WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Органи дізнання збройних сил України та інших військових формувань сучасні аспекти їх діяльності - Реферат

Органи дізнання збройних сил України та інших військових формувань сучасні аспекти їх діяльності - Реферат

Органи прикордонної охорони, згідно з п.7 ст. 101 КПК є другим самостійним органом дізнання в Прикордонних військах України і подані в особі оперативно-розшукових відділів. Згідно із ст. 7 Закону України "Про Прикордонні війська України" ці органи мають право вести дізнання у справах про незаконне перетинання державного кордону України (ст. 331 КК), здійснювати оперативно-розшукову діяльність згідно з Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" (ст. 5). Предметною функцією органів дізнання в особі командирів військових частин, з'єднань та начальників військових установ Прикордонних військ України є виявлення та встановлення злочинів, перелік яких передбачений ст. 112 КПК, що вчинені підлеглими цим командирам і начальникам військовослужбовцями, військовозобов'язаними, робітниками і службовцями, а такою ж функцією оперативно-розшукових органів прикордонної охорони – виявлення та розслідування незаконного перетинання державного кордону, яке вказано в ст. 331 КК і ст. 7 Закону "Про Прикордонні війська України".

На відміну від командирів військових частин, з'єднань і начальників військових установ, провадження дізнання і оперативно-розшукової діяльності є основною функцією органів прикордонної охорони та постійною у сфері, що віднесена до їх компетенції - охорона державного кордону України.

Окрім вказаних органів дізнання Прикордонних військ, у зоні їх діяльності функціонують органи військової контррозвідки, які є органами дізнання, що організаційно входять у систему Служби безпеки України, завдання якої визначені в ст.2 Закону України "Про Службу безпеки України". Стаття 12 цього Закону встановлює, що органи військової контррозвідки утворюються для контррозвідувального забезпечення Збройних Сил України, Прикордонних військ України та інших військових формувань, що дислоковані на території України.

Військова контррозвідка була створена в Російській імперії 3 лютого 1903 року, коли за поданням військового міністра Куропаткіна утворили "особое разведочное отделение", завдання якого полягали в "установлений негласного надзора за путями тайной военной разведки, имеющими исходной точкой иностранных воєнних агентов и конечними пунктами лиц, состоящих на государственной службе внутри странн". Органи військової контррозвідки наділені правом ведення оперативно-розшукової діяльності, а їх повноваження у розслідуванні кримінальних справ за предметною підслідністю визначені в ст. 112 КПК України. Таким чином, органи дізнання в особі командирів військових частин, з'єднань і начальників військових установ та органів прикордонної охорони, які проводять розслідування у справах про незаконне перетинання державного кордону України та інших правоохоронних органів, у своїй сукупності створюють в структурі Прикордонних військ самостійну предметно-функціональну систему органів дізнання в зоні діяльності Прикордонних військ.

Надання командиру військової частини, з'єднання, начальнику військової установи прав органу дізнання є, як це вказано в п. 1 Інструкції про проведення дізнання у Збройних Силах України, одним із засобів укріплення військової дисципліни та виховання військовослужбовців в дусі точного виконання законів, наказів командирів та начальників.

В ст. 101 КПК України, серед переліку органів дізнання, в п.З вказані командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ, які наділені правом проводити дізнання про всі злочини, які вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов'язаними під час проходження ними учбових зборів, а також у справах про злочини, які вчинені робітниками та службовцями Збройних Сил України в зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи. Це положення більш лаконічно відображено у ч. 1 п. 1 Інструкції про проведення дізнання у Збройних Силах України. У п. 2 даної Інструкції відзначено, що дізнанням є оперативно-розшукові заходи з метою виявлення ознак злочину та осіб, що його вчинили, яке проводиться органом дізнання після порушення кримінальної справи з дотриманням діючого кримінально-процесуального законодавства.

Слід відмітити, що таке визначення дізнання, яке проводиться командирами військових формувань, є неточним, бо здійснення оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину та осіб, що його скоїли - це одна з функцій органів дізнання, яку виконують не усі органи дізнання, а лише ті з них, які мають у своєму складі відповідні оперативні підрозділи. Командири військових частин, з'єднань і начальники військових установ, як органи дізнання, таких підрозділів не мають.

