WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблема втілення принципу соціальної справедливості в систему суспільних відносин (соціально-філософський аспект) - Реферат

Проблема втілення принципу соціальної справедливості в систему суспільних відносин (соціально-філософський аспект) - Реферат

Поняття соціальної справедливості оцінює суспільне буття з точки зору його збереження або зміни в залежності від конкретно-історичних умов свого часу і співвідношення інтересів різних соціальних груп. Тут слід мати на увазі, що категорія соціальної справедливості "... фіксує в узагальненому вигляді принцип взаємовідносин особи і суспільства, класів, соціальних груп, ґрунтовно характеризує людську діяльність. Вона потребує відповідності між практичною діяльністю окремих індивідів та соціальних груп і їх становищем у суспільстві, між правами і обов'язками, працею і винагородою, заслугами людей і їх суспільним визнанням. Будь-яка невідповідність у цих співвідношеннях розглядається в суспільстві як несправедливість. Соціальна справедливість - це не лише правильний розподіл між людьми продуктів виробництва і різноманітних благ, а й можливість у рівній мірі користуватися соціальними та політичними правами... В понятті соціальної справедливості розкривається уявлення індивіда чи соціальної групи, класу про суспільні порядки, які відповідають їх інтересам чи протилежні їм"3

Слід визначити, що дія соціальної справедливості є глибоко історичною, яка постійно інтегрується різними авторами в залежності від особливостей кожної епохи і умов життєдіяльності суспільства. З цього приводу Л.В.Кравченко стверджує: "Не було, нема і, мабуть, ніколи не буде справедливості вічної, придатної для всіх часів і народів. У самій ідеї справедливості, як і в інших соціальних ідеях, в тому чи іншому поєднанні виступають минуле і непроминальне, змінне і усталене"4.3 точки зору B.C. Нерсесянца, соціальна справедливість грунтується на правовому принципі, який відповідає умовам конкретно-історичної епохи, об'єктивно відображає інтереси і сприяє діяльності передусім прогресивного класу, тобто культурно-історичного суб'єкту, здатного консолідувати більшу частину населення країни. Згідно з твердженням В.С.Нерсесянца, "... справедливість - це самосвідомість, самовираження і самооцінка права і тому разом з тим, правова оцінка всього іншого, неправового" . Далі він продовжує: "Якого-небудь іншого принципу, крім правового, справедливість не має. Заперечення правового характеру і сенсу справедливості неминуче веде до того, що за справедливість починають видавати яке-небудь неправове начало.. "5

У чому ж полягає сутнісний зміст соціальної справедливості? Яка соціальна сила виступає її матеріальним носієм, яка політична партія здатна захищати і реалізувати інтереси цієї сили в сучасній Україні?

З точки зору діалектичного погляду на світ і відповідного методу, шлях втілення в дійсність принципу соціальної справедливості в наш час ґрунтується на таких ознаках: 1) перехід до інформаційного суспільства, тобто першої стадії антропогенної цивілізації, де основною формою власності і вищою цінністю буде інтелектуальна власність: власність на знання та інформацію, без якої неможливий розвиток інших форм власності, основних сфер суспільної життєдіяльності і суспільства в цілому; 2) наявність в соціальній структурі суспільства двох діалектично взаємодіючих культурно-історичних суб'єктів як джерела саморозвитку держави; 3) домінуюча роль в політичній, економічній, правовій та інших сферах суспільного життя найбільш динамічного культурно-історичного суб'єкта; 4) створення багатоукладної економіки і регульованого ринку при провідній ролі державного сектору, тобто планово-товарної економіки; 5) створення ефективно діючого на правовій основі механізму відносної гармонізації особистих, приватних, колективних, групових, класових, регіональних, етнічних, національних, державних та міждержавних інтересів; 6) втілення в систему суспільних відносин принципу "від кожного - за здібностями, кожному - за працею", який, до речі, так і не був реалізований в умовах адміністративно-командної системи; 7) сильний соціальний захист тих прошарків населення, які з тих чи інших причин не можуть працювати; 8) демократичні форми організації суспільних відносин у всіх основних сферах життєдіяльності відповідно до критеріїв громадянського суспільства; 9) виховання соціально-активної особистості, характерними рисами якої є співвідношення свободи і відповідальності, гуманістичне ставлення до людей, любов до своєї Батьківщини, повага до інших народів, прагнення до творчої діяльності тощо; 10) високий рівень розвитку в державі науки, культури (особливо правової і моральної) та ефективне використання досягнень духовного та матеріального виробництва у вирішенні соціальних проблем.

