WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Особливості правового статусу антимонопольного комітету України - Реферат

Особливості правового статусу антимонопольного комітету України - Реферат

Особливості правового статусу антимонопольного комітету України

Формування та розвиток ефективного конкурентного середовища є невід'ємною частиною функціонування ринкової економіки. Саме конкуренція створює найбільш сприятливі умови для економічного

розвитку окремих підприємців і, в цілому, виступає рушійною силою економічного прогресу. Тому регламентація конкурентних відносин повинна бути однією із складових державного регулювання господарської діяльності. Для здійснення безпосереднього контролю за дотриманням конкурентного законодавства та проведення роботи по забезпеченню державної підтримки та захисту конкуренції у багатьох країнах створено спеціальні органи. У США, наприклад, функціонують Федеральна торгова комісія і Антитрестівський відділ Міністерства юстиції; у Франції – Рада у справах конкуренції; в Японії – Комісія з питань вільної торгівлі; у Швеції – Державне бюро з питань цін і картелів; у Росії – Міністерство Російської Федерації з антимонопольної політики і підтримки підприємництва. Названі органи не лише здійснюють контрольні функції, а і розробляють рекомендації щодо активізації конкуренції в усіх сферах економіки, готують пропозиції по удосконаленню конкурентного законодавства. В Україні для виконання конституційного обов'язку держави по забезпеченню захисту конкуренції у підприємницькій діяльності також функціонує аналогічна організаційна структура – Антимонопольний комітет України (далі – Комітет), розгляду особливостей правового положення якого і присвячено дане дослідження.

Правовий статус Комітету визначено Конституцією України (ч.З ст.42; п.24 ст.85; п.14 ст.106), Законом України "Про Антимонопольний комітет України", окремими статтями законів "Про захист від недобросовісної конкуренції" та "Про захист економічної конкуренції". Згідно ст.1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Комітет є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом. Даний вид органів було виокремлено в окрему групу у результаті проведення адміністративної реформи. Саме Концепція адміністративної реформи в Україні вперше окреслила концептуально нову класифікацію центральних органів виконавчої влади (далі – ЦОВВ), правове становище яких не однакове за суттєвими ознаками, а саме: а) міністерства; б) державні комітети; в) ЦОВВ із спеціальним статусом. Дана класифікація була закріплена Указом Президента України від 15 грудня 1999 року "Про систему центральних органів виконавчої влади". Аналіз відповідних положень вищеперерахованих актів дозволяють виділити особливості правового статусу Комітету, який входить до групи ЦОВВ із спеціальним статусом.

Перша особливість полягає у наявності спеціальних законів. Якщо ключові питання діяльності більшості ЦОВВ регламентуються "Загальним положенням про міністерство, інший центральний орган виконавчої влади України", а також положеннями про конкретний орган, то Комітет від самого початку свого заснування діє на підставі спеціального Закону "Про Антимонопольний комітет України". Цей Закон розкриває основні питання підзвітності та підконтрольності Комітету, його структуру та компетенцію, правові основи реалізації повноважень тощо. Слід зазначити, що Закон в цілому регулює всі важливі організаційно-правові аспекти діяльності Комітету, але, на нашу думку, не висвітленим залишилось питання взаємовідносин Комітету з Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні, для підтвердження конституційного статусу KM України як вищого органу в системі органів виконавчої влади, необхідно законодавчо впровадити принцип, за яким у цій системі не було б органів, безпосередньо чи опосередковано не підпорядкованих уряду. Проект Закону України "Про Кабінет Міністрів України" конкретизує повноваження уряду у відносинах з ЦОВВ, але зазначає, що особливості відносин уряду з ЦОВВ з особливим статусом визначаються відповідними актами законодавства. Якщо у первісній редакції Закон "Про Антимонопольний комітет України" містив положення про підпорядкованість Комітету у своїй діяльності уряду, то оновлена редакція закріплює лише право Прем'єр-міністра України вносити Президентові України подання щодо ряду кандидатур, а також передбачає право KM України встановлювати умови оплати праці працівників Комітету. Деякі питання повноважень уряду щодо керівництва Комітетом вирішуються у підзаконних актах. Зокрема, у Постанові KM України від 11 липня 2001 року передбачено, що діяльність Комітету спрямовується, координується та контролюється Першим віце-прем'єр міністром України . Вважаємо, що дані повноваження повинні бути закріплені на рівні закону. Доцільно також законодавчо закріпити обов'язковість взаємодії Комітету з урядом в питаннях розроблення і здійснення програм економічного розвитку та необхідність узгодження з Комітетом заходів щодо реалізації конкурентної політики при розробці цих програм, а також проектів законів, актів Президента, які вносяться на розгляд уряду і можуть вплинути на конкуренцію. Законодавчого регулювання потребують також питання щодо права скасування актів Комітету, права оскарження Комітетом антиконкурентних рішень уряду.

