WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Регіон як цілісна соціально економічна система - Реферат

Регіон як цілісна соціально економічна система - Реферат

Термін "територіальна система" застосовується для різних просторових соціально-економічних явищ. Його використовують для позначення регіональних утворень, які об'єднують області, адміністративні райони, міста з об'єктами матеріального виробництва, невиробничою сферою, населенням. Під територіальною системою розуміють цілісну сукупність різних видів продуктивних сил і виробничих відносин, що розвиваються в певних пропорціях і взаємозалежності на даній території і покликані задовольняти матеріальні та духовні потреби населення .

Процеси формування в територіальному розрізі зумовлені поєднанням в історичному розвитку різних частин з їх природно-ресурсним потенціалом та соціально-демографічними, етнокультурними особливостями, рівнем і структурою продуктивних сил, їх народногосподарською спеціалізацією, структурою господарства, виробничим, науковим, торгово-комерційним потенціалом, розвитком інфраструктури, новими формами господарювання, цілісністю відтворювальної бази, сукупністю завершеності виробничо-енергетичних циклів, екологічною ситуацією і спектром найбільш актуальних природоохоронних та соціально-економічних проблем. При цьому територія розглядається як система, яка забезпечує просторову спільність підсистем та складових елементів. Вона має функціонувати як складова частина народного господарства країни. З іншого боку - повинна забезпечувати комплексний пропорційно-збалансований розвиток своїх внутрішніх елементів як цілісної взаємопов'язаної системи.

Цілісність територіальної системи проявляється у взаємній обумовленості розвитку її функціональних підсистем та конкретних форм її просторової організації. Конкретні форми просторової організації визначають функціональні відносини між окремими елементами і підсистемами. Взаємообумовленість розвитку функціональних підсистем дозволяє певній території стати цілісним господарським організмом. Випадання або включення в цей єдиний організм нової частини, будь-якого елемента, нового виробництва або групи виробництв, об'єктів інфраструктури, нових форм господарювання можливе лише тоді, коли це розміщення науково обґрунтоване і не суперечить напрямку розвитку даної системи. В протилежному випадку такі зміни можуть призвести до небажаних результатів, внаслідок чого це може вплинути на інші компоненти, які взаємопов'язані, а також на розвиток всієї системи.

В результаті розвитку суспільного поділу праці утворюється регіональна структура як система господарських утворень на окремій території, на якій функціонує певний визначений комплекс галузей виробництва, виробничої і соціальної інфраструктури. В цьому аспекті господарство кожної території, його внутрішні і зовнішні зв'язки, слід розглядати як єдину взаємозв'язану систему, ціле, тобто не одне господарство, галузь господарства, підприємство, а суму всіх господарських відносин, суму всього господарсь-кого обороту, включаючи природну основу виробництва, трудові ресурси, розселення.

Господарська структура регіону як система складається з окремих взаємозв'язаних підсистем та елементів (рисі). Основними структурними підсистемами регіону є виробнича і невиробнича сфера. Кожна з них переставлена галузевим складом, зокрема галузями спеціалізації та функціонально спільними для всіх або частини господарюючих суб'єктів галузями інфраструктури.

Галузі, в свою чергу, складаються з окремих елементів: підприємств, фірм, акціонерних товариств, організацій та установ, тобто певними інституційними одиницями. Резидентні інституційні одиниці представлені резидентними елементами різної форми власності: приватної, колективної і комунальної, які разом складають місцеве господарство, а також загальнодержавної та власності інших держав - господарство централізованого підпорядкування.

Місцеве господарство та господарство централізованого підпорядкування становлять господарство регіону в цілому і є підсистемами за ознакою управління, в системі управління.

Загальні закономірності відтворення, властиві єдиному народногосподарському комплексу країни, в розвитку окремих територій проявляються по різному в залежності від конкретних умов.

Особливості відтворення в них відображаються в специфічних формах прояву економічних законів в ринкових умовах. Останні в свою чергу залежать від багатьох об'єктивних факторів, таких як рівень розвитку продуктивних сил і виробничих відносин, особливості спеціалізації, історико-економічних, соціально-демографічних, екологічних тощо.

