WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Використання діяльності почесних консулів в роки незалежності України - Реферат

Використання діяльності почесних консулів в роки незалежності України - Реферат

Використання діяльності почесних консулів

в роки незалежності України

З моменту проголошення Україною незалежності проходить становлення її зовнішньої політики, формування національного законодавства у сфері зовнішніх зносин. Прийняття України до Ради Європи та інших міжнародних організацій ще раз підтвердило, що Україна належить до європейської сім'ї народів, а її курс на побудову правового демократичного суспільства є свідомим і невідворотним.

Крах соціалістичної системи, демократизація нашого суспільства призвели до ліквідації монополії держави на зовнішні зносини і, як результат, до зміцнення та розширення політичних, культурних, економічних та інших зв'язків України з країнами світу.

Лібералізація процедури виїзду за кордон має безпосередній вплив на те, що кількість українських громадян за межами України постійно зростає. Наші громадяни виїжджають у відрядження, на навчання, роботу або й на постійне місце проживання до різних країн. Згідно з нормами міжнародного права важливим обов'язком держави по відношенню до своїх громадян є їх захист під час перебування в іншій державі.

Конституцією України визначено, що "громадяни України за кордоном користуються захистом і заступництвом держави". Інструментом реалізації цього конституційного права покликана бути Консульська служба України, правовою основою діяльності якої є Консульський статут України, затверджений Указом Президента України від 2 квітня 1994 року.

Чітке виконання Консульською службою України вимог міжнародного права та положень внутрішнього законодавства сприятиме не тільки збільшенню довіри громадян до своєї держави, але й підвищенню авторитету України в світі. Для нашої країни, яка пріоритетною метою своєї зовнішньої політики визначила набуття членства в Європейському Союзі, це є особливо важливим фактором.

Загальновідомо, яке значення приділяють, зокрема, країни Західної Європи захисту прав своїх фізичних та юридичних осіб за кордоном. Тому, враховуючи затверджену Указом Президента України від 11 червня 1998 року Стратегію інтеграції України до ЄС, Консульській службі України у своїй роботі необхідно постійно вивчати і використовувати досвід країн Євросоюзу, які мають напрацьовані століттями традиції консульської діяльності. Зрозуміло, що орієнтація на європейські стандарти вимагає не тільки високого рівня підготовки українських консулів, але й створення умов для ефективного функціонування закордонних консульських установ.

Питання відкриття почесного консульства та призначення почесних консулів України регулюється Віденською конвенцією про консульські зносини 1963 року, Консульським статутом України, Положенням про нештатних (почесних) консулів України, затвердженим Указом Президента України від 17 лютого 1997 року.

Відповідно до п. 2 Положення про нештатних консулів України почесними консулами можуть бути громадяни України, іноземні громадяни, які займають помітне становище в суспільстві держави перебування і мають необхідні особисті якості, бездоганну репутацію, добре знають особливості державного, політичного та суспільного устрою держави перебування, мають вагомий суспільний статус та сталі контакти з представниками урядових, ділових та громадських кіл держави перебування, орієнтуються в законодавстві.

Як свідчить аналіз досвіду іноземних держав про використання інституту почесних консулів, зроблений Консульським управлінням Міністерства закордонних справ України на підставі інформації, отриманої від наших консульських установ за кордоном, переважна більшість зарубіжних країн широко використовує діяльність почесних консулів з метою розвитку дружніх відносин з іншими державами, розширення економічних, торговельних, науково-технічних та культурних зв'язків.

Головними обов'язками почесних консулів України є:

- захист у державі перебування інтересів України, громадян України, її юридичних осіб у межах, що допускаються міжнародним правом;

- сприяння розвитку торговельних, економічних, культурних та наукових зв'язків між Україною та державою перебування, розвитку дружніх відносин між ними іншими шляхами відповідно до положень Віденської конвенції про консульські зносини;

- з'ясування усіма законними засобами умов та подій у торговельному, економічному, культурному та науковому житті держави перебування, повідомлення про них Уряду України в особі Міністра закордонних справ України, а також надання відомостей заінтересованим особам;

- надання допомоги та сприяння громадянам України, її юридичним особам.