Як відомо, командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ, які згідно із ст.101 КПК віднесені до органів дізнання, здійснюють в межах своїх повноважень процесуальну діяльність в порядку, що визначений ст. 104 КПК.

Оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових, розвідувальних і контррозвідувальних заходів, які здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. У відповідності до ст. 5 Закону "Про оперативно-розшукову діяльність" в Прикордонних військах вона проводиться тільки органами військової контррозвідки СБУ та підрозділами прикордонної охорони. В цьому зв'язку зміст п. 2 Інструкції про проведення дізнання у Збройних Силах України потребує уточнення. Згідно з п. З цієї Інструкції в необхідних випадках, коли має місце

правопорушення (не злочин), командир військової частини призначає адміністративне розслідування, яке проводиться усно чи письмово у вільній формі. Якщо під час такого розслідування будуть встановлені ознаки злочину, командир порушує кримінальну справу і організовує провадження дізнання. Командир (начальник), як орган дізнання має право особисто розслідувати злочини, але звичайно ним для цього призначаються дізнавачі з числа найбільш підготовлених для цього офіцерів. Згідно з п. 4 Інструкції, командир (начальник) своїм наказом призначає дізнавачів строком на два роки. Один з них, що має досвід і навички у провадженні дізнання, призначається старшим дізнавачем. Старшому дізнавачу доручається розслідування найбільш складних злочинів.

Копія наказу про призначення дізнавачів надсилається військовому прокурору. Призначення дізнавачів з числа інших категорій військовослужбовців (наприклад, прапорщиків) Інструкцією про проведення дізнання у Збройних Силах України не передбачено.

В юридичній літературі відсутні єдині визначення понять ("дізнання" і "орган дізнання".

Так, В. Г. Журавльов пише, що "дізнання" - це одна із форм розслідування злочинів. Суттєвою особливістю дізнання є те, що воно, на відміну від попереднього слідства, проводиться адміністративними органами, для яких попереднє розслідування кримінальних справ є додатковою функцією, яка забезпечує найбільш успішне здійснення їх основних завдань. Для органів дізнання у Збройних Силах, основною функцією яких є функція командування, військового управління, право розслідування злочинів - це лише один із засобів, використовуючи який, командування одержує можливість більш рішуче та успішно боротися з найбільш небезпечними порушеннями військової дисципліни.

В. Н. Абрамін висловлює думку, що "дізнанням у Збройних Силах є розслідування злочинів, яке проводиться за постановою командира частини офіцером - дізнавачем з додержанням кримінально-процесуального закону тієї союзної республіки, на території якої воно проводиться".

"Дізнанням у Радянській Армії і Військово-Морському Флоті, - пише А. І. Берзін, - є розслідування кримінальних справ про злочини, які вчинені військовослужбовцями або військовозобов'язаними під час проходження ними учбових зборів, а також про злочини, які вчинили робітники і службовці у зв'язку з виконанням ними обов'язків по службі чи в розташуванні частини, що проводиться за постановою командира частини, з'єднання, начальника військової установи офіцером-дізнавачем у відповідності з нормами кримінально-процесуального кодексу союзної республіки, на території якої воно проводиться" .

На наш погляд, це визначення найбільш змістовно характеризує специфіку дізнання у Збройних Силах.

У військовому енциклопедичному словнику вказано, що військовим дізнавачем є офіцер, який уповноважений командуванням проводити дізнання у кримінальних справах, яке визначається як розслідування злочинів, що здійснюється дізнавачем на підставі постанови органу дізнання або військового прокурора.

Це визначення понять "дізнавач" і "дізнання" узгоджується із статтями 103, 104 КПК України, які регламентують відповідно повноваження органів дізнання та порядок його провадження у кримінальних справах. З урахуванням специфіки дізнання у Збройних Силах та інших військових формуваннях, в такому ж значенні ці терміни повинні бути визначені і в Інструкції про проведення дізнання у Збройних Силах України.

Loading...

 
 

Цікаве