WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Проблема гармонізації суспільних інтересів в умовах становлення громадянського суспільства - Реферат

Проблема гармонізації суспільних інтересів в умовах становлення громадянського суспільства - Реферат

Проблема гармонізації суспільних інтересівв умовах становленнягромадянського суспільства

Суспільне буття впливає на суспільну свідомість не механічно, а через матеріальні і духовні потреби людей, які виникають у процесі їх практичної діяльності. Потреби людей виявляються в їх почуттях, усвідомлюються ними і породжують інтереси (особистісні, приватні, колективні, групові, класові, регіональні, загальнонаціональні, міжнаціональні та інші), тобто прагнення людей задовольнити свої різноманітні потреби. Саме інтересами люди визначають свою практичну діяльність. Соціальні дії і явища неможливо зрозуміти без пізнання інтересів людей. Таким чином, необхідно розглядати інтереси і потреби в їх діалектичному зв'язку. "Якщо потреба орієнтована перш за все на предмети її задоволення, то інтерес направлений на ці соціальні відносини, інститути, засоби, від яких залежить розподіл предметів, цінностей, благ, які забезпечують задоволення потреб. Інтереси особливо тісно пов'язані із розподільчими відносинами в суспільстві1 якщо вони направлені або на зміну, або на закріплення існуючих розподільчих відносин" .

Суттю і метою соціальної політики в Україні є досягнення соціальної справедливості в суспільстві на основі взаємодії соціальних норм, які виконують регулятивні функції. Але ідея соціальної справедливості може бути реалізованою тільки тоді, коли буде створений ефективно діючий механізм реалізації (відносної гармонізації) різноманітних інтересів: особистісних, приватних, колективних, групових, класових, регіональних, міжрегіональних, загальнонаціональних і міжнаціональних інтересів. На наш погляд, такий механізм є необхідною умовою для більш сприятливої взаємодії в майбутньому з відповідним механізмом Європейського Союзу та його структур. Джерелом розвитку та ефективного функціонування механізмів реалізації різноманітних інтересів СНД та Європейського Союзу буде в перспективі взаємодія активних носіїв діяльності і соціальної справедливості, тобто культурно-історичних суб'єктів цих країн.

Що ж слід розуміти під механізмом реалізації різноманітних інтересів та чи існує конкретна можливість для його створення? На наш погляд, під таким механізмом слід розуміти ефективно діючу систему регіональних, державних, міждержавних органів, установ, структур, засобів і форм діяльності, а також суспільних організацій цих країн, діалектично співпрацюючих і взаємодіючих між собою на основі правових і моральних норм. Метою такої діяльності повинна бути ефективна реалізація загальних інтересів постсоціалістичних держав. Для того, щоб можливість перетворилась в дійсність, потрібно всебічно враховувати на основі принципу об'єктивності характерні риси й основні проблеми сучасної цивілізації.

Характерною рисою нашого часу є перехід людства від техногенної (індустріальної) цивілізації до цивілізації антропогенної (інформаційної). Стратегічною метою цього дуже складного процесу виступає прагнення більшості країн світу до розв'язання суперечностей і проблем індустріального суспільства і реалізації принципів гуманізму на основі ідеї соціальної справедливості. У сучасному розумінні, соціальна справедливість є мірою відповідності між вчинком того чи іншого суб'єкта та його оцінкою в суспільстві. Сутність справедливості розкриває принцип об'єктивності. Проте слід мати на увазі, що ідея соціальної справедливості може бути реалізована в тій чи іншій мірі тільки через всебічне врахування на правовій основі різноманітних інтересів і потреб людей, колективів, соціальних груп, класів, етносів, регіонів, суспільства в цілому.

Антропогенна цивілізація за своєю суттю повинна у майбутньому стати суспільством соціальної справедливості, головною цінністю якої буде соціально активна особистість, здатна подолати основні форми відчуження з метою реалізації свого творчого потенціалу.

В сучасній філософській, соціологічній та економічній літературі розвиток антропогенної цивілізації визначається тим, що в умовах перехідного періоду вирішальним фактором суспільного прогресу стає виробництво, розподіл і споживання інформації у всіх основних сферах життєдіяльності суспільства . Якщо в індустріальному суспільстві головну роль у його розвитку відіграють речові і енергетичні компоненти, то в сучасних умовах визначальним ресурсом стає інформація, її об'єми і якість.

