WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблема гармонізації суспільних інтересів в умовах становлення громадянського суспільства - Реферат

Проблема гармонізації суспільних інтересів в умовах становлення громадянського суспільства - Реферат

На наш погляд, основною і загальною проблемою України, Росії, Білорусії, як і інших країн СНД, є несформованість культурно-історичного суб'єкта. Склалась ситуація, коли в умовах нашого еклектичного суспільства за відсутності такого необхідного культурно-історичного суб'єкта, здатного вирішити основні суперечності перехідного періоду, подальший розвиток постсоціалістичних країн стає непередбаченим.

Оскільки очікуваний суб'єкт ще не визначився, не досяг зрілості за формою й змістом, тобто ще не відбувся, слід покласти більшу частину відповідальності на державу та її органи, що контролюються найбільш впливовими політичними партіями і суспільними організаціями, які висловлюють, насамперед, інтереси середнього класу. Політичний курс повинен бути направлений на створення сприятливих умов для формування культурно-історичного суб'єкта, тобто відповідати його корінним інтересам.

Стосовно перспектив формування культурно-історичного суб'єкта в умовах переходу України, Росії і Білорусії до громадянського суспільства, без якого неможлива реалізація принципу соціальної справедливості на правовій основі, необхідно визначити сутність і характерні риси цього процесу. Тут потрібно мати на увазі, що в умовах поглиблення соціальної диференціації, яка викликана наслідками науково-технічної революції, таким культурно-історичним суб'єктом у найближчий час може бути, на наш погляд, клас асоційованих фахівців (спеціалістів). Критеріями належності до нового класу асоційованих фахівців, здатного в перспективі виконувати роль культурно-історичного суб'єкта в соціальній структурі України, Росії і Білорусії є: по-перше, володіння інтелектуальною власністю; по-друге, досягнення високого рівня загальної і професійної культури; по-третє, усвідомлення своїх інтересів, вміння їх захистити й водночас прагнення узгоджувати свої інтереси з інтересами інших соціальних груп і класів шляхом компромісів, порозуміння, через відмову від крайніх дій у вирішенні соціальних проблем, через високий рівень культури праці і культури спілкування; по-четверте, активна життєва позиція в основних сферах життєдіяльності суспільства; по-п'яте, здатність своєю працею забезпечувати собі і своїй родині гідний для людини життєвий рівень для задоволення різноманітних матеріальних і духовних потреб. Все це можливо за умови проведення відповідного політичного курсу, який відображав би інтереси цього прогресивного класу. Тільки за умови реалізації даних критеріїв клас асоційованих спеціалістів може в майбутньому визначатися як основний клас у соціальній структурі України, Росії і Білорусії, які мають найбільш сприятливі можливості в цьому процесі, ніж інші країни СНД.

Справа в тому, що такий клас в Україні, Росії і Білорусії вже є, але проблема полягає в тому, що він ще неорганізований і розрізнений, не має своєї політичної партії, яка була б спроможна захистити його інтереси, виступити в ролі координатора його діяльності і взяти на себе відповідальність за долю своєї країни в цілому. Провідною політичною силою класу асоційованих фахівців може бути помірковано-реформаторська партія соціал-демократичної орієнтації.

У розвинених державах промислової демократії на основі ідеології і цінностей буржуазного лібералізму і соціал-демократії в ролі культурно-історичних суб'єктів виступає, з одного боку, клас приватних підприємців, а з іншого боку – середній клас, взаємовідносини між якими слід розуміти як джерело саморозвитку цих країн в цілому. Таким чином, для домінування прогресивної тенденції в процесі розвитку суспільства потрібно існування, як правило, двох культурно-історичних суб'єктів. На жаль, культурно-історичні суб'єкти в силу звісних причин ні раніше, ні в сучасних умовах на всьому постсоціалістичному просторі так і не сформувалися.

