WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Охорона земель як еколого-правовий імператив земельного законодавства - Реферат

Охорона земель як еколого-правовий імператив земельного законодавства - Реферат

З цієї точки зору безперечно потребує доопрацювання і ст.ст. 163-164 ЗК України. Стаття 162 ЗК України сформулювала мету охорони земель, а ст. 163 ЗК України - основні завдання охорони земель. Завданнями охорони земель є напрями правового впливу на поведінку учасників земельних відносин, які спрямовані на досягнення мети державної політики охорони земель (визначеної у ст.162 ЗК України). Завдання охорони земель є складовою частиною завдань земельного законодавства, визначених у ст. 4 ЗК України.

Державна політика охорони і раціонального використання земель визначається системою правових, організаційних, економічних та інших заходів, що мають природоохоронний, ресурсозберігаючий та відтворювальний характер.

Відповідно до Основних напрямів державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки12 в Україні проводиться інвентаризація земель, закріплених за населеними пунктами, промисловими підприємствами, установами та організаціями транспорту зв'язку, оборони, лісового фонду, інших земель та виявляються площі, що використовуються нераціонально або за нецільовим призначенням. Створюється державна системауправління якістю земельних ресурсів і визначається її місце в органах дфжавного управління, а також визначаються принципи розмежування обов'язків держави, землевласників та землекористувачів щодо охорони земельних ресурсів.

Нагальним завданням є проведення оптимізації структури угідь та формування високопродуктивних, екологічно стійких агроландшафтів, для чого розорюваність орних земель має бути знижена до 50 відсотків, питома вага лук, сіножатей і пасовищ збільшується до 17-20 відсотків, лісистість - до 20 відсотків, площі земель природоохоронного фонду доводяться до рівня середньосвітового (5 відсотків).

Важливим напрямом визначається впровадження ґрунтозахисних систем землеробства з контурно-меліоративною організацією території, з розширенням площ безполицевого обробітку грунту, щілюванням ріллі, смуговим розміщенням посівів і парів, першочерговим залуженням та консервацією дуже еродованих та схилових земель; розроблення проекту землеустрою з контурно-меліоративною організацією територій, відповідно до яких здійснюються обсяги робіт щодо створення захисних лісових насаджень, будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд та забезпечення необхідної їх експлуатації.

Рекультивація порушених земель, площаяких становить понад 190 тис. гектарів, відновлення їх ґрунтового покриву і повернення у сферу народного господарства є однією з найважливіших проблем. Рекультивація земель здійснюватиметься на ландшафтно-екологічних принципах, що передбачають оптимальне співвідношення різних напрямів відновлення порушених територій, створення високопродуктивних ценозів, підвищення і відтворення родючості рекультивованих ґрунтів і запобігання негативному впливу техногенних утворень на довкілля.

Важливим напрямом охорони земельних ресурсів є поліпшення екологічного стану зрошуваних земель, на яких спостерігається підтоплення, вторинне засолення, водна ерозія, руйнування природної структури ґрунтів тощо. При цьому зусилля зосереджується на раціоналізації та реконструкції діючих зрошувальних систем для створення на них таких технологій водокористування, які б враховували рівень фізіологічних потреб сільськогосподарських культур та зміну мікроклімату зрошуваних ділянок, забезпечення відповідних урожаїв без деградації земель.

Обґрунтування напрямів охорони та раціонального використання земельних ресурсів та впровадження господарсько-технологічних заходів для відтворення їх екологічної функції забезпечуватимуться:

У встановленням рівнів забрудненості ґрунтів викидами промисловості та агрохімікатами, розробкою грунтово-екологічної типології земель, нормативів кризового стану і параметрів екологічної стійкості ландшафтів та районуванням території України за їх показниками;

У опрацюванням моделей ґрунтозахисного та меліоративного землекористування в конкретних природно-кліматичних умовах, проведенням відповідних проектно-пошукових робіт з урахуванням форм землекористування;

^створенням системи спостережень за станом земельних ресурсів та прогнозуванням соціально-екологічних наслідків його зміни тощо.

