WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Визначення об'єкта військового майнового правопорушення - Реферат

Визначення об'єкта військового майнового правопорушення - Реферат

Родовим об'єктом військового майнового правопорушення є конкретні суспільні відносини, проти яких воно спрямоване, тобто відносини щодо порядку користування військовим майном. Порядок користування військовим майном визначений військовим законодавством, зокрема Законом України "Про правовий режим військового майна"10, Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах"11, Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (п.п. 35, 43, 55, 79)12, Положенням про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил у мирний час13, Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України14, Керівництвом з обліку озброєння у Збройних Силах СРСР15) та іншими нормативними актами окремих військових формувань України.

У визначенні безпосереднього об'єкта військового майнового правопорушення в юридичній літературі немає єдності. Ним визнаються "предмети обмундирування, спорядження"16, "військове майно та обов'язок військовослужбовця дбайливо до нього ставитися"17. Безпосередній об'єкт "чіткіше виражає конкретні відносини, що охороняються законом"18, хоча і співпадає із родовим об'єктом військового майнового правопорушення співпадають.

Заподіяння шкоди об'єкту правопорушення проходить лише шляхом впливу на предмети зовнішнього світу, зокрема на матеріальний вираз суспільних відносин у військових формуваннях - військове майно, під яким у юридичній літературі розуміють частину державного майна, яке перебуває в постійному чи тимчасовому розпорядженні військового відомства: всі види зброї, бойової та іншої техніки, боєприпаси, пальне, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, просвітницьке, медичне, ветеринарне майно, транспортні та інші матеріальні засоби19. На законодавчому рівні також визначено поняття та види військового майна та зазначено, що воно є державним майном, яке закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями: будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо20. Державне майно набуває статусу військового з моменту його надходження у військову частину і закріплюється за нею на праві оперативного управління.

Під військовим майном у юридичній літературі розуміють частину державного майна, яке перебуває в постійному чи тимчасовому розпорядженні військового відомства. Військова частина може самостійно розпоряджатися лише доходами, отриманими від власної господарської діяльності і майна, яке придбане за рахунок цих доходів21.

Однак, у проекті Цивільного кодексу України відсутні правові норми, які регламентують інститут "оперативного управління майном". Представники науки цивільного права, зокрема Є.О.Харитонов та Н.О.Саніахметова вважають, що "право оперативного управління" можна замінити такою категорією як "право власності юридичної особи"22. Під правом власності юридичної особи, зокрема установи, якою є за своїм правовим становищем військова частина, слід розуміти юридично забезпечену можливість володіти і користуватися державним майном, яке передане військовій частині для досягнення визначеної засновником (державою) мети за рахунок цього майна. Управління військовим майном здійснюється від імені держави в межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Однак, на практиці часто виникають питання щодо визначення виду військового майна, оскільки перелік його видів дещо розширений, окреме військове майно можна віднести до кількох його видів, що утруднює як визначення об'єкта заподіяння шкоди, так і встановлення виду матеріальної відповідальності. Так, до бойової та іншої техніки відноситься: авіаційна техніка, авіаційно-технічне майно, автомобільна техніка, тягачі, трактори, бронетанкова техніка. Технічне майно включає в себе засоби зв'язку та авіаційно-технічне майно. Інженерне майно складається з інженерного озброєння, фортифікаційних споруд, маскувальних засобів, шанцевого інструментарію, табельних засобів, запасних частин та інженерної техніки.

Видається, що перелік видів військового майна дещо штучно розширений, оскільки окреме військове майно можна віднести до кількох його видів, що утруднює як визначення об'єкта заподіяння шкоди, так і встановлення виду матеріальної відповідальності. Так, до військової техніки можна віднести зброю, бойові і небойові машини, прилади, апарати, пристрої та інші технічні засоби, які використовуються Збройними Силами та іншими військовими формуваннями для забезпечення їх бойової та повсякденної діяльності. У свою чергу, зазначена техніка поділяється на озброєння та його носії, технічні засоби управління військами, технічні засоби забезпечення бойових дій, технічні засоби навчання, обладнання науково-дослідних та випробувальних закладів23.

