WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості правового статусу антимонопольного комітету України - Реферат

Особливості правового статусу антимонопольного комітету України - Реферат

Вітчизняне законодавство встановлює строк повноважень Голови Комітету та державних уповноважених, закріплює вимоги, які висуваються до них та передбачає певні обмеження щодо діяльності державних уповноважених. Так, без згоди Комітету вони не можуть входити до складу комісій, комітетів та інших органів, що створюються органами державної влади, органами адміністративно-господарського управління та контролю; забороняється робота за сумісництвом (крім наукової, викладацької та творчої діяльності), здійснення підприємницької діяльності . Звичайно, встановлення таких обмежень є доцільним, адже інтереси посадових осіб антимонопольного органу не повинні вступати у протиріччя з функціями, які вони виконують. Але посади державних уповноважених згідно ст.25 Закону України "Про державну службу" розпорядженням Кабінету Міністрів України віднесено до відповідної (другої) категорії державних службовців . Отже, на них поширюються обмеження, пов'язані з проходженням державної служби, детальний перелік яких дається в Законі України "Про боротьбу з корупцією" (ст.cт.1,5). Причому, слід зазначити, що цей перелік, крім заборони працювати за сумісництвом та займатися підприємницькою діяльністю, містить і цілий ряд інших спеціальних обмежень (наприклад: державний службовець не має права входити самостійно, через представників або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо).

Враховуючи вищенаведене, вважаємо за доцільне доповнити Закон "Про Антимонопольний комітет України" статтею "Правовий статус працівників Антимонопольного комітету України", у якій передбачити, що державні уповноважені, а також інші відповідальні працівники Комітету та територіальних відділень є державними службовцями. Таке доповнення законодавчо закріпить існуючий правовий статус цих осіб та виключить необхідність перераховувати у "статутному" Законі обмеження в їх діяльності.

Підконтрольний Комітет Президенту України. Слід зазначити, що законодавець, проголошуючи дану підконтрольність, не деталізує її. Увага приділяється лише кадровим повноваженням Президента. Але теорія адміністративного права і державного управління вкладає у поняття підконтрольності досить глибокий зміст, трактуючи її як "певний стан (режим) організаційних відносин, за яким один орган має право перевіряти діяльність іншого, включаючи право скасовувати чи зупиняти дію його актів, а той зобов'язаний надавати необхідні можливості для таких перевірок". Сама функція контролю в державному управлінні полягає в "аналізі та порівнянні фактичного стану в тій чи іншій галузі з вимогами, які поставлені перед ними, відхиленнями у виконанні поставлених завдань та причинах цих відхилень, а також оцінкою діяльності й доцільності саме такого шляху" . Тому вважаємо, що закріплене законодавчо положення про підконтрольність Комітету повинно бути деталізовано шляхом опису конкретних повноважень Президента у здійсненні цієї діяльності. При цьому необхідно враховувати роль глави держави у формуванні конкурентної політики, яка проявляється у тому, що Президент:

- підписує всі закони, які формують правове становище у даній сфері, наділений правом вето щодо законів, прийнятих Верховною Радою;

- відповідно до Конституції видає укази і розпорядження щодо конкурентної політики;

- розглядає та затверджує державні програми розвитку різних видів економічної діяльності, які містять вимоги щодо розвитку конкуренції, протидії монопольним утворенням.

Специфіка підзвітності Комітету проявляється в його обов'язку щорічно подавати Верховній Раді звіт про свою діяльність. У звіті піднімаються питання здійснення державного контролю за дотриманням конкурентного законодавства і захисту законних інтересів підприємців та споживачів від його порушень; висвітлюється діяльність, яка спрямована на сприяння розвитку конкуренції; аналізуються окремі проблеми реалізації конкурентної політики у відповідних галузях та сферах. Слід зазначити, що всі річні звіти (починаючи зі звіту за 1994 рік) спрямовані не лише на підбиття підсумків діяльності Комітету, а і на привернення уваги народних депутатів України, членів Уряду, широкої громадськості до проблем конкурентної політики та необхідності її активізації з метою прискорення економічних реформ. Щодо самого порядку звітування, то вважаємо, що в Законі України "Про Антимонопольний комітет України" необхідно закріпити дату подання звіту та процедуру його розгляду Комітетом Верховної Ради України, до компетенції якого належать питання економічної конкуренції.

