WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правові засади формування і функціонування третейських судів в Україні - Реферат

Правові засади формування і функціонування третейських судів в Україні - Реферат

Правові засади формування і функціонування третейських судів в Україні

Цивільний кодекс України поряд з судом та арбітражним судом розглядає третейський суд в якості органа, який покликаний здійснювати захист цивільних прав. Отже, третейський розгляд є однією із форм захисту порушених або оспорюваних прав та інтересів громадян, підприємств, установ та організацій.

Сутність третейських судів полягає у тому що вони є громадськими органами цивільної юрисдикції, котрі обираються за спільним погодженням самими сторонами для розв'язання конкретного господарського спору, який виник між ними.

Компетенція третейського суду в сфері господарського обігу визначена ст. 12 ГПК України, відповідно до якої підвідомчої арбітражним судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу) крім спорів про визнання недійними актів, а також спорів, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.

У основу формування та діяльності третейського суду покладено принцип добровільності і довірчості сторін до органу, який вирішує їх спір. Зміст цього принципу не обмежується лише правом сторін передати спір, що виник або може виникнути на вирішення третейського суду. До його змісту також входить право вибору постійно діючого третейського суду та погодження процедури розгляду спору, передбаченого його статутом (регламентом), а також право брати участь у формуванні складу третейського суду.

Зазначені особливості дозволяють відмежувати третейське судочинство у сфері вирішення господарських спорів від системи господарських судів, в яких питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам, порядку порушення і розгляду справ в імперативній формі вирішені в діючому господарсько процесуальному законодавстві. Перевагою третейського розгляду над судовим можна вважати відсутність суворої необхідності дотримуватися процедурних правил. Це в свою чергу надає третейському складу та сторонам широкі можливості для пошуку варіантів досягнення взаємовигідного рішення.

Серед переваг третейського розгляду є його оперативність, яка забезпечується, по-перше, процедурою формування третейського суду, коротшими термінами розгляду справи в третейському суд, по-друге, меншою завантаженістю третейських судів.

Привабливість третейського судочинства полягає також і в тому, що незважаючи на те, що третейський суд не входить до системи судової влади, а є по суті громадським органом цивільної юрисдикції, виконання його рішень гарантується і забезпечується державою.

Процедура формування третейського суду дозволяє включити до його складу поряд з юристами кваліфікованих спеціалістів в різних галузях науки та техніки. Цим досягається максимально ефективне поєднання правових і спеціальних знань, які дозволяють більш об'єктивно та професійно вирішувати господарські спори.

Привабливою для сторін властивістю третейського суду є невеликі порівняно з судовими витрати, пов'язані з розглядом спору.

Суттєвою перевагою третейського розгляду визнається також особливі умови розгляду справ, які забезпечують підтримання між сторонами добрих відносин під час розгляду спорів, що сприяє збереженню між сторонами ділових стосунків в подальшому.

Зазначені переваги третейського способу розгляду господарських спорів спричиняють поступове зростання ролі третейських судів у галузі захисту прав та інтересів суб'єктів господарювання. Ще до недавно практика третейського розгляду обмежувалась функціонуванням двох постійно діючих третейських (арбітражних) судів - Міжнародного комерційного арбітражного суду і Морської арбітражної комісії при ТПП України, які здійснюють розгляд спорів, що виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Поступове реформування економіки та створення ринкової інфраструктури призвели до зростання ролі третейського розгляду господарських спорів і викликали розширення сфери застосування третейського розгляду у сфері внутрішнього господарського обігу, зокрема, у торгівлі. Активізація біржової торгівлі призвела до створення товарних та фондових бірж, структура яких передбачає наявність арбітражної комісії, яка виконує функції постійно діючого третейського суду.

Правовою основою діяльності третейських судів є Положення про третейський суд для вирішення господарських спорів між об'єднаннями, підприємствами, організаціями і установами, затверджене Держарбітражем СРСР 30 грудня 1975 року (Бюллетень нормативных актов Министреств и ведомств СССР. - 1976. - № 6. - С. 3 - 7), Господарський-процесуальний кодекс України, Цивільний кодекс України, Цивільно-процесуальний кодекс України. Деякі норми, що регулюють діяльність третейського суду містіться в Законі України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 року № 1956-ХП. Норми, які врегульовують третейський розгляд спорів, що виникають у зовнішньоекономічній діяльності зібрані в Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Види третейських судів та їх повноваження

На підставі різних критеріїв можливо поділяти третейські суди, які вирішують цивільно-правові спори, на наступні види:

а) національні і міжнародні;

б) третейські суди по спорах між громадянами і по спорах між господарськими організаціями;

в) інституційні (постійно діючі) і ad hoc;

г) загальні і спеціальні.

Національні і міжнародні третейські суди.

Визнання третейського суду національним або міжнародним залежить від того, чи належить йому право розгляду спорів, в яких присутній іноземний елемент (сторони, предмет позову, факти, із яких правовідносини виникли), чи ні.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори із договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном, а також спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спориміжїх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.

На Україні існують два постійно діючих міжнародних третейських суди: Міжнародний комерційний арбітражний суд при ТПП України та Морська арбітражна комісія при ТПП України.

Міжнародний комерційний арбітражний суд є самостійною постійною діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж".

Торгово-промислова палата України затверджує Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду порядок обчислювання арбітражного збору ставки гонорарів арбітрів та інших витрат суду сприяє його діяльності.

До Міжнародного комерційного арбітражного суду можуть за угодою сторін передаватись на вирішення:

- спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також:

- спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.

Зовнішньоекономічні відносини, спори з яких можуть бути передані на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду стосуються, зокрема, відносин купівлі-продажу (поставки) товарів, виконання робіт, надання послуг, обміну товарами та/ чи послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торгового представництва і посередництва, оренди (лізингу), науково-технічного обміну, обміну іншими наслідками творчої діяльності, спорудження промислових та інших об'єктів, ліцензій операцій, інвестицій, кредитно-розрахункових операцій, страхування, спільного підприємництва та інших форм промислової і підприємницької кооперації.

Міжнародний комерційний арбітражний суд приймає до свого розгляду також спори, віднесені до його юрисдикції в силу міжнародних договорів України.

Рішення Міжнародного комерційного арбітражу виконуються сторонами добровільно у встановлені ним строки. Якщо строк виконання в рішенні не зазначено, воно підлягає негайному виконанню. Не виконані в строк рішення виконуються відповідно до законодавства і міжнародних договорів.

Loading...

 
 

Цікаве