WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Сільськогосподарські виробничі кооперативи в АПК і правове регулювання їх діяльності - Реферат

Сільськогосподарські виробничі кооперативи в АПК і правове регулювання їх діяльності - Реферат

Отже, неможливо не погодитись із думкою Т. Коваленко в тому, що реорганізація недержавного сільськогосподарського підприємства, тобто зміна його організаційно-правової форми в процесі реструктуризації, має на меті перетворення колективного сільськогосподарського підприємства в нове організаційно-правове формування на основі паювання його землі та майна . Тому немає ніякої правової необхідності реорганізувати новостворений сільськогосподарський кооператив в іншу приватну форму господарювання.

Вчені О. Онищенко та В. Юрчишин підкреслюють, що ідеться, по суті, про ліквідацію однієї з форм підприємницької діяльності на селі, яка передбачена національним законодавством України, а також набула значного поширення в колишніх соціалістичних країнах Центральної та Східної Європи, у Росії та в інших країнах СНД. Сільськогосподарські кооперативи є в інших країнах сформованої ринкової економіки, зокрема, у Франції, у старих і особливо нових землях ФРН

Слід підкреслити, що згідно вимог законодавства, сільськогосподарські виробничі кооперативи від товариств з обмеженою відповідальністю та від приватно-орендних підприємств відрізняються більшою чисельністю засновників та членів. Тому велика кількість членів в кооперативах викликає негативне ставлення з боку окремих сільськогосподарських та інших органів. Дійсно, якщо кооператив створюється при реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства всіма його членами, але більшою кількістю засновників, він не відрізняється від колективного сільськогосподарського підприємства. Проте, створення таких кооперативів повинне відбуватися тими членами, які зможуть при активній трудовій діяльності займатись підприємництвом.

Як підкреслюють вчені та свідчить практика, мала чисельність засновників сільськогосподарських кооперативів, товариств з обмеженою відповідальністю та приватно-орендних підприємств не сприяє їх економічному розвитку, а навіть породжує певні ускладнення при отриманні кредитів, які беруться під заставу майна названих приватних сільськогосподарських підприємств. Адже такі ускладнення виникають особливо для товариств з обмеженою відповідальністю та приватно-орендних підприємств, які не рідко створюються на базі виробничих сільськогосподарських кооперативів визнаних законом. Власністю цих підприємств, як юридичних осіб, є лише майно їх засновників, адже згідно законодавства, орендоване господарськими товариствами та приватно-орендними підприємствами майно не може бути заставлене. Товариства з обмеженою відповідальністю можуть під своє майно одержувати лише незначні кредити, тобто в розмірі статутного фонду, який повинен становити суму еквівалентну 100 мінімальним розмірам заробітної плати, тобто 14000 гривень.

В той же час, у сільськогосподарських виробничих кооперативах такі можливості значно більші. Це пояснюється тим, що сільськогосподарським виробничим кооперативам, як юридичним особам, належить майно не лише засновників та членів, а й майно асоційованих членів.

Також господарські товариства, зокрема товариства з обмеженою відповідальністю та приватно-орендні товариства, згідно законодавства можуть набути право взяти кредити під заставу належних їм на правах власності земельних ділянок, а також земельних паїв (часток). Але ці агроформування нової приватної власності у такий спосіб можуть набути право на кредит в незначній сумі, тому що засновників в них невелика кількість. Якщо взяти до уваги сільськогосподарські виробничі кооперативи, то вони мають набагато більше можливостей для одержання кредитів. Цей факт пояснюється тим, що під заставу можливо отримати кредитні кошти не лише засновників та членів кооперативу, а й земельних паїв (часток), які належать асоційованим членам сільськогосподарського виробничого кооперативу.

Практика свідчить, що члени сільськогосподарського виробничого кооперативу значно зацікавлені у зростанні його прибутків, тому що згідно з законодавством України та установчих документів (установчих договорів та статутів) кооперативу нараховуються дивіденти на майнові паї, які належать засновникам та членам, а також асоційованим членам. В той же час у зростанні прибутку товариств з обмеженою відповідальністю та приватно-орендних підприємств, селяни, які здали в оренду майнові та земельні паї (частки), не мають великої зацікавленості. Це пояснюється тим, що згідно національного законодавства України, договорів оренди майнових та земельних паїв (часток), оплата за оренду здійснюється за фіксованими ставками орендної плати. Дехто з місцевих сільськогосподарських керівників земельну та аграрну реформи зрозуміли як зрівнялівку .

Звертає на себе увагу і така правова обставина, що у створених на базі колективних сільськогосподарських підприємств, товариств з обмеженою відповідальністю та у приватно-орендних сільськогосподарських підприємствах колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, які не є засновниками цих структур, хоча передали їм земельні паї (частки) та майнові паї в оренду, практично та юридично залишені поза межами цих агроформувань. їх правові взаємовідносини із орендодавцями паїв обмежені. Всі питання виробничо-господарської та фінансової діяльності в товариствах та приватно-орендних підприємствах вирішуються лише за участю їх засновників. В той же час у сільськогосподарських виробничих кооперативах та особа, яка не стала засновником або членом кооперативу, але вона увійшла до нього, як асоційований член, має право дорадчого голосу, а також має право брати участь у обговоренні всіх виробничих, фінансових та інших питань.