Регіон як складова частина країни внаслідок суспільного поділу праці має свою спеціалізацію на випуску певних груп товарів, надання послуг. Нестача іншої продукції, послуг, робіт задовольняється за рахунок інших регіонів країни. Слід зазначити, що економічна самостійність регіону полягає передусім у тому, що вона сприяє задоволенню внутрішніх потреб регіону і забезпеченню його стійкого розвитку без допоміжних пільг. Самостійність регіону визначається мірою їх автономії від різних джерел сировини та різних матеріалів, що знаходяться поза межами регіону. В даному випадку можна говорити про відносну автономію і відносну самостійність регіону.

До найважливіших напрямків взаємодії регіонів у розв'язанні соціально-економічних та інших проблем слід віднести:

■ комплексне використання природних ресурсів, особливо рекреаційних, економіко-географічного положення;

■ планування, розробка програм соціально-економічного розвитку, проектів виробництва, реалізація яких вимагає тісного співробітництва декількох територій;

■ розвиток транспортного господарства міжобласного значення відповідно європейським стандартам, який вимагає об'єднання зусиль відповідних органів зацікавлених територіально-адміністративних утворень;

■ вирішення актуальних питань щодо охорони природного середовища, екологічного захисту довкілля, природоохоронних та соціально-економічних проблем, взаємодія у сфері фінансово-кредитної системи.

Якщо міжрегіональні зв'язки розвиваються на взаємовигідній основі, то вони підсилюють самоздатність регіону. Враховуючи міжрегіональні зв'язки можна говорити лише про відносну автономію і відносну самостійність регіону. В даному випадку регіон як частина макросистеми не може існувати без цілого - країни, і навпаки - без стійких зв'язків між центром і регіонами держава втрачає свою єдність. Економічні зв'язки між ними формуються на принципах єдиного економічного простору, що є найважливішою умовою цілісності країни. Як частина країни регіон бере участь у народногосподарському розподілі праці і є джерелом постачання продукції для народногосподарських потреб.

Кожна система характеризується не тільки наявністю зв'язків і відносин між елементами, але й взаємодію з навколишнім середовищем. Регіон, з точки зору процесів відтворення, є відкритою динамічною системою, яка характеризується розчленованістю і цілісністю. Він тісно пов'язаний з іншими регіонами і функціонує на основі міжрегіональної інтеграції і міжрегіонального обміну в межах єдиного народногосподарського комплексу у вигляді складової частини системи.

Як підсистема, регіон базується на принципах раціонального поєднання галузевого і територіального поділу праці. Формування і розвиток регіону нерозривно пов'язані з процесом розширення прав у визначенні концепції соціально-економічного розвитку, використання всіх його потенціалів на основі раціональних форм господарювання, поглиблення внутрішньо- і міжрегіональних зв'язків. При будь-яких конкретних проявах економічних законів на відповідній території необхідно врахувати її органічний зв'язок, цілісність з єдиним народногосподарським комплексом країни.

Використана література

1. Єпіфанов А.О., Сало IB. Регіональна економіка : Навчальний посібник. - К.: Наукова думка, 2000. - 340 с.

2. Мельник С.А. Управління регіональною економікою. – К.: КНЕУ, 2000. 124 с.

3. Продуктивні сили економічних районів України / Данилишин Б.М., Чернюк Л.Г., Горська О.В. та ін. – К.: ЗАТ "Нічлава", 2000.- 520 с.

4. Розміщення продуктивних сич України : Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / С І Дорогунцов, Ю.П. Пітюренко, Я.Б. Олійник та ін. –К: КНЕУ, 2000. – 364 с.

5. Стеченко Д.М. Розміщення продуктивних сил ірегіоналістика: Навчальний посібник. -К: Вікар, 2001. -377 с.

6. Стеченко Д.М. Управління регіональним розвитком : Навчальний посібник.- К: Вища школа, 2000. - 223 с.

7. Топчієв О.Г. Теоретичні основи регіональної економіки: Навчальний посібник. –К: Bud-во УАДУ 1997. - 140 с.

Loading...

 
 

Цікаве