В умовах суперечливого і нерівномірного процесу переходу людства до інформаційного суспільства, тобто першого етапу антропогенної цивілізації, країни світу суттєво відрізняються між собою за рівнями соціально-економічного розвитку і за типами соціально-економічних систем. За рівнями соціально-економічного розвитку можна виділити три групи країн: по-перше, промислово розвинуті країни, по-друге, нові індустріальні держави, і, по-третє, країни, що розвиваються. Також відомі наступні типи соціально-економічних систем: традиційна, адміністративно-командна, ринкова і змішана. При уважному вивченні цієї класифікації можна констатувати, що тут немає місця країнам СНД. Дані країни, в першу чергу Україна, Росія і Білорусія, не зважаючи на відомі відмінності, мають деякі загальні риси. В даний час вони мають: великі досягнення в різних сферах культури; розвинуту систему освіти і науки;

велику кількість наукових відкриттів і технічних розробок;

багаточисельну армію високоосвічених фахівців різних галузей, кваліфікованих робітників;

в той же час, потужну, але застарілу і неефективну в цілому промисловість;

велику, але зношену транспортну мережу і застарілу систему зв'язку;

в цілому, затратну економіку і неспроможність використовувати досягнення науково-технічної революції, в першу чергу, новітні технології.

Тут слід також звернути увагу і на те, що ці країни найбільш тісно пов'язані між собою не тільки в економічній, але також в соціальній і духовній сферах. Наприклад, характерною ознакою значної частини населення цих країн є бінарний менталітет їх духовної життєдіяльності. На наш погляд, бінарний менталітет - це двоїстий духовний світ окремої людини, групи людей, населення регіону або населення всієї держави як суб'єктів і носіїв двох національних культур, які складаються з різних аспектів: свідомості і самосвідомості, системи духовних цінностей, способу життя, побутових умов, традицій, загальних рис в процесі спілкування і т.п.

Досвід демократичних країн із розвиненою ринковою економікою, що створили громадянське суспільство, без якого неможливий перехід до інформаційного суспільства як першого стану антропогенної цивілізації, свідчить, що цю мету може реалізувати основна рушійна сила суспільного прогресу в соціальній структурі-культурно-історичний суб'єкт. На нашу думку, "культурно-історичний суб'єкт - це продукт соціальної структури суспільства, що усвідомив свої корінні інтереси як клас для себе і водночас своєю діяльністю утворює більш-менш сприятливі умови для поступового розвитку країни в цілому, здатний своєчасно виявити і вирішувати суперечності в основних сферах життєдіяльності суспільства" .

У зв'язку з цим, змістовною стороною суспільного розвитку є виробництво і відтворення культурно-історичного суб'єкта ним самим. Якщо в тій чи іншій країні вичерпуються можливості самовідтворення культурно-історичного суб'єкта, то відбувається його деградація і виникає проблема історичного вибору. Саме в такій ситуації відбувається витіснення попереднього суб'єкта, що здає свої позиції, новим культурно-історичним суб'єктом.

Таким чином, процес переходу країн СНД до інформаційного суспільства відбувається у дуже складних і суперечливих формах. Для подолання названих проблем необхідно, по-перше, побудувати в недалекому майбутньому громадянське суспільство, без якого неможлива реалізація принципу соціальної справедливості, по-друге, об'єднавши зусилля, створити сприятливі умови для формування в соціальній структурі цих держав культурно-історичного суб'єкта як носія соціальної справедливості. Що слід під цим розуміти? В сучасній інтерпретації громадянське суспільство - це "...суспільство з розвинутими економічними, культурними, правовими і політичними відносинами між його членами, незалежне від держави, але взаємодіюче з нею, суспільство громадян високого соціального, економічного, політичного, культурного і морального статусу, що утворює з державою розвинуті правові відносини" . Виходячи з того, що громадянське суспільство в основному є реальністю в розвинутих державах світу, необхідно визначити перспективи і можливості побудови такого суспільства в Україні та в інших постсоціалістичних країнах.

Loading...

 
 

Цікаве