WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Укладення трудового договору контракту при вступі громадян на державну службу - Реферат

Укладення трудового договору контракту при вступі громадян на державну службу - Реферат

Укладення трудового договору контракту при вступі громадян на державну службу

Укладення трудового договору (контракту) між працівником та працедавцем (органом державної служби) за взаємною згодою та у відповідності з чинним трудовим законодавством – основа трудових правовідносин державної служби. Правове значення трудового договору (контракту) полягає перш за все в тому, що він є основною правовою формою виникнення трудових правовідносин; підставою поширення трудового законодавства та колективного договору на його сторони, засобом конкретизації місця та роду роботи.

Наукове дослідження трудового договору та контракту, їх співвідношення, проводилося в різних аспектах і свого часу було предметом гострої дискусії.

Правове висвітлення трудового договору проводилося і в якості "юридичної форми опосередкування добровільної праці" [1,26], і як центрального інституту трудового права [2,3; 3,51], як "юридичного факту, що виступає підставою виникнення, зміни та припинення трудових правовідносин; як елементу трудового правовідношення, що розкриває свій зміст у взаємних суб'єктивних правах та обов'язках його сторін" [4, 121], як "матеріалізацію юридичних гарантій" [5,14]. Контракт же досліджувався і як форма трудового договору [6,73; 7,448; 8,12] і як його вид [9,52; 10,8; 11,23-25; 12,24; 13,75]. А останнім часом пропонується розглядати його як "основу для поступового формування контрактного права" [14,8].

Як правило, прийом на державну службу здійснюється на підставі укладення трудового договору. Між тим, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року № 171 "Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору" [15], у випадках, прямо передбачених чинним законодавством, з працівниками, які працюють або працевлаштовуються за трудовим договором на визначений строк чи на час виконання певної роботи укладається контракт. Такої ж позиції дотримується й Конституційний Суд України [24].

Відповідно до Порядку прийому до вищих закладів освіти на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління [16], на час навчання державного службовця у вищому навчальному закладі посада, яку він обіймав до навчання, може займатися іншою особою лише на умовах строкового договору (контракту). Такий контракт укладається відповідно до Положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (найманні) на роботу працівників від 19.03.93 р. №170.

Контракт також укладається з державними службовцями, які займають керівні посади. Укладення контракту з державним службовцем-керівником регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності" [17]. Укладаються контракти також з працівниками патронатної служби [18].

Необхідно зауважити, що укладення контрактів на державній службі повинно здійснюватись з дотриманням нормативно встановленого порядку і форми. Такі норми містяться, крім зазначених вище постанов, у наступних нормативно-правових актах: Указі Президента України від 19 червня 1995р. № 459 "Про забезпечення управління майном, що перебуває у державній власності" [19]; затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 2.08.95р. № 597 Типовій формі контракту з керівником підприємства, що є у державній власності [20] та затвердженій наказом Мінпраці України від 15.04.94р. № 23 Типовій формі контракту з працівником [20].

Між тим, необхідно відзначити, що у Законі України "Про державну службу" відсутня норма, яка б передбачала укладення трудового договору чи контракту при прийнятті громадян України на державну службу. Саме тому, на нашу думку, правильним буде доповнити ст. 15 Закону України "Про державну службу", в якій передбачити обов'язковість укладення трудового договору (контракту) з державним службовцем і викласти у такій редакції:

"При прийнятті на державну службу укладається трудовий договір (контракт). Сфера укладення контракту визначається чинним законодавством України".

Визначення поняття трудового договору, яке міститься у ч.іст.21 КЗпП України, повністю може бути застосоване у сфері державної служби. З огляду на це, трудовий договір з державним службовцем являє собою угоду, за якою державний службовець зобов'язується виконувати роботу, відповідно до визначеної державної посади у органі державної служби з підпорядкуванням правилам внутрішнього трудового розпорядку, а державний орган зобов'язується виплачувати йому заробітну плату та забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, законодавством про державну службу, колективним договором та угодою сторін.