І остання особливість Комітету як ЦОВВ із спеціальним статусом полягає у спеціальному порядку призначення і звільнення керівника. Згідно Конституції України, керівників ЦОВВ призначає за поданням Прем'єр-міністра України Президент України. Він же і припиняє їх повноваження. Але щодо Голови Комітету встановлено особливий порядок: і при призначенні на посаду, і при звільненні з посади необхідною є згода Верховної Ради. Необхідно зазначити, що Регламент Верховної Ради України у розділі 5 "Формування органів виконавчої і судової влади. Персональні обрання, призначення, затвердження і звільнення" окремо даних повноважень не виділяє, тому необхідно, на нашу думку, внести до Регламенту відповідні зміни та доповнення.

Підсумовуючи вищенаведене, слід зазначити, що наявність спеціального нормативного акту і особливих завдань та повноважень контрольного, організаційно-регулятивного та правоохоронного характеру; спеціальний порядок утворення, підконтрольності, підзвітності, а також спеціальний порядок призначення і звільнення Голови Антимонопольного комітету України підтверджують його особливе місце в системі органів виконавчої влади, як центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом. Але більш чіткого законодавчого регулювання потребують питання взаємовідносин Комітету з Кабінетом Міністрів України і Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі, напрямки підконтрольності Президенту України та порядок подання звіту Верховній Раді України. Необхідно також на рівні закону закріпити правовий статус державних уповноважених та інших відповідальних працівників антимонопольних органів. Все це сприятиме підвищенню ефективності роботи Антимонопольного комітету України по забезпеченню державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

Використана література

1. Бокарева М.А., Бондарь Л.А., Васильєва Ю.Ю. Монополіям и антимонопольное регулирование: опит, проблеми, решения. М, 1991. 147с.

2. Галянтич М. Створення Патентного суду та адміністративна реформа в Україні // Збірник наукових праць УАДУ при Президентові України -1999. Випуск 2. 4.2. -С.333-337.

3. Гражданское, торговое и семейное право капиталистических стран: Сборник нормативних актов. -М.: Изд-во УДН,1987. 260 с.

4. Державне управління: теорія і практика. За загальною редакцією д.ю.н., професора Авер'янова В.Б. К: Юрінком Інтер. 432 с.

5. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року.

6. Концепція адміністративної реформи в Україні//ОВУ. -1999. -№21.Ст.943.

7. Малиноеская В. О совершенствовании антимонопольного законодательства // Предпринимательство, хозяйство и право. -2000. -№8. С.8-10.

8. Малиновський В.Я. Державне управління: Навчальний посібник. Луцьк :Ред. -вид. від. "Вежа". -2000.-558с.

9. Постанова Кабінету міністрів України від 21 січня 2000 року "Про функціональні повноваження Прем'єр-міністра України, Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2001р.// ОВУ. -2001. -№28. Cm. 1246

10. Про Антимонопольний комітет України: Закон України від 26.11 1993 року (із змінами від 13 липня 2000року)//ВВРУ -1993. -№50. Ст.472.

11. Про боротьбу з корупцією: Закон України від 5.10.1995 р. // ВВР. -1995. -№34. -Cm. 2 66.

12. Про Кабінет Міністрів України: Проект Закону України (внесено на розгляд ВРУ 13.03. 2000р.).

13. Про Основні напрями конкурентної політики на 2002-2004 роки: Указ Президента України від 19.11.2001р.//ОВУ. 2001. №47. Ст.2056.

14. Про систему центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 15.12.1999р.//Тамсамо. -1999. -№50. Ст.2434.

15. Регламент Верховної Ради України//ВВРУ -1994. -№35. Ст.339.

16. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4.06.1994р.

Loading...

 
 

Цікаве