WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Тлумачення норм права - Реферат

Тлумачення норм права - Реферат

рішеннях Верховного Суду України по конкретним справам. Казуальне тлумачення може бути судовим і адміністративним.
Серед офіційного нормативного тлумачення слід виділити автентичне тлумачення. Це таке роз'яснення нормативно-правових актів, яке дає офіційно той державний орган, який приймав нормативно-правовий акт.
В практичному житті можна зустріти делеговане тлумачення. У цьому випадку норми права роз'яснюються тим органом, який держава уповноважила давати обов'язкове тлумачення.
Неофіційне тлумачення - це таке роз'яснення норм право, яке дається неофіційними суб'єктами, воно немає загальнообов'язкового характеру для суб'єктів суспільних відносин, так як не забезпечується державним примусом.
Вона може виражатись в усній або письмовій формі. Його суб'єктами можуть бути громадяни, вчені-юристи, практичні працівники, наукові і громадські організації. Особливою різновидністю неофіційного тлумачення є доктринальне тлумачення. Суб'єктами його є наукові і практичні працівники, опирається воно на наукові теорії і виражається в монографіях, науково-практичних коментарях, статтях.
Серед неофіційного тлумачення виділяють професійне тлумачення юристів практиків і буденне тлумачення, яке дається любою особою без юридично освіти.
Офіційне і неофіційнетлумачення можна класифікувати залежно від об'єкту (способів) роз'яснення правових норм: буквальне, розширене і обмеження.
Буквальне тлумачення відбувається тоді, коли текст правової норми роз'яснюється без будь-яких уточнень її змісту, оскільки вона точно виражає волю законодавця і не виникає ніяких розбіжностей в розумінні її змісту.
Розширене тлумачення відбувається тоді, коли норми права потрібно тлумачити трохи ширше буквального тексту. Це означає, що норма права викладена дуже лаконічно і необхідні додаткові засоби, щоб правильно зрозуміти її зміст.
Обмежене тлумачення відбувається тоді, коли зміст норми права необхідно тлумачити трохи вужче тексту відповідної статті нормативно-правового акту.
При офіційному і неофіційному тлумаченні норм права можуть використовуватись різні способи тлумачення. До них можна віднести: граматичний, логічний, систематичний, історичний, функціональний, телеологічний (цільовий).
І. Граматичний або мовний спосіб тлумачення. Іноді це тлумачення називають "словесне", "фізіологічне", "текстуальне". Всі ці терміни хоч і близькі, але по своєму об'єму різні. Наприклад, термін "філологічне" дуже широкий по своєму об'єму, а термін "текстуальне" означає скоріше об'єкт, а не спосіб тлумачення. Спеціалісти, які вивчали проблеми тлумачення норм права, сформулювали деякі загальні правила граматичного тлумачення. До них можна віднести такі правила.
1. Словом і виразом закону слід надавати те значення, яке вони мають в літературній мові, якщо немає підстав для іншої їх інтерпретації. В міжнародному праві це правило називається "золоте правило тлумачення".
2. Значення терміну, встановленого законодавством для однієї галузі і права, не можна розповсюджувати на інші галузі.
3. Не можна без достатніх підстав різним термінам надавати одне й те ж значення.
4. Недопустимо таке тлумачення значення норми права, при якому її окремі слова і вирази оцінювались би як зайві.
5. Словам і виразам закону слід надавати те значення, в якому вони вживаються в період видання закону.
ІІ. Логічний спосіб тлумачення. Цей спосіб тлумачення полягає в тому, що інтерпретатор використовує різні логічні прийоми, закони формальної логіки й інших логік на базі самої норми, не торкаючись інших засобів тлумачення. Серед них виділяють:
1. Логічні перетворення.
2. Виведення норм із норм.
3. Висновки "a fortiori".
4. Висновки із понять.
5. Висновки по аналогії.
6. Висновки із протилежного.
7. Доведення до абсурду.
ІІІ. Систематичний спосіб тлумачення норм права. Цей спосіб тлумачення досить складний і в той же час самостійний. Він обумовлений самою системою права і законодавства, оскільки вони регулюють суспільні відносини не ізольовано, а в певній взаємодії і взаємозв'язку, тобто в певній системі. Систематичне тлумачення повинно враховувати принципи права, принципи правової держави і громадянського суспільства.
IV. Історичний спосіб тлумачення. При допомозі цього способу необхідно встановити зміст норми права, виходячи із соціально-економічних і політичних умов прийняття нормативно-правових актів. Цей спосіб тлумачення повинен використовуватися інтерпретатором поряд із іншими способами тлумачення, оскільки застосувати потрібно нормативно-правові акти, а не історичні умови їх прийняття.
V. Функціональний спосіб тлумачення норм права. Цей спосіб тлумачення правових норм полягає у врахуванні факторів і умов, в яких реалізується, функціонує чи діє норма права, з'ясовується вплив факторів на зміст норми. Іноді ці фактори можуть співпадати із історичними факторами.
Найбільш складним процесом тлумачення є інтерпретація оціночних термінів і виразів.
В процесі функціонування норм права велике значення відіграє право, свідомість і мораль суспільства, оскільки вони тісно взаємодіють. Вони суттєво впивають на процес застосування норм права, а також на процес тлумачення. При застосуванні функціонального способу тлумачення правових норм потрібно враховувати й інші фактори.
В процесі тлумачення правових норм можуть враховуватись логіко-семантичні форми результату тлумачення; критерії істинності і правильності результатів тлумачення; об'єм тлумачення; обов'язковість тлумачення та інші питання.
Використана література:
1. Копейчеков. ""Основи теорії держави і права", 1996.
2. В.О. Котюк. "Теорія права", 1996.
Loading...

 
 

Цікаве