Приступаючи до розгляду порядку укладення трудового договору (контракту) у сфері державної служби, необхідно з'ясувати, хто є його сторонами. Загальновизнано, що трудовий договір, як і контракт, - це вольовий двосторонній акт, угода двох суб'єктів, спрямована на встановлення взаємних трудових прав та обов'язків. Відповідно до ч.іст.21 КЗпП України трудовий договір укладається між працівником і власником або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

Однією із сторін трудового договору є громадянин, який реалізує своє право на працю, вступаючи на державну службу. Для того, щоб вступити в трудові правовідносини, громадянин повинен досягти 16 років. Саме з цього віку, відповідно до трудового законодавства, громадяни України набувають трудової правосуб'єктності. Відповідно до ч.З ст. 22 КЗпП України, "вимоги відносно віку ... можуть встановлюватися законодавством України". У даному випадку, ст. 23 Закону передбачає, що "граничний вік перебування на державній службі становить 60 років для чоловіків і 55 років для жінок. У разі необхідності керівник державного органу за погодженням з Начальником Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України може продовжити термін перебування на державній службі, але не більш як на п'ять років". З огляду на це, не можна погодитися з точкою зору, висловленою С.А. Івановим, який стверджує, що у даному випадку встановлення вікової межі застосування праці державних службовців протирічить трудовому законодавству України [21,49]. Адже законодавець в сфері трудового права виходить перш за все з того, що вікова межа застосування праці встановлюється виключно і лише законодавцем та не може бути змінена за бажанням працедавця [22,6; 23,34-35].

Другою стороною трудового договору (контракту) є власник органу державної служби чи уповноважена ним особа. Слід врахувати, що до 20 березня 1991 року, коли була змінена редакція статті 21 Кодексу законів про працю України, законодавець вважав стороною трудового договору не власника чи уповноваженого ним орган, а саме підприємство, установу, організацію. Ми погоджуємося з думкою Б.С. Стичинського, B. Зуба та В.Г. Ротаня, що визнання стороною трудового договору власника є не зовсім вдалим [24]. Дійсно, визнання власника стороною трудового договору, що одержує за цим договором права і несе обов'язки, суперечить п.З ст.7 Закону України "Про власність", згідно з яким власник не відповідає за зобов'язаннями створених ним юридичних осіб. Слід також звернути увагу на те, що останнім часом законодавець все частіше для визначення сторони, з якою працівник укладає трудовий договір, використовує термін "роботодавець", який з теоретичної точки зору є більш вдалим і підтримується низкою науковців [25].

Аналіз чинного законодавства про працю та законодавства про державну службу дозволяє зупинитися на наступних характерних ознаках трудового договору (контракту) з державним службовцем.

1. Трудовий договір (контракт) на державній службі необхідно укладати тільки у письмовій формі, виходячи із приписів ст.24 КЗпП України та передбачити дану вимогу у Законі України "Про державну службу". Необхідно сказати, що на дану обставину звертають свою увагу ряд вчених [26,8; 27,18].

Між тим, як свідчить життєва практика, на державній службі вимога законодавця про укладення письмового трудового договору, на жаль, не завжди реалізується, а деякі науковці взагалі вважають, що "трудовий договір як організаційно-правова модель здійснення найманої праці вичерпав себе" [28,27]. Негативною є та обставина, що науковці та управлінці-практики виходять, з того, що більша частина умов праці державних службовців регламентується централізовано відповідними нормативними актами, а не індивідуальною угодою між працівником і власником. Все ж, як неодноразово зазначалося в науковій літературі, права та обов'язки державного службовця встановлюються як трудовим законодавством, так і законодавством про державну службу, колективним та трудовим договорами, відповідними локальними актами державних установ і органів. Тому ми повністю погоджуємося з думкою тих науковців [29,12], які вважають, що укладення трудового договору (контракту) у письмовій формі – це та вимога, що відповідає сьогоденню і майбутньому розвитку як законодавчої бази трудового права, так і державної служби.

Loading...

 
 

Цікаве