Військовослужбовці можуть або користуватися, або розпоряджатися окремими видами військового майна. Причому, право розпорядження військовим майном надається лише певній категорії військовослужбовців:

У командиру військової частини (з'єднання) (матеріальні засоби і кошти);

/ заступнику командира військової частини (підзвітні суми та аванси для розвитку матеріально-навчальної бази бойової підготовки);

/ заступнику командира військової частини (з'єднання) з виховної роботи (культурно-просвітнє майно);

/ заступнику командира військової частини (з'єднання) з тилу

/ заступнику командира з інженерно-авіаційної служби військової частини;

/ начальнику служби ракетно-артилерійського озброєння військової частини;

/ начальнику інженерної служби військової частини;

/ начальнику служби радіаційного, хімічного і біологічного захисту військової частини;

/ начальнику служби зв 'язку військової частини;

/ начальнику бронетанкової служби військової частини;

/ начальнику автомобільної служби військової частини;

/ начальнику метеорологічної служби військової частини;

/ начальнику медичної служби військової частини;

/ старшому ветеринарному лікарю (ветеринарний лікар, ветеринарний фельдшер) військової частини;

/ начальнику фінансової служби військової частини;

/ начальнику служби (підрозділу) охорони праці військової частини;

/ начальнику адміністративно-господарчої частини військовоїчастини, штабу, з'єднання;

/ начальнику квартирно-експлуатаційної служби військової частини;

/ іншим посадовим особам військовоїчастини (з'єднання в межах своїх функціональних обов'язків).

Вказані вище військові посадові особи у межах наданих їм повноважень наділені правом користування військовим майном.

Військове майно передається також у відання військовослужбовцям, посадовими обов'язками яких є організація і ведення військового господарства, зокрема: заступнику командира частини з тилу та підпорядкованої йому служби (паливних та мастильних матеріалів, продовольчої, речової, автомобільної та бронетанкової, інженерної та медичної служби і т. д.); посадовим особам батальйону (командир батальйону, його заступники).

Військовослужбовцям строкової служби, військовослужбовцям, які проходять військову службу за контрактом, курсантам (слухачам) військових навчальних закладів видається у користування речове майно поточного забезпечення, речове майно фонду зборів, речове майно особистого користування та інвентарне майно. Речове майно особистого користування та інвентарне майно є державною власністю та знаходиться у військовій частині. Речове майно особистого користування видається або у власність або в користування (військовослужбовцям строкової служби - обмундирування, взуття та спорядження). Інвентарне майно видається тільки у тимчасове користування (теплі і постільні речі, спорядження, табірні та спеціальні намети, спеціальний ільотно-технічний одяг, санітарно-господарське, спортивне майно). Отже, предмети військового майна можуть перебувати лише або у користуванні, або у розпорядженні військовослужбовців.

Тому, з огляду на все вищевикладене, ми вважаємо, що об'єктом військового майнового правопорушення слід вважати військові суспільні відносини, яким у результаті невиконання чи неналежного виконання обов'язків військової служби заподіяна пряма (дійсна) шкода державі.

Використана література

1. Ашитов 3. О. Новое в вопросе о воинских имущественных преступлениях //Труды института философии и права Академии наук Казахской ССР. -Алма-Ата, 1963. - Т. 7. - С.224-227.

2. Войсковое и корабельное хозяйство: Справочник / Под ред. И.М.Голушко. -М.: Воениздат, 1987. - 293 с.

3. Донцов С. Е., Глянцев В.В. Возмещение вреда по советскому законодательству. - М.: Юридическая литература, 1990. - 271 с.

4. Кривуля О. М., Куц В. М. Чи можуть суспільні відносини бути об'єктом злочину //Вісник Університету внутрішніх справ. Bun2. -Харків, 1997. - С 70-75.

5. Право собственности в Украине /Подред. Я.Н. Шевченко. - К.: Блиц-информ, 1996. - 320 с.

6. Солнцев К. И. Уголовное право. Особенная часть. Воинские преступления. - М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1938. - 137 с.

7. Спиридонов Л. И. Теория государства и права: Учебник. -М.: Юридическая литература, 1995. - 392 с.

8. Сыроватская Л. А. Ответственность по советскому трудовому праву. - М.: Юридическая литература, 1974. - 184 с.

9. Чхиквадзе В. М. Советское военно-уголовное право. - М., 1948. - 132 с.

Loading...

 
 

Цікаве