На рівні закону необхідно врегулювати і аспекти взаємодії Комітету з деякими іншими державними органами, серед яких можна виділити Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі. До повноважень даного органу відноситься розгляд питань про наявність демпінгового і субсидованого імпорту в Україну та прийняття рішень про позитивні або негативні наслідки щодо такої наявності, про застосування анти-демпінгових заходів тощо. Зважаючи на той факт, що демпінг і використання нелегітимних субсидій є одними з найбільш поширених видів недобросовісної конкуренції у світовій торгівлі, підтримуємо думку В.Малиновської про те, що необхідно на законодавчому рівні вирішити питання про порядок і характер взаємодії Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі з Комітетом, основним завданням якого є сприяння розвитку добросовісної конкуренції. Законодавче закріплення механізму такої взаємодії сприятиме захисту національного виробника.

Наступна особливість Комітету як ЦОВВ із спеціальним статусом полягає у наявності особливих завдань та повноважень. Держава формує систему антимонопольних органів для здійснення певного виду державної діяльності. Метою діяльності Комітету є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності. Для досягнення цієї мети законодавець виділяє такі основні завдання Комітету:

■ здійснення державного контролю за дотриманням антимонопольного законодавства;

■ запобігання, виявлення і припинення порушень антимонопольного законодавства;

■ контроль за економічною концентрацією;

■ сприяння розвитку добросовісної конкуренції.

Характер перерахованих завдань, а також аналіз компетенції Комітету дозволяють виділити контрольний, правоохоронний та організаційно-регулятивний напрямки діяльності даного органу. Контрольна діяльність Комітету полягає у виконанні функцій щодо контролю за дотриманням антимонопольного законодавства: в процесі економічної концентрації; при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання; при реалізації повноважень органами влади, місцевого самовря-дування і адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб'єктів господарювання. Правоохоронна діяльність здійснюється у процесі: розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства та прийняття рішень за результатами розгляду; звернення до суду чи господарського суду з позовами. Організаційно-регулятивний напрямок діяльності Комітету є найбільшим за обсягом і полягає у виконанні таких функцій: подання рекомендацій та внесення пропозицій органам державної влади, місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання щодо прове-дення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції; участь у розробці проектів відповідних актів законодавства тощо.

Для здійснення вищеназваних функцій, Комітет наділений широким колом повноважень, тобто має певні, закріплені законодавчо, права. Наприклад, при здійсненні контрольної діяльності Комітет має право визначати межі товарного ринку і монопольне становище на ньому суб'єктів господарювання. А до прав, спрямованих на здійснення правоохоронної діяльності, відноситься право накладати штрафи, застосовувати інші санкції. Організаційно-регулятивну діяльність забезпечують права щодо утворення територіальних відділень, прийняття нормативно-правових актів та наданні роз'яснень з питань їх застосування.

Перераховані функції та повноваження Комітету взаємопов'язані. Зокрема, правоохоронні функції тісно переплітаються з контрольними повноваженнями, а повноваження щодо дачі роз'яснень з питань застосування законодавства впливають на точне дотримання норм закону при виконанні всіх функцій Комітету. Слід зазначити, що доцільність наділення Комітету широкими правоохоронними повноваженнями юрисдикційного характеру викликає певний сумнів. Адже Комітет, будучи органом виконавчої влади, має право розглядати справи як щодо монополістичних правопорушень, так і щодо недобросовісної конкуренції. Остання категорія справ має певну специфіку, тому що пов'язана з промисловою власністю. Вважаємо, що при вирішенні питань реформування системи органів адміністративної юстиції, необхідно прислухатись до думки науковців про створення Патентного суду України, який повинен бути спеціалізованим адміністративним судом і до компетенції якого разом з іншими справами про охорону та захист об'єктів промислової власності, слід віднести і справи, пов'язані з недобросовісною конкуренцією . Досить позитивним у цьому плані є те, що серед заходів щодо реалізації Основних напрямів конкурентної політики на 2002-2004 роки, виділено і всебічне вивчення питання про доцільність створення спеціалізованого конкурентно-патентного суду .

Ще однією особливістю Комітету, як ЦОВВ із спеціальним статусом є спеціальний порядок утворення, підконтрольності та підзвітності. Комітет утворюється у складі Голови та десяти уповноважених. Якщо раніше існувала норма, яка закріплювала право утворювати Комітет за Верховною Радою України, то чинне законодавство прямо не виділяє суб'єктів, наділених цим правом. Але зміст п.14 ст.106 Конституції України і ст.9-11 Закону "Про Антимонопольний комітет України" дозволяють зробити висновок, що правом утворювати Комітет наділений Президент України, адже саме він призначає на посаду та звільняє з посади Голову Комітету (за згодою Верховної Ради) і державних уповноважених (за поданням Прем'єр-міністра України). Якщо звернемося до зарубіжного досвіду, то побачимо, що, наприклад, у США уповноважених Федеральної торгової комісії також призначає президент за згодою Сенату . Досить часто дана функція покладається на вищі виконавчі органи. У Таїланді, наприклад, Міністр торгівлі є головою антимонопольного органу, а члени призначаються Радою міністрів. В Аргентині очолює антимонопольний орган заступник міністра торгівлі, а членів призначає міністр економіки.

Loading...

 
 

Цікаве