WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Допустимість використання науково технічних засобів у кримінальному процесі - Реферат

Допустимість використання науково технічних засобів у кримінальному процесі - Реферат

5. Відповідає вимогам безпеки осіб, що приймають участь в кримінальному судочинстві, не створює загрози життю та здоров'ю осіб.

В межах наукового аспекту допустимим визначається науково-технічний засіб, який:

1. Є науково обґрунтованим.

2. Пройшов етап експериментальної перевірки.

3. Сприяє досягненню наукового результату.

4. Надає результат, що відповідає вимогам достовірності та об'єктивності.

В межах технічного аспекту допустимим визнається науково-технічний засіб, який відповідає вимогам ефективності, економічності, ергономічності, надійності, довговічності та екологічної безпеки.

Особливо важливим є питання про суб'єктів використання науково-технічних засобів. Кримінально-процесуальний закон визначає, що такими суб'єктами виступають: слідчий; начальник слідчого відділу; особа, яка проводить дізнання; прокурор; експерт; спеціаліст.

При цьому в науковій літературі існує декілька поглядів на пріоритетність одного суб'єкта використання науково-технічного засобу над іншим. Деякі науковці висувають категорію "меж" застосування науково-технічних засобів, пов'язуючи її з розподілом науково-технічних засобів на засоби "слідчої техніки" і "засоби проведення експертиз", обґрунтовуючи тим самим висновок, що слідчий повинен використовувати лише засоби "оперативної" техніки і повинен бути відсторонений від експертно-аналітичної діяльності.

На заперечення цієї точки зору необхідно зазначити, що науково-технічні засоби, які використовуються на стадії досудового слідства лише суто умовно можливо поділити на слідчі і експертні. З процесуальної точки зору технічна складність приладів значення не має. Інша річ, якщо при розслідуванні справи виникає необхідність використання наукових, технічних або інших спеціальних знань. Тобто коли в провадженні справи буде необхідно проведення експертизи. В такому випадку правомірним суб'єктом застосування науково-технічних засобів виступає лише експерт.

Правомірність дій суб'єкта використання науково-технічних засобів залежить не від складності НТЗ, а від процесуальних особливостей проведення процесуальних дій з їх участю.

Крім вищезгаданого існує інше, не менш актуальне питання, пов'язане з суб'єктами та формами використання науково-технічних засобів при провадженні слідчих дій. Воно полягає в існуючій дилемі по відношенню тактики використання науково-технічних засобів при розслідуванні кримінальної справи. Так, домінує точка зору, за якою переважною формою використання науково-технічних засобів повинна бути участь спеціаліста-криміналіста, а слідчий повинен займатися цією роботою лише у виняткових випадках.

Однак повністю погодитись з цією точкою зору не є можливим, тому що виключення слідчого з процесу збору інформації і зведення його участі лише до функції фіксатора результатів слідчої дії буде впливати на професійний рівень розслідування. І, що є не менш важливим, в наш час немає можливості забезпечити у кожному випадку участь спеціаліста-криміналіста у проведенні слідчих дій.

Не менш важливою умовою допустимості виступає вимога дотримання принципу правомірності використання науково-технічних засобів. Закон не дає вичерпного переліку науково-технічних засобів і це є позитивним. Відсутність в законі переліку засобів, за допомогою яких буде досягнуто результату розслідування, відкриває перспективи використання нових засобів та надає можливість альтернативного вибору науково-технічних засобів в тих випадках, коли перед суб'єктом застосування постала необхідність працювати з різними слідами по їх фізичному або біологічному походженню, або коли будь-який засіб відсутній і замість нього необхідно використати інший. З точки зору кримінально-процесуального закону все одно, який саме фотоапарат буде використано, головне, щоб його застосування не суперечило принципові законності і було б доцільним.

Однак деякі науковці пропонують передбачити в законі всі використовувані в боротьбі зі злочинністю технічні засоби.

Проте, ця вимога є нереальною. Виконання її практично неможливе, тому що розвиток сучасної техніки носить виключно динамічний характер, вона безперервно вдосконалюється і оновлюється. І тому будь-яка спроба закріпити в одній правовій нормі або навіть в їх системі виключний перелік технічних засобів, допустимих при розслідуванні кримінальних справ, не може бути вдалою, тому що просто неможливо встигнути за бурхливим науково-технічним прогресом.

