WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Регіон як цілісна соціально економічна система - Реферат

Регіон як цілісна соціально економічна система - Реферат

Регіон як цілісна соціально економічна система

Перше уявлення про систему виникло в античній філософії як упорядкованість і цінність буття. Виходячи із сучасних уявлень, система - це сукупність визначених елементів, між якими існує закономірний зв'язок або взаємодії. Системою є окремі предмети або явища реальної дійсності, мислення і пізнання, які складаються з виділених частин, об'єднаних в єдине ціле. Тому найважливішими рисами системи можна назвати розчленованість і цілісність. Сукупність якісно визначених елементів становить зміст системи, сукупність закономірних зв'язків між елементами - внутрішню форму або структуру. Природа складових елементів і характер структури системи найрізноманітніші.

За наявністю певних елементів і структури виділяють різні типи систем:

■ за характером зв'язку між частинами і цілим - неорганічні і органічні;

■ за формами руху матерії - механічні, фізичні, хімічні, фізико-хімічні;

■ по відношенню до руху - статичні і динамічні;

■ за видами змін - нефункціональні, функціональні, які розвиваються ;

■ за характером обміну з середовищем - відкриті і закриті;

■ за ступенем організації - прості і складні;

■ за рівнем розвитку - нижчі і вищі;

■ за характером походження - природні, штучні, змішані;

■ за напрямком розвитку - прогресивні, регресивні, змішані. Найпоширенішим є поділ систем на матеріальні, що існують в об'єктивній реальності, та ідеальні, що відображають об'єктивний світ і є виразом людської свідомості. Особливим класом матеріальних систем є соціальна система. Соціальна система - це складно організоване, впорядковане ціле, що включає окремі індивіди та соціальні спільноти, об'єднані різноманітними зв'язками і взаємовідносинами, специфічно соціальними за своєю природою. Основою соціальної системи є економічна система як сфера функціонування продуктивних сил і економічних відносин, взаємодія яких характеризує сукупність форм та видів господарської діяльності.

На сучасному етапі розвитку пізнання, поняття "система" набуло важливого пізнавального значення. Воно становить основу вивчення проблем управління і керування, проблем автоматизації виробництва тощо. У сучасних наукових дослідженнях слід розмежовувати поняття "ціле" і "система".

У випадку системи ми маємо справу не з окремим об'єктом, а з групою взаємодіючих об'єктів, які взаємно впливають одне на одне. В мірі подальшого удосконалення системи в сторону упорядкованості компонентів вона може перейти в цілісність.

Поняття "ціле" є відображенням внутрішньо необхідного взаємозв'язку компонентів системи, причому зміна одного з компонентів викликає зміну в іншому, а нерідко і всієї системи. Нові властивості цілого виникають в результаті взаємодії його частин, тому, щоб знати ціле, необхідно поряд із знанням особливостей частин, знати закон організації цілого, тобто закон взаємодії частин. Так як компоненти є складовими системи або цілого, то вони вступають в різні відносини між собою. Відносини між елементами можуть поділятися на системи "елемент - структура" та "частина і ціле".

В системі цілого спостерігається підпорядкованість частин цілому. Система цілого характеризується тим, що може створити частини, яких їй не вистачає. Тому тільки сукупна єдність частин складає системну організацію системи, її цілісність.

Частини без цілого не можуть існувати і навпаки - не буває цілого без частин. Частина стає як такою лише в системі цілого. При взаємодії частин і цілого провідна роль належить цілому. Взаємодіючи в системі цілого, частини зберігають відносну самостійність і автономність. З одного боку, частини виступають як компоненти цілого, з другого - вони самі є своєрідними цілісними структурами, системами зі своїми специфічними функціями і будовою. Взаємозв'язок частин такий, що він представлений не у вигляді лінійного причинного руху, а є своєрідним замкненим колом, всередині якого кожен елемент зв'язку є умовою іншого і обумовлений ним.

Цілісний підхід до вивчення соціально-економічних систем пов'язаний з поглибленням причинного пояснення дійсності, оскільки він орієнтує на з'ясування недостатності лінійної причинності при аналізі складних систем зв'язку, недостатності пояснення специфіки об'єкта ззовні та на виявлення внутрішньої детермінації властивостей цілісного об'єкта. Поняття "цілісність" на сучасному етапі - один з головних компонентів системного пізнання дійсності.

Отже, цілісність відображає певну завершеність, внутрішню єдність об'єкта, його відносну автономність, протиставленість оточенню, пов'язану із внутрішньою активністю, якісну своєрідність об'єкта, зумовлену притаманними йому специфічними закомірностями функціонування та розвитку.

У науковій літературі в останній час з'являються роботи, в яких пропонуються нові підходи щодо соціально-економічного розвитку територій. Багато авторів з одного боку вважають, що будь-який регіон є складовою частиною господарського комплексу країни і тому самостійність регіону повинна поєднуватися з загальними завданнями ринкових відносин в країні і з тією значимістю, яку відіграє конкретний регіон в цих відносинах.

