WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПравознавство → Правова охорона нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності - Реферат

Правова охорона нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності - Реферат

Корисність раціоналізаторської пропозиції – це здатність, заявленого рішення збільшити економічну ефективність підприємства, його прибуток, зменшити непродуктивні затрати, перейти до використання більш прогресивних методів, матеріалів, підвищити продуктивність праці тощо.

Суб'єктами прав на раціоналізаторські пропозиції можуть бути фізичні і юридичні особи. Автором може визначатись лише фізична особа або фізичні особи (співавтори). Авторами, зазвичай, є працівники цих юридичних осіб, але можуть бути і сторонні фахівці.

Раціоналізаторська пропозиція оформляється самим автором (співавторами). Процедура розпочинається зі складання та подання заяви, в якій зазначається найменування пропозиції, називаються всі співавтори і дається опис пропозиції. В описі викладаються всі пропоновані суттєві дані на основі порівняння з існуючими та прогнозований економічний чи позитивний ефект. При потребі до заяви подаються креслення, схеми, ескізи, техніко-економічні розрахунки. Заява може стосуватися лише однієї раціоналізаторської пропозиції і подається тій юридичній особі, діяльності якої вона стосується.

За заявою проводиться формальна (попередня) перевірка і розгляд заяви по суті тими підрозділами юридичної особи, діяльності яких вона безпосередньо стосується.

Якщо рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською є позитивним і вона приймається до виконання, то протягом місяця авторові (співавторам) видається посвідчення на раціоналізаторську пропозицію, яке засвідчує визнання пропозиції раціоналізаторською, першість пропозиції та авторство на неї. Це посвідчення є охоронним документом чинним в межах юридичної особи. Посвідчення фіксує немайнові права автора (співавторів).до майнових прав автора (співавторів) раціоналізаторської пропозиції належить право на добросовісне заохочення від юридичної особи, якій ця пропозиція подана. Право на винагороду має автор (співавтори) протягом двох років з факту початку використання пропозиції на підприємстві, яке видало посвідчення. Її розмір визначається договором між автором та підприємством. Юридична особа, яка визнала пропозицію раціоналізаторською, має право на використання цієї пропозиції в будь-якому обсязі.

Об'єктами права інтелектуальної власності є селекційні досягнення. Правова база з охорони селекційних досягнень складається з Цивільного Кодексу України, Законів України "Про охорону прав на сорти рослин" та "Про племінне тваринництво". Селекційні досягнення є результатом науково-практичної діяльності зі створення сортів і гібридів рослин, порід тварин з заданими ознаками штучним шляхом або шляхом відбору.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на сорти рослин, породу тварин є автор (співавтори), спадкоємці, інші правонаступники, будь-яка особа, якій автор передав право на одержання патенту, держава.

Автором сорту рослин чи породи тварин вважається фізична особа, громадянин, творчою працею якого було створено (виявлено) і (або) виведено, і (або) поліпшено сорт чи породу. Автор наділений законодавством немайновими і майновими права.

До особистих немайнових прав автора належать:

  • право авторства;

  • право на ім'я;

  • право на назву сорту чи породи.

Немайнові права є невідчужуваними.

Майнові права суб'єкта права на селекційні досягнення засвідчуються патентом, який надає право виключного використання сорту чи породи, право поширення сорту рослин, породи тварин. Строк чинності виключних майнових прав на сорт рослин, породу тварин спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду – через тридцять п'ять років.

Одним з об'єктів селекційних досягнень є сорт рослин. Сортом рослин вважається окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого із відомих ботанічних таксонів, яка, незалежно від того, задовольняє вона повністю або не повністю умови надання правової охорони. Не всі сорти можуть претендувати на правову охорону. Обороноспроможним є сорт рослин, який відповідає певним умовам.

Сорт визнається новим, якщо до дати, на яку заявка вважається поданою, заявник (селекціонер) чи інша особа за його дозволом не продавали чи будь-яким іншим способом не передавали матеріал сорту для комерційного використання.

Сорт відповідає умові вирізняльності, якщо за проявом його ознак він чітко відрізняється від будь-якого іншого сорту, загальновідомого до дати, на яку заявка вважається поданою.

Сорт сприймається однорідним, якщо з урахуванням особливостей його розмноження, рослини цього сорту залишаються достатньо схожими за своїми ознаками, відзначеними в описі сорту.

Сорт рослин вважається стабільним, якщо його основні ознаки залишаться незмінними після неодноразового розмноження чи, у разі особливого циклу розмноження, в кінці кожного такого циклу.

Аналогічні критерії обороноздатності висуваються до породи тварин.