Виконання таких пропозицій перешкоджало б широкому залученню в практичну діяльність новітніх прийомів, методів і засобів. Тому що в законі може бути відображено стан і рівень технічної озброєності органів, що ведуть боротьбу із злочинністю лише на день прийняття такого закону.

Наступною важливою умовою допустимості використання НТЗ виступає умова забезпечення надійного наукового результату.

Науково обґрунтованими виступають науково-технічні засоби, які дозволяють розробити програми їх використання в залежності від конкретних умов, а також надають можливість передбачити ймовірність і ступінь точності результатів їх застосування. При цьому, говорячи про ступінь точності отриманих результатів, необхідно зазначити, що при проведенні слідчих дій допустимо використовувати тільки ті науково-технічні засоби, які дадуть очевидні результати, що будуть зрозумілі всім учасникам слідчої дії.

Крім того, наукова обґрунтованість певного науково-технічного засобу може бути визначена і доведена лише шляхом проведення експериментальних перевірок в практичних умовах. Отже, маємо ще одну умову, тісно пов'язану з вимогою наукової обґрунтованості, а саме положення, що в досудовому слідстві може бути використано тільки науково обґрунтовані засоби і методи, що пройшли у встановленому порядку необхідну практичну перевірку. При цьому необхідно згадати позитивний досвід діяльності в 60-х роках при Міністерстві Юстиції РСФСР комісії по новій техніці, що випробовувала новітні зразки НТЗ.

Подібну структуру доцільно було б створити у вітчизняній правоохоронній системі. У підтримку наведеного можна вказати позицію того ж Н.А.Селіванова, який в своїй роботі "Проблеми криміналістичної техніки" зазначив, що є необхідним встановити правило, в силу якого у слідчу, судову і експертну практику вводились тільки ті НТЗ, які пройшли необхідну перевірку і залучення яких здійснено на основі рішення відповідного компетентного органу.

В Україні такого органу поки що не існує, але вочевидь постає необхідність його створення, тим більше, що перші кроки в цьому напрямку вже зроблені. Зокрема в місті Харкові за наказом президента Академії правових наук України створено тимчасовий творчий колектив, який спрямовує свою діяльність на вивчення проблеми використання сучасних досягнень науки і техніки в боротьбі із злочинністю.

Не менш важливою і взаємопов'язаною з вимогою наукової обґрунтованості виступає така умова залучення науково-технічних засобів у стадії досудового слідства, як безпека осіб, які і щодо яких застосовуються такі науково-технічні засоби, а також вимога, щоб їх використання не принижувало честі і гідності осіб.

В діючому КПК України, хоч і немає окремо виділеної умови безпеки науково-технічних засобів, але встановлені вимоги проведення слідчих дій, пов'язаних з освідуванням (ст. 193 КПК України) та відтворенням обстановки і обставин події (ст. 194 КПК України) лише за умови недопустимості при цьому дій, які принижують гідність особи або таких, що є небезпечними для їх здоров'я.

Проте, зрозуміло, число слідчих дій, які можуть створити при своєму провадженні загрозу для життя, здоров'я, честі і гідності громадян, в тому числі і з застосуванням науково-технічних засобів набагато ширше.

Наприклад, загрозу можуть становити дії при проведенні огляду або під час обшуку, пов'язаного з пошуком вибухонебезпечних, токсичних, отруйних речовин, а також при огляді, обшуку, виїмці на місцях пожеж, знищених будівель, а також об'єктів які розташовані на важкодоступних місцях (на великій висоті або глибині).

Крім того, необхідно нагадати, що така пряма норма відносно науково-технічних засобів вже існувала і була закріплена в ст. 17 Основ кримінального судочинства СРСР. В цій статті було зазначено, що для виявлення, фіксації і вилучення доказів можуть застосовуватись НТЗ, що забезпечують достовірність результатів і не порушують прав і законних інтересів громадян.

Loading...

 
 

Цікаве