Кооператив - це найкраща можливість відмовитись від укладення бартерних угод. Кооперативи мають великі власні потужності для вирощування та зберігання сільськогосподарської продукції рослинного та тваринного походження, мають значні можливості в здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Сільськогосподарським органам обласної та районної ланки рекомендується враховувати, що сільськогосподарські виробничі кооперативи є новою правовою формою підприємницької діяльності і вони за своїми можливостями на сьогодні не поступаються товариствам з обмеженою відповідальністю, приватним або приватно-орендним сільськогосподарським підприємствам.

Тому, на нашу думку, не потрібно використовувати "адміністративний" метод керівництва сільським господарством регіону або району, наполягаючи на реорганізації сільськогосподарських виробничих кооперативів в інші приватні організаційно-правові структури. Як свідчить передовий досвід, діяльність кооперативів, що створені великою кількістю засновників, може бути удосконалена шляхом зменшення кількості засновників (членів), порекомендувавши непрацюючим членам кооперативу подати заяви про переоформлення на асоційоване членство. Така позиція підтримується також керівниками великих сільськогосподарських кооперативів. На їх думку, сільськогосподарський кооператив - це найближча до громадян правова форма: працюють гуртом, однак кожен зі своїм паєм, на себе . В цих кооперативах висока організованість, господарська кмітливість та гідний поваги трудовий ентузіазм. Прикладом цього може бути досвід роботи сільськогосподарських кооперативів "Летава" Чемеровецького району, "Мрія" Кам'янець-Подільського району. Вони у 2001 році, під час руйнівних стихійних явищ природи, що знищили сотні гектарів посівів, отримали високі врожаї та у максимально стислі строки впорали хлібну ниву.

Вказану правову форму господарювання - виробничі сільськогосподарські кооперативи - селяни вибирають і сьогодні .

Враховуючи значні упущення та недоліки існуючої законодавчо-нормативної бази, виникає негайна необхідність перед законодавчим органом розробити та прийняти єдиний нормативний акт "Про реструктуризацію сільськогосподарських підприємств" . Тобто необхідно узагальнити досвід реорганізації сільськогосподарських підприємств на Україні, в тому числі в сільськогосподарських кооперативах, з врахуванням норм загального законодавства, яке регулює основні правові засади створення, реорганізації та функціонування нових сільськогосподарських суб'єктів господарювання. А саме: Конституцію України, закони України "Про власність", "Про підприємства в Україні", "Про підприємництво", "Про господарські товариства". А також необхідно використати норми галузевого законодавства, які визначають правові особливості створення сільськогосподарських суб'єктів підприємництва у аграрному секторі України. Це закони "Про селянське (фермерське) господарство", "Про сільськогосподарську кооперацію" , діючий закон України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" . При розробці в новій редакції законодавчого акту "Про сільськогосподарську кооперацію" необхідно використати також норми спеціального законодавства, що визначають особливості реорганізації недержавних сільськогосподарських підприємств. Це новий Земельний Кодекс України, який введений в дію з 1 січня 2002 року та відповідні Укази Президента України з цих питань.

Використана література

1. Конституція України від 28.06.1996р. №254К/96-ВР//ВВРУ. -№30. -ст.141.

2. Про сільськогосподарську кооперацію: Закон України від 17.07.1997р. // УК. - 1997, № 148-149. - 14 серпня.

3. Про внесення змін до Закону України "Про сільськогосподарську кооперацію": Закон України від 02.11.2000р. // УК. - 2000. - №223. - ЗО листопада.

4. Про кооперацію: Закон СРСР від 26.05.1988р. //ВВР СРСР. - 1998. - №22. - cm.355.

5. Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР: Постанова Верховної Ради України від 12.09.1991р. //ВВР України, - 1991.- № 46. -ст.621.

6. Про колективне сільськогосподарське підприємство: Закон України від 14.02.1992 р. // ВВРУ. - 1992. -№20. - С.272.

7. Про внесення змін та доповнень до Земельного кодексу України: Закон України від 13.03.1992р. //Закони України., Т.З.-1996.-С139. Томі. - 1996. -С.108-152.

8. Гордієвич С. Я бачу майбутнє України в існуванні великих і міцних сільськогосподарських кооперативів. // "Україна Аграрна". -1997, № 1. - серпень. - С.5.

9. Земельний Кодекс України: Закон України від 25.10.2001 р. // УК, 2001, №211-212. - 15 листопада.

10. Коваленко Т. Правові аспекти реструктуризації недержавних сільськогосподарських підприємств//Право України. - 2001, № 2. - С.87.

11. Летавський феномен. Нагребецька І. // УК-2001.-№ 151-152., 22 серпня.

12. Нагребецька І. Серед кращих - "Летава" і "Мрія". // УК-2001. - № 148. -17 червня.

13. О.Мельник Кооператив у... вільному плаванні. //УК. - 2001. - №200. - 1 листопада.

14. Реформування аграрного сектора економіки України. / За ред. Р. Шмідта - К: "Юнівест Маркетинг"., 2000. - СІ2.

15. Юрчишин В. Реорганізація у приватні підприємства - обов'язково! Онищенко О. // ГУ.-2001.-№ 102. - 12 червня. - С.4.

Loading...

 
 

Цікаве