Відносно перспектив формування культурно-історичних суб'єктів в умовах переходу країн СНД до інформаційного й водночас до громадянського суспільства, таким культурно-історичним суб'єктом може бути, на нашу думку, клас асоційованих фахівців, який складається з найбільш соціально-активної, творчої і досить багаточисельної частини середнього класу, кращих представників різних соціальних груп, верств і класів. Клас власних підприємців і низькокваліфіковані робітники до цієї категорії прямого відношення не мають. Можна виділити дві характерні ознаки належності до класу асоційованих фахівців: по-перше, як вже зазначалось, основною формою його власності є інтелектуальна власність, тобто власність на знання та інформацію; по-друге, головним джерелом доходів є заробітна плата. На нашу думку, саме інтелектуальна власність в інформаційному суспільстві буде основною серед інших форм власності. Суб'єктом інтелектуальної власності, а отже, основним класом в соціальній структурі постсоціалістичних країн повинен бути клас асоційованих фахівців, здатний здійснювати ефективний контроль за діяльністю державних органів, своєї політичної партії, суспільних організацій, за дотриманням законності. Взаємодія і взаємовідносини інтересів класу асоційованих фахівців із інтересами інших соціальних груп, верств і класів, в першу чергу із інтересами класу приватних підприємців, буде джерелом саморозвитку країн СНД в цілому. Цей важливий фактор суспільного розвитку сприятиме розв'язанню внутрішніх і зовнішніх суперечностей між ними. Для того, щоб можливість перетворилась в дійсність, необхідно негайно створити ефективно діючий механізм відносної гармонізації особистісних, колективних, приватних, регіональних, державних, загальнонаціональних, міждержавних та інших інтересів на правовій основі. Суттю громадянського суспільства буде створення сприятливих умов для реалізації ідеї соціальної справедливості у специфічних умовах переходу країн СНД до інформаційного суспільства як першого етапу антропогенної цивілізації. Таким чином, шлях країн СНД до Європи пролягає через створення ефективно діючого механізму реалізації різноманітних інтересів, формування культурно-історичних суб'єктів і побудову громадянського суспільства.

Використана література

1. Андрущенко В.П., Михальченко МІ Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К, 1996.

2. Біленчук П.Д., Гвоздецький В.Д., Сливка С.С. Філософія права: Навчальний посібник / Заред.П.Д.Біленчука. -К, 1999.

3. Вступ до філософії: Історико-філософська пропедевтика: Підручник / За ред.Г.І.Волинки. -К, 1999.

4. Гернего О. О. Ідея соціальної справедливості як важливий фактор регіонального та загальнодержавного розвитку // Вісник Української Академії державного управління при Президентові України. - 2001. - №2 (частина 1).

5. Здравомьіслов А.Г. Интересьі. Потребности. Ценности. - М, 1986.

6. Золотухина-АболинаЕ.В. Современная зтика: истоки и проблеми. -Ростов н/Д., 1998.

7. Коментар до Конституції України -К, 1996.

8. Мирошниченко Г.А. Модификация идей социальной справедливости в истории общественно-политической мисли // Актуальние проблеми развития общественной мисли и практики управлення: Сб.научних трудов. -Вип.1. - Запорожье, 1995.

9. Орехое A.M. Интеллектуальная собственность как обьект философского исследования // Вестник Моск.ун-та. Сер. 7. Философия. - 1997. -№1.

10. Политология. Знциклопедический словарь. –М., 1993.

11. Філософія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / СМ.Причепій, А.М.Черній, В.Д.Гвоздецький, Л.А.Чекаль. –К, 2001.

12. Философский знциклопедический словарь. -М, 1997.

13. Універсальний словник-енциклопедія/'Гол.ред.ради чл.-кор.НАНУ М.Попович. –К, 1999.

14. Яковец Ю.В. Формирование постиндустриальной парадигми // Вопроси фичософии. -1997. -№1.

Loading...

 
 

Цікаве