WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Характеристика інвестиційного законодавства України - Реферат

Характеристика інвестиційного законодавства України - Реферат

Характеристика інвестиційного законодавства України
Норми права, що регулюють суспільні відносини в сфері інвестування, знаходять своє формальне закріплення у відповідних нормативних актах. Сукупність цих норм, закріплених у нормативних актах відповідних державних органів, покликана регулювати сукупність складних суспільних відносин, що виникають в процесі інвестування. Законодавство про інвестиційну діяльність включає в себе видані відповідними державними органами нормативні акти: закони та підзаконні акти (постанови, укази, розпорядження, накази та ін.).
В Україні власне законодавство про інвестиційну діяльність з'явилося після прийняття 24 серпня 1991 p. Акту проголошення незалежності України.
Закон України "Про інвестиційну діяльність" від 18 вересня 1991 p. є першим нормативним актом, що визначає загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України. Закон України "Про іноземні інвестиції" від 13 березня 1992р. був першим нормативним актом, яким регламентовано процес іноземного інвестування в Україні. Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 p. №55-93 "Про режим іноземного інвестування" зупинив його дію. Це було викликано тим, що згаданий закон мав ряд недоліків. Зокрема, в ньому не було встановлено мінімального розміру та виду іноземних інвестицій, для яких встановлювалися податкові пільги. За період дії цього закону, за деякими підрахунками, до 42 відсотків усіх іноземних інвесторів вклали в економіку України менше ніж 1000 доларів, а зустрічалися спільні підприємства з іноземними інвестиціями розміром 7 доларів США '. Таким чином, закон надавав можливість іноземним інвесторам отримувати податкові пільги на території України, а також обходити податкове законодавство і в своїх країнах, в разі існування угод про уникнення подвійного оподаткування між Україною та відповідною країною. Існував завуальований імпорт товарів під виглядом вкладів у статутні фонди спільних підприємств з наступною реалізацією третім особам. Виникла також потреба у диференціації пільгового режиму для інвестицій у конвертованій валюті, у формі майна, майнових прав, нових технологій тощо. У згаданому Декреті було змінено поняття підприємства з іноземними інвестиціями, до яких стали відносити підприємства з кваліфікаційними інвестиціями, тобто інвестиціями певних мінімальних розмірів і видів.
19 березня 1996 p. Верховна Рада України прийняла Закон України "Про режим іноземного інвестування", який відмінив дію вищезазначеного Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 p. № 55-93 "Про режим іноземного інвестування". В цілому цей закон містить багато положень, які перейшли до нього з цього Декрету. Однак, поряд з цим, в ньому міститься також багато якісно нових елементів, не всі з яких можуть отримати позитивну оцінку.
Найважливішою суттєвою рисою нового закону, що відрізняє його від попереднього законодавства про іноземні інвестиції, є те, що для іноземних інвесторів на території України встановлюється національний режим інвестиційної та іншої господарської діяльності, за винятками, передбаченими законодавством та міжнародними договорами України. Крім цього в законі містяться положення про те, що підприємства з іноземними інвестиціями сплачують податки відповідно до законодавства України.
Проте, у цьому ж законі зазначається, що для окремих інвестиційних проектів із залученням іноземних інвестицій, які реалізуються відповідно до державних програм розвитку пріоритетних галузей економіки, соціальної сфери і територій, може встановлюватися пільговий режим інвестиційної та іншої господарської діяльності. Але ці положення є, щонайменше, декларативними, якщо мати на увазі те, що цим же законом визнається таким, що втратив чинність Закон України "Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні".
' Урядовий кур'єр. - 1993. - № 87. - Червень.
Окрім того, цим законом були передбачені критерії надання пільг для інвестиційних проектів із залученням іноземних інвестицій лише стосовно пріоритетних напрямків, в яких вони мають здійснюватися. А такі важливі критерії, як обсяг іноземних інвестицій, їх види, на жаль, до уваги не бралися.
Поряд з вищезазначеним, у новому законі міститься ряд нових позитивних положень, яких не було у Декреті Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 р. № 55-93 "Про режим іноземного інвестування". Зокрема, чітко визначено момент набуття підприємством статусу під-приємства з іноземними інвестиціями. Таким моментом вважається день зарахування іноземної інвестиції на його баланс. Одначе, на практиці можуть виникнути складності у разі здійснення іноземного інвестування у вигляді майнових прав або прав інтелектуальної власності, що, на нашу думку, вже вимагає внесення відповідних роз'яснень до цього закону.
Позитивним є те, що державна реєстрація іноземних інвестицій за законом здійснюється лише після фактичного їх внесення, тоді як відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 p. № 55-93 "Про режим іноземного інвестування" їх можна було реєструвати і до моменту фактичного внесення (тобто могли реєструватися лише наміри здійснити іноземну інвестицію). Більш чітко визначаються порядок та умови звільнення від обкладення митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями.
Особливістю правового регулювання інвестиційної діяльності на території України є те, що, поряд із Законами України "Про інвестиційну діяльність", "Про режим іноземного інвестування", інвестори мають враховувати також положення цілого ряду інших законів та під-законних нормативних актів. Зокрема, це Закони України "Про підприємництво", "Про підприємства в Україні", "Про господарські товариства", "Про власність", "Про банки і банківську діяльність", "Про захист іноземних інвестицій в Україні", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон", законодавство про приватизацію та фондовий ринок тощо. Взагалі, на сьогодні, із положеннями статей Закону України "Про інвестиційну діяльність" кореспондують положення близько 100 законодавчих та підзаконних нормативних актів України.
§3. Міжнародні договори як джерело інвестиційного права України
При визначенні правового середовища інвестиційної діяльності в Україні не потрібно забувати також про те, що крім внутрішнього українського законодавства існує група міжнародних договорів (угод) України з окремими країнами про заохочення та взаємний захист інвестицій, що є одним із джерел правового регулювання інвестиційної діяльності в Україні.
Необхідність укладення подібних договорів (угод) викликана наступними чинниками:
1. Завдяки такому договору (угоді) кожна із держав, що уклала його, отримує можливість реалізації прав своїх громадян у іншій країні.
2. Для іноземного інвестора з будь-якої країни, який без сумніву ризикує, принципово важливо, щоб приймаючакраїна надавала належний захист та забезпечувала безпеку його капіталовкладень у
Loading...

 
 

Цікаве