Тут треба додати, що саме ідея соціальної справедливості орієнтована в першу чергу на подолання суперечностей між практичною роллю суб'єктів на різних рівнях їх діяльності та їх соціальним становищем. Вона покликана консолідувати значну частину населення країни з метою вирішення кардинальних проблем у всіх сферах соціального розвитку і створення сприятливих умов для покращання життєдіяльності суспільства. Політичним діячам необхідно зрозуміти і завжди пам'ятати, що віра значної частини населення в справедливість є головним каталізатором подолання соціальних проблем і конфліктних ситуацій. З історії людства відомо, що із втратою цієї віри може наступити розповсюдження морального нігілізму, а це дуже небезпечно для держави.

У зв 'язку з цим слід відзначити, що процес переходу України до нових суспільних відносин відбувається у дуже складних і суперечливих формах. Метою цього процесу на нашу думку утворення в перспективі реального громадянського суспільства, без якого неможливе втілення в систему суспільних відносин соціальної справедливості як універсального принцип соціальної організації держави на гуманістичних засадах. Що ж таке громадянське суспільств і як його розуміти? В сучасній інтерпретації, громадянське суспільство - це "... суспільство розвинутими економічними, культурними, правовими і політичними відносинами між його членами, незалежне від держави, але взаємодіюче з нею, суспільство громадян високої соціального, економічного, політичного, культурного і морального статусу, що утворює державою розвинуті правові відносини"6. Заслуговує на увагу визначення громадянської суспільств а, дане В.С.Нерсесянцем. "Громадянське суспільство, - пише він, - сфера реалізації особливих, приватних цілей та інтересів окремої особистості. З точки зору розвитку понятті права - це необхідний етап, оскільки тут демонструється взаємозв'язок і взаємодія особливой та загального"7. У зв'язку з цим схожу точку зору виказує А.Г.Спіркін: "Громадянське суспільство - єдність різних осіб, яка живе в системі правової держави, де діє принцип захист прав людини. В дійсно громадянському суспільстві у кожної людини є самоціль і вища цінність"8 Виходячи з того, що громадянське суспільство є реальністю в демократичних державах світ} необхідно визначити перспективи і можливості побудови такого суспільства в Україні.

Історичний досвід демократичних країн із розвиненою ринковою економікою свідчить що цю ідею може в тій чи іншій мірі реалізувати основна рушійна сила прогресивноп розвитку в соціальній структурі суспільства, під якою слід розуміти культурно-історичний суб'єкт. На нашу думку, культурно-історичний суб'єкт - це продукт соціальної структур суспільства, який досяг зрілого стану, усвідомив свої корінні інтереси як клас для себе водночас своєю діяльністю утворює сприятливі умови для реалізації як власних інтересів так і об'єктивно-національних інтересів своєї країни. Цей клас має здатність своєчасно виявляти і з найменшими витратами вирішувати суперечності в основних сфера життєдіяльності суспільства.9 Тут слід мати на увазі, що змістовною стороною історичної процесу є виробництво і відтворення культурно-історичного суб'єкта ним самим. Якщо тій чи іншій країні вичерпуються можливості самовідтворення культурно-історичної суб'єкта, то відбувається його деградація і виникає проблема історичного вибору. Таю ситуацію можна назвати переломним моментом в історії країни. Саме в такій ситуації відбувається витіснення попереднього суб'єкта, що здає свої позиції, новим культурно історичним суб'єктом. Цей процес часто проходить для країни дуже складно непередбачено, з важкими для неї наслідками і в остаточному підсумку здійснюється шляхом кардинальної зміни форм спільності і повалення старих структур. В такій ситуації виникає проблема вибору якісно нової моделі суспільного розвитку даної країни. Якщо тій чи іншій країні сформувався новий культурно-історичний суб'єкт, наприклад, буржуазія то він здатний із більшими або меншими витратами забезпечити подальший розвиток суспільства в цілому на якісно новому рівні

Loading...

 
 

Цікаве