Для набуття правової охорони на сорти рослин, породу тварин здійснюється патентна процедура. Право на подання заявки на видачу патенту має селекціонер, його роботодавець, правонаступник. Заява має стосуватись тільки одного сорту рослин або породи тварин і містити документи, визначені законом. За її подання сплачується збір. Датою подання заявки вважається дата одержання Держпатентом матеріалів заявки. Далі проводиться експертиза, яка має статус науково-технічної експертизи і має мету встановлення відповідності заявки сорту рослин, породі тварин. Експертиза проводиться експертними закладами.

Експертиза заявки складається з формальної експертизи і кваліфікаційної експертизи. Формальна експертиза проводиться з метою визначення відповідності формальних ознак заявки вимогам закону. Кваліфікаційна експертиза передбачає проведення комплексу досліджень, необхідних для підготовки експертного висновку за заявкою та прийняття рішення щодо державної реєстрації сорту рослин, породи тварин. За обидві експертизи сплачується збір.

Державна реєстрація сорту рослин, породи тварин здійснюється на підставі винесеного рішення про державну реєстрацію шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру сортів рослин або Реєстру порід тварин, а також до Реєстру патентів. За ці дії сплачується збір.

Протягом місяця від дня державної реєстрації прав на сорт рослин, породу тварин, центральний орган виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства видає авторові (авторам) свідоцтво про авторство на сорт рослин, породу, а заявникові – патент.

Основними правами патентоволодільця є право на використання сорту, породи; право на відступлення патенту іншій особі; право на надання дозволів на використання селекційних досягнень.

Особливим об'єктом права інтелектуальної власності є комерційна таємниця. Визначення цього поняття містить Цивільний Кодекс України: "Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію".

Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці:

  • установчі документи;

  • документи, що дають право здійснювати підприємницьку діяльність;

  • форми звітності;

  • документи про платоспроможність;

  • відомості про чисельність, склад працівників, їх зарплату та умови праці;

  • документи про сплату податків.

Комерційна таємниця – це інформація і якщо її створено за допомогою певних інтелектуальних зусиль, воно може розглядатись як об'єкт права інтелектуальної власності. Не традиційність об'єкта інтелектуальної власності виявляється у тому, що вона не потребує офіційного визнання її обороноздатності, державної реєстрації та сплати зборів чи мита. Разом з тим існують вимоги до комерційної таємниці, щоб вона відповідала правовому статусу:

  • інформація, що становить комерційну таємницю, невідома іншим особам;

  • відсутній вільний доступ до інформації на законній основі;

  • вжито заходів для охорони конфіденційності інформації.

До ознак комерційної таємниці відносять фізичну монополію особи на певну інформацію, універсальність, відсутність вимоги офіційного визнання її обороноспроможності.

Суб'єктами права на комерційну таємницю є суб'єкти підприємництва, так як комерційна таємниця за своєю сутністю стосується підприємницької діяльності.

Майновими правами на комерційну таємницю є:

  • право на використання комерційної діяльності;

  • виключне право дозволяти використання комерційної таємниці;

  • виключне право перешкоджати неправомірному розголошенню, збиранню та використанню комерційної таємниці;

  • інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Строк чинності інтелектуальної власності на комерційну таємницю обмежуються строком існування сукупності ознак комерційної таємниці.

Право на комерційну таємницю можуть володіти іноземні громадяни або іноземні юридичні особи.

Органи держави зобов'язані охороняти комерційну таємницю від недобросовісного комерційного використання. В Україні, крім Цивільного Кодексу, діє ряд законів, які в тій чи іншій мірі торкаються комерційної таємниці. Це Закони України "Про підприємства в Україні", "Про інформацію", "Про банківську діяльність". Нажаль, спеціального закону про комерційну таємницю в Україні немає.

Припинення правової охорони комерційної таємниці зумовлюється такими обставинами:

  • втрата монополії на відомості, які стають відомими іншим особам, тобто втрачають свою комерційну таємність;

  • прийняття законодавчих рішень про віднесення відповідних комерційних відомостей до тих, які не можуть становити комерційної таємниці.

Список літератури

    1. Інтелектуальна власність: теорія і практика інноваційної діяльності. Підручник, М.В.Вачевський, 2005рік.

    2. Основи інтелектуальної власності. Навчальний посібник, П.М.Цибульов, 2005рік.

    3. Інтелектуальна власність. Підручник, В.Д.Базилевич, 2006рік.

    4. Право інтелектуальної власності. Навчальний посібник, В.С.Дроб'язко, Р.В. Дроб'язко, 2004рік.

Loading...

 
 

Цікаве