З іншого боку висуваються пропозиції змістити центр всіх протиріч на регіональний рівень. Основним вихідним моментом в регіональному розвитку є цілісність відтворювальної бази. Крім того, звертається увага на процес органічного поєднання інтересів господарюючих суб'єктів в єдиний інтерес регіону. Причому під регіональним інтересом розуміється сукупність інтересів територіальної громади, а також основних факторів, що визначають пріоритетні напрямки соціально-економічного розвитку даного регіону.

Однак протиріччя по регіональній проблематиці не тільки зберігаються, але й посилюються. В чому ж тут причина? Справа в тому, що регіон як і раніше вивчається різними науковими дисциплінами з певної точки зору. І тому протиріч залишається так багато, що єдиного підходу щодо регіонального розвитку так і не знайдено. Адже до сих пір про регіон ми маємо більше знань вцілому, ніж уявляємо його як цілісність. Ось чому для підвищення ефективності комплексного дослідження регіону необхідно мати повне уявлення про сам об'єкт вивчення, знати тенденції і специфіку розвитку, диспропорції між його окремими елементами. А це в свою чергу досягається вивченням регіону як цілісної соціально-економічної системи, яка складається із сукупності взаємозв'язаних елементів.

У вітчизняній економічній науці велика увага приділяється визначенню сутності поняття регіону. Але і в цьому питанні не має єдиної думки. Враховуючи цілий ряд літературних джерел , а також аспекти системного підходу до регіональної проблематики можна сказати що, регіон - це цілісна соціально-економічна система, складова частина територіального устрою країни, яка характеризується своїм змістом, структурою, нерозривно пов'язана з іншими частинами соціально територіального поділу праці, має організаційну відособленість, економічну і демографічну самоздатність, державні органи, що є елементами (підсистемами) державної структури влади й управління країною.

Регіон як соціально-економічна система має три ланки, підсистеми : економічну структуру продуктивних сил, економічних відносин і механізм господарювання, а вони, в свою чергу, складаються з взаємозв'язаних частин системи нижчого ієрархічного рівня, які є елементами єдиного цілого.

Продуктивні сили - система матеріальних елементів та людських ресурсів, а також відносин між ними, які в процесі економічної діяльності забезпечують виробництво матеріальних благ та послуг для задоволення потреб суспільства. Продуктивні сили відображають систему відносин "людина - природа". До їх складу входить робоча сила, яка здатна перетворювати предмети праці в готову продукцію для особистого чи виробничого використання.

Другою складовою продуктивних сил є уречевлений фактор виробництва, тобто засоби виробництва, які людина використовує в процесі праці, спрямованої на забезпечення своїх матеріальних та духовних потреб.

Третьою складовою є накопичені знання, наука як специфічна частина продуктивних сил, в якій поєднуються особистий і уречевлений фактори виробництва.

Економічні відносини являють собою сукупність соціально-економічних та організаційно-виробничих зв'язків між господарюючими суб'єктами в процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ, послуг і доходів. Організацій-но-економічні відносини характеризують певний рівень організації виробництва і виражають систему відносин "людина - виробництво". До них належать форми і методи господарювання для всіх галузей господарства - промисловості, сільського господарства, торгівлі, охорони здоров'я тощо. Економічні виробничі відносини відповідають певній формі власності на засоби виробництва, що склалися історично та діалектично взаємодіють з продуктивними силами як факторами виробництва, його ресурсами.

Механізм господарювання узгоджує функціонування і розвиток елементів системи, приводить у відповідність продуктивні сили і економічні відносини. Він являє собою сукупність форм господарювання, організаційно-інституціональних систем, системи основних форм і важелів використання економічних законів.

Отже регіон є цілісною структурно субординованою сукупною єдністю частин, яка складає організацію системи, тобто форму усталеного взаємозв'язку елементів, які постійно розвиваються та упорядковуються відповідно до законів існування.

Територія відіграє велику і багатогранну роль в розвитку суспільства і його економічних відносин. Наявність і поєднання таких ознак як політико-адміністративні, природно-географічні, історико-демографічні, економіко-екологічні накладають відбиток на формування соціально-економічної системи території. В процесі формування регіональної економіки територія виконує такі важливі функції як створення умов для розміщення об'єктів матеріального виробництва і невиробничої сфери, забезпечення місця проживання і діяльності населення. Територія суттєво впливає на формування і розвиток соціально-економічної системи і, відповідно, на процеси управління. Кожен регіон, незалежно від його розміру і рівня, можна уявити у вигляді територіальної соціально-економічної системи, що характеризується складною структурою продуктивних сил і суспільних відносин.

Loading...

 
 

Цікаве