При цьому, визначаючи обсяг повноважень почесних консулів, та чи інша держава в кожному окремому випадку виходить із своїх власних інтересів у країні перебування почесного консула.

Аналіз практики застосування почесних консулів іноземними державами, зокрема США, Бразилії, Австрії та Німеччини, дає змогу визначити основні критерії доцільності призначення почесних консулів. Обґрунтування необхідності відкриття консульських установ, які очолюються почесними консулами, має містити інформацію про кількість громадян, які проживають в межах відповідної території, вірогідну кількість звернень з візових, паспортних, та інших питань, що будуть розглядатися почесним консулом, кількість повітряних та морських суден, а також вантажів акредитуючої держави, які переміщаються в межах передбачуваного консульського округу, наявність студентів -громадян акредитуючої держави, туристів, а також існування діаспори, міст-побратимів в межах консульського округу та в акредитуючій державі тощо.

На відміну від практики колишнього СРСР, де практично не застосовувався інститут почесних консулів, в Україні було запроваджено використання діяльності почесних консулів в обмеженому обсязі. Цей вибір обумовлювався кількома факторами, серед яких найголовнішими є:

- недостатньо розгалужена мережа дипломатичних представництв та консульських установ України в ряді регіонів світу;

- доцільність функціонування почесних консулів під керівництвом глави вже існуючого дипломатичного представництва або консульської установи України з метою налагодження економічних, торговельних та інших зв'язків України і держави перебування;

- фінансовий фактор (оскільки діяльність консульської установи України має фінансуватися за рахунок почесного консула, включаючи роботу обслуговуючого персоналу, обладнання приміщення необхідними засобами зв'язку, оргтехнікою, меблями та іншим устаткуванням).

На початок 2001 р. у різних країнах світу працювало 25 почесних консулів України (у 1997 році їх було 12):

1 пан Клаус Штайлман – ФРН (м. Дюссельдорф)

2 пан Хорст Шумі – Австрійська Республіка (м. Клагенфурті)

3 пан Анкер Якобсон – Королівство Данія

4 пан Томас Несе – Королівство Норвегія

5 пан Роберт Л. Спілман – Королівство Нідерландів (м. Роттердам)

6 пан Рамон Гринюк – Аргентинська Республіка

7 пан Жан Альберт Стоун – Королівство Бельгія

8 пан Клод Раду – Велике Герцогство Люксембург

9 пан Маріян Чайковський – Республіка Бразилія

10 пан Ванг Хо Сан – Республіка Корея (м. Сеул)

11 пан Абдул Аваль Мінту – Республіка Бангладеш (м. Дакка)

12 пан Мохаммед Атеф Аль-Хуайді – Хашимітське Королівство Йорданія (м. Амман)

13 пан Джон Дебоно – Республіка Мальта

14 пан Феліпе Ліри Ібаньєс – Республіка Чилі

15 пан Оскар де Венесіа – Республіка Філіппіни (м. Маніла)

17 пан Епіфаніо Діас дель Ріо і де Фортуні – Королівство Іспанія

18 пан Джакомо Аркьютті – Італійська Республіка

16 пан Валерій Ботте – Австралія (м. Мельбурн)

19 пан Хорхе Лема Патіньйо – Республіка Болівія

20 пан Абдуль Гафар Джамджум – Королівство Саудівська Аравія (м.Джида)

21 пан Абдель Монем Ібрагім Монсур – Арабська Республіка Єгипет (м Ал ександрія)

22 пан Арон Майберг – Держава Ізраїль (м. Хайфа)

23 пан Норте Сантош Сільва – Португальська Республіка (м. Лісабон)

24 пан Пріча Тіракіджапонг – Королівство Таїланд (м. Бангкок)

25 пан Ліонель Агірре Севілья – Нікарагуа (м.Манагуа)

Перелік почесних консулів та країн, в яких вони здійснюють свою діяльність дає змогу зробити деякі висновки щодо статусу призначених Міністерством закордонних справ почесних консулів та "географії" цих призначень. З даного переліку видно, що всі почесні консульства очолюються іноземними громадянами (деякі установи - іноземними громадянами українського походження, як то в Бразилії – Маріян Чайковський), які є представниками ділових кіл, відомими адвокатами.

Loading...

 
 

Цікаве