WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Використання діяльності почесних консулів в роки незалежності України - Реферат

Використання діяльності почесних консулів в роки незалежності України - Реферат

Аналізуючи географічний розподіл почесних консульств України за кордоном (Західна та Північна Європа – 11, Азія – 8, Латинська Америка – 4, Австралія - 1, Африка - 1) можна зробити висновок, що головні чинники такого підходу Міністерства закордонних справ обумовлені об'єктивними інтересами України на даному етапі реалізації свого зовнішньополітичного курсу.

Аналіз практики призначення МЗС почесних консулів України дає змогу простежити розвиток тенденцій, які умовно можна згрупувати за наступними ознаками:

- призначення почесних консулів в тих країнах, де вже є дипломатичні представництва України, з метою підвищення ефективності діяльності посольств, спрямованої на розвиток економічних, торговельних, наукових, культурних відносин між Україною та країнами перебування почесних консулів як на міждержавному, так і на міжрегіональному рівнях;

- забезпечення дипломатичної присутності України шляхом використання інституту почесних консулів у тих країнах, де відсутні посольства нашої держави. В цьому випадку на початковому етапі враховуються як фінансові можливості почесних консулів, так і їх зв'язки з урядовими, діловими та громадськими колами держави перебування, що сприятиме створенню у подальшому умов для відкриття дипломатичних представництв та консульських установ України, очолюваних кадровими працівниками МЗС.

Слід також відзначити наявність ще одного фактору, який обумовлював доцільність призначення почесних консулів України. Це – існування країн (або окремих регіонів країн), де проживає значна за кількістю українська громада (Австралія, Ізраїль, Аргентина (провінція Місіонес), Бразилія (штат Парана)).

Діяльність почесних консулів України в Австралії, Аргентині, Бразилії, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі, Данії та Норвегії в цілому позитивно оцінюється нашими посольствами в цих державах і визнається ними як така, що сприяє розвитку двосторонніх відносин цих держав з Україною.

Як приклад можна навести роботу почесного консула України в Австралії. За час існування консульської установи в Мельбурні налагоджено роботу в повному обсязі, включаючи видачу віз, легалізацію документів тощо. Крім того, великий досвід напрацьовано в галузі захисту прав та інтересів українських громадян в Австралії, зокрема моряків, яким надавалася всебічна допомога в портах Австралії.

Також необхідно відзначити вагомий внесок особисто почесного генерального консула 3. Ботте в організацію та надання гуманітарної допомоги дітям, які постраждали від Чорнобильської аварії. Результатом кількарічної діяльності почесного генерального консула є створення належної матеріальної та фінансової бази для подальшої роботи кадрових дипломатів МЗС в консульській установі України в Австралії. Але цього було досягнуто в більшій мірі завдяки особистим моральним та діловим якостям 3. Ботте.

Слід окремо зупинитися на діяльності почесних консулів іноземних держав в Україні. Станом на червень 2001 року в Україні призначено 24 почесних консула (у 1997 році цей показник дорівнював 4), які представляють такі держави: Австралію (Сергій Березовенко), Центрально-Африканську Республіку (Олександр Бондаренко), Республіку Кіпр (Юрій Гетьманенко), Словацьку Республіку в м. Ужгороді (Іван Шуфрич), Королівство Нідерландів, Канаду, Австрію, Чилі, Республіку Філіппіни, Вірменію, Республіку Гана, Ірак, Хашимітське Королівство Йорданія, Литву, Герцогство Люксембург, Королівство Марокко, Мексику, та ін.

Все більш актуальним як для України, так і багатьох інших держав світу стають проблеми, пов'язані з міжнародною організованою злочинністю, а особливо таким її проявом як торгівля жінками і дітьми.

Тому врахування досвіду країн, де торгівля людьми набула найбільших масштабів, та співпраця з міжнародними організаціями сприятимуть зниженню кількості жінок і дітей – громадян України, яких під різними приводами вивозять за кордон, використовують у кримінальному бізнесі та перешкоджають поверненню їх на батьківщину.

Необхідно також зазначити, що проблеми пов'язані з захистом прав українських громадян, виникають і в тих державах, де відсутні дипломатичні представництва. Це, перш за все, в азіатсько-тихоокеанському регіоні, Африці та Близькому Сході. Наприклад, в Африці, станом на 27.04.99. діяли 4 посольства України - в АРЄ, в Гвінейській Республіці, ПАР і Тунісі.

Так, на підставі матеріалів, які були отримані від наших консульських установ, завершується підготовка довідкового буклету для виїжджаючих за кордон. Підготовлено та надіслано для практичного використання Голові Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України інформаційну довідку щодо законодавчого врегулювання проблем, пов'язаних з торгівлею людьми в інших державах.

Зрозуміло, що конкретні результати роботи, спрямованої на укладення міжнародних договорів, вивчення досвіду країни перебування, можливі лише за умови двосторонньої співпраці.

У зв'язку з цим слід відзначити, що останнім часом відбулися відчутні якісні зміни у налагодженні ділових та взаємовигідних стосунків із колегами з інших держав. Взаємокорисними були двосторонні консультації з представниками консульських служб ФРН, Австрії, Туреччини, Польщі. У 1999 році подібні зустрічі з консульських питань відбулися між Україною та Грецією, Росією, Німеччиною, Польщею, Молдовою, Румунією, Чехією, Туркменистаном, Казахстаном.

Вирішення проблем, які виникають у наших громадян або юридичних осіб в країнах, де немає дипломатичних представництв України, потребує часу та значних витрат (відрядження співробітників посольств України, представників центру тощо). Яскравим прикладом цього може служити ситуація навколо заарештованого в Нігерії теплоходу "Дубай Валор", який вдалося звільнити (11.05.99) разом з екіпажем тільки після тривалих зусиль МЗС України та керівництва ОП "Азовське морське пароплавство". Саме тому Міністерством використовуються всі можливості для розширення консульської присутності України в найбільш проблематичних для нас регіонах, в тому числі за рахунок відкриття консульських установ, що очолюються почесними консулами.

Позитивний досвід їхньої діяльності, зокрема, спрямованої на захист інтересів фізичних та юридичних осіб України, свідчить про доцільність подальшого розвитку інституту почесних консулів в нашій державі.

Таким чином, відповідальність та професіоналізм при виконанні консульських функцій, активна співпраця з іноземними колегами та відповідними органами влади країни перебування сприятимуть ефективному захисту прав громадян України та інтересів українських юридичних осіб за кордоном.

Використана література

1. Ботте 3. Не просто гоноровий титул. Повсякденні турботи почесного консула. // Політика і час. - 1994. - №1.- С. 28-30.

2. Гуменюк Б. Консульські установи та організація їх роботи. //Політика і час. - 1997. -№8.- С. 60-68.

3. Законодавство України та міжнародне право: Проблеми гармонізації В. Ф. Опришко; 36. наукових праць Інституту законодавства Верховної Ради України Bun. 4. -К, 1998. -297с.

4. Івченко О. Україна в системі міжнародних відносин: історична ретроспектива та сучасний стан. – К, 1997. - 686с.

5. Проблеми гармонізації законодавства україни з міжнародним правом: Матеріали наук.-практ.конф., жовтень 1998р. /В.Ф.Опришко; Інститут законодавства Верховної Ради України. -К, 1998.-446с.

6. Україна в європейських міжнародних відносинах: Наук. зб. / С.В.Віднянський; НАН України. Інститут історії України. -К, 1998. - 526 с.

Loading...

 
 

Цікаве