Окрім того, охорона і відтворення земельних ресурсів, формування екологічно стійких регіонів для вирощування екологічно чистої продукції визнані пріоритетним напрямом наукових досліджень та технічних розроблень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України "Про реалізацію пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки".13

Реалізація державної політики у галузі охорони земель здійснюється шляхом запровадження державних, регіональних чи місцевих програм охорони земель, які мають розроблятись відповідно до вимог ст.ст.177, 178 ЗК України та Положення про порядок розроблення екологічних програм, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. №1091.14

Визначення основних напрямів державної політики у галузі охорони земель дозволяє виокремити основні функції охорони земель: регулююча, яка полягає у встановленні низки загальнообов'язкових правил щодо дбайливого, ощадливого, раціонального, ефективного використання земель; стимулююча, яка полягає у запровадженні економічних стимулів здійснення землеохоронних заходів для власників та користувачів земельних ділянок; контрольна, яка спрямована на здійснення уповноваженими органами влади контрольно-охоронних функцій у галузі використання та відтворення земель; превентивна, що полягає у попередженні негативного впливу на якісні характеристики земель та запобіганні необгрунтованому зменшенні кількісного складу відповідних категорій земель; каральна, яка знаходить свій вияв через дієвий вплив охоронювальних механізмів юридичної відповідальності на поведінку осіб-правопорушників земельного законодавства.

Економічне підґрунтя правової охорони земель становить здійснення землеохоронних заходів власниками та землекористувачами за власний рахунок, а у випадку заподіяння шкоди іншими особами-зарахунокзаподіювачів шкоди. Економічні підвалини охорони земель закладені у Главі 35 ЗК України. Важливі заходи щодо охорони земель фінансуються із державного бюджету та спеціальних фондів, що вимагає значної акумуляції коштів та ресурсів. Так, відповідно до Переліку природоохоронних заходів, фінансування яких здійснюється з державного бюджету15 за розділом "Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека" за напрямком Охорона і раціональне використання земель (КФК 200200), здійснюється фінансування захисту земель від ерозії та інших видів їх деградації; створення та підтримання у належному технічному стані водоскидних споруд і протиерозійних ставків-мулонакопичувачів, земляних протиерозійних гідротехнічних споруд (вали, вали-канави, вали-тераси, вали-дороги); рекультивація порушень земель. За рахунок коштів відповідних бюджетів здійснюються загальнодержавні та місцеві програми охорони земель. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" Кабінет Міністрів України встановлює порядок утворення та використання фонду охорони навколишнього природного середовища та затверджує перелік природоохоронних заходів. Постановою від 17вересня 1996р.№ 1147Кабінет Міністрів затвердив Перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів.16 Серед природоохоронних заходів до заходів у галузі охорони і раціонального використання земель віднесено: впровадження ґрунтозахисної системи землеробства з контурно-меліоративною організацією території; будівництво протиерозійних, гідротехнічних, протикарстових, берегозакріплювальних, протизсувних, протиобвальних, протилавинних і протиселевих споруд, атакож проведення заходів з захисту від підтоплення і затоплення, направлених на запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів, усунення або зниження до допустимого рівня їх негативного впливу на території і об'єкти; проведення заходів щодо хімічної меліорації Грунтів; проведення агролісотехнічних заходів на ярах, балках та інших ерозійно небезпечних землях; рекультивація порушених земель та використання родючого шару грунту під час проведення робіт, пов'язаних із порушенням земель; засипка і виположування ярів, балок з одночасним їх дренуванням; заходи, пов'язані зі створенням захисних лісових насаджень на еродованих землях, вздовж водних об'єктів (в тому числі водойм, магістральних каналів тощо) та полезахисних смуг; терасування крутих схилів; консервація деградованих і забруднених земель; поліпшення малопродуктивних земельних угідь; розроблення технології, обладнання для знезараження, очищення землі, забрудненої пестицидами і агрохімікатами.

Loading...

 
 

Цікаве