровому резерві органів державної служби, передбачає у п.3, що "до кадрового резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов'язків, проявляють ініціативу, мають організаторські здібності і необхідний досвід роботи".

Перш за все спробуємо з'ясувати мету, яку переслідує законодавець, щодо створення кадрового резерву на державній службі як умову виникнення трудових правовідносин:

- по-перше, формування кадрового резерву керівників та робота, яка проводиться з ними, дозволяє завчасно врахувати ті вимоги, які висуваються до керівників, що займають управлінські посади, сучасною державною службою України;

- по-друге, наявність кадрового резерву упорядковує, робить більш планомірною та оперативною роботу по добору та розстановці кадрів на державній службі;

- по-третє, принципи законності, демократичності, об'єктивності, гласності, колегіальності, відкритості і рівного доступу до державної служби, професіоналізму і компетентності при створенні кадрового резерву, сприяють подальшому укріпленню і розвитку демократичних засад вступу на державну службу;

- по-четверте, наявність кадрового резерву зводить до мінімуму можливі випадки суб'єктивізму, випадковості тощо, при доборі і розстановці керівних кадрів державної служби.

Окрім того, формування кадрового резерву повинне забезпечити добір працівників, які здатні запроваджувати демократичні цінності правової держави та громадянського суспільства, неухильно відстоювати права людини і громадянина; мають професійні навички, що грунтуються на сучасних спеціальних знаннях і аналітичних здібностях для прийняття та успішної реалізації управлінських рішень.

Думається, що вказаного цілком досить для того, щоб вважати створення кадрового резерву у кожному органі державної служби справою дійсно необхідною та досить актуальною. Сучасний етап реорганізації державної служби свідчить про те, що зарахування до кадрового резерву працівників відповідає їх законним інтересам, адже будує підвалини їх службового росту кар'єри.

Аналіз наукової літератури з державної служби [6,8; 7,76] дає підстави вважати, що ідея створення кадрового резерву зародилась через складність добору кадрів саме на керівні, управлінські посади. Причина тому цілком зрозуміла, а на сучасному етапі реформування державної служби й архіважлива: до управління людьми можна допускати лише тих, хто оволодів основами всіх знань, відзначається чеснотами, здібностями, має схильність до керівництва, комунікабельний та є професіоналом своєї справи

Та всі ці, й багато інших здібностей працівника, звичайно, необхідно, відповідним чином, оцінити завчасно, підкреслюємо: заздалегідь підготувати його до зайняття відповідальної державної посади. Процес створення кадрового резерву проходить у три стадії: пошук і оцінка кандидатів, визначення строків, методів та форм їх навчання і безпосередня підготовка до роботи [8,346].

Сьогодні цілком зрозуміло, що від успішного і вдалого та належним чином спланованого добору працівників на управлінські посади, залежить не лише організація роботи органів державної служби, а й розбудова незалежної держави в цілому. Так, відповідно до п.5 Положення про формування кадрового резерву, виникнення правовідносин кадрового резерву здійснюється на підставі наказу чи розпорядження керівника державного органу за погодженням з іншими органами, якщо для призначення на посади, на які формується кадровий резерв, передбачається погодження кандидатур з цими органами. Умовами, які передують виникненню цих правовідносин виступають належним чином оформлені пропозиції керівників відповідних органів щодо резерву на посади, призначення на які здійснюється органами вищого рівня, розглядаються спеціальними комісіями, утвореними при цих органах. Очолює комісію керівник органу або його перший заступник. Склад комісії затверджується рішенням відповідного органу.

Необхідно відзначити, що велике значення для виникнення кадрового резерву мають джерела його формування. Такими можуть бути, по суті справи, всі працівники органу державної служби, які відповідають тим вимогам, що висуваються для заміщення тієї чи іншої вакантної посади. Відповідно до п.2 Положення, кадровий резерв формується із: керівників та спеціалістів підприємств, установ, організацій; працівників органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування; державних службовців, які підвищили кваліфікацію, пройшли стажування або за результатами атестації рекомендовані для роботи на більш високих посадах; випускників вищих навчальних закладів; осіб, рекомендованих конкурсними комісіями для зарахування до кадрового резерву. Слід відзначити, що склад та структура кадрового резерву того чи іншого органу державної служби визначається, виходячи перш за все, із комплектування, кількості працівників, які зайняті на роботі у тому чи іншому органі державної служби.

При цьому, звичайно, особлива увага звертається на ті обставини, що у кожному органі державної служби є свої, ті чи інші, особливості, які створюють вплив на формування кадрового складу органу, приміром: ступінь плинності кадрів, перспективи поповнення, зміна штатного розпису тощо, які й впливають на конкретизацію та індивідуалізацію структури та якісний склад кадрового резерву того чи іншого органу державної служби. Наприклад, так виглядає структура кадрового резерву Хмельницької обласної державної адміністрації. До нього входять посади: начальника, заступників начальника, спеціалістів, консультантів та інших працівників, приміром, відділу звернення громадян; юридичного відділу; відділу інформації; відділу кадрів; відділу методичного забезпечення, економічного відділу тощо [9].

Loading